«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Фото: Getty Images


Після підступного російського нападу 24 лютого декілька мільйонів українців змушені покидати дім, тікаючи від війни.

Сьогодні в жодному регіоні України неможливо почувати себе у повній безпеці. По мирних містах та селах в будь-який момент можуть завдати ракетний чи авіаційний удари. Ворог обстрілює житлові будинки, залізниці, лікарні, пологові, школи, дитячі садочки, історичні місця, атомні електростанції та «зелені коридори». 

За даними ООН, майже десять мільйонів українців вимушено покинули домівки у пошуках більш безпечного місця: хтось знайшов прихисток на заході України, дехто — за кордоном. 

Чимало з тих, хто наразі у відносній безпеці, відчуває провину, що може працювати, навчатись, заробляти та нормально харчуватись. Відтак, у багатьох, хто вирвався з пекла, нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

Ці люди перебувають у постійній напрузі. На запитання: «Як ти?», вони відповідають: «Та начебто нормально... Але ні — зле. Ось прочитала, як мирні жителі сидять в укриттях у регіонах, де ведуться бої».

Поки Збройні сили України «денацифікують» окупантів, а резерв готується до другої фази, цивільним рекомендують відновлюватись та продовжувати жити звичним життям там, де це можливо. Навчатись, ходити на роботу, виховувати дітей, займатись хатніми справами, гуляти, волонтерити та жертвувати (за можливості) кошти на українську армію, яка воює, щоб українці могли дозволити собі продовжувати жити.

Психологи та економісти наголошують, що кожна людина має своє місце у цій війні й повинна вести оборону насамперед на своєму рубежі.

Адже перемога України залежить від чималої кількості чинників, зокрема й від економічного та морального стану всіх українців.

Що таке «синдром вцілілого», як його розпізнати та як з ним упоратись — журналістка Фіртки розпитала у психологині пологового будинку «Лелека» Наталії Мирошніченко.


«Соромно бути у безпеці»: що таке синдром вцілілого?


Психологиня Наталія Мирошніченко пояснює, що синдром вцілілого — це сильне почуття провини, сорому і жалю, коли людині вдається зберегти собі життя. Також такі почуття можуть виникати, коли життя людини триває легше і простіше, ніж у близьких людей.

Так, за словами психологині, почуття провини та сорому можуть застати й того, хто вирішив залишити країну, й того, хто залишився жити у спокійному регіоні, де не точаться запеклі бої.

«Спочатку термін „синдром вцілілого“ використовували до тих, хто пережив Голокост, а пізніше його поширили на вцілілих після автокатастроф, стихійних лих, епідемій інфекційних хвороб і військових конфліктів.

Відповідно до посібника медичних діагнозів DSM-5 синдром вцілілого вважається одним із симптомів посттравматичного стресового розладу», — продовжує експертка.

Довідково: у дослідженні, опублікованому у 2018 році у Journal of Loss and Trauma, науковці опитали пацієнтів клініки травматичного стресу у Великій Британії та виявили, що 90% опитаних, які вижили під час випадку, коли інші померли, відчувають глибоке відчуття провини.

Науковці з Німеччини припускають, що учасники тяжких обставин, можуть хибно оцінювати власну роль у події. Це і є причиною розвитку почуття провини. Зокрема, люди можуть невірно оцінювати власну здатність передбачати події, або запобігати наслідкам. Це загострює симптоми посттравматичного стресового розладу.

Іншими словами, додає психологиня, людина відчуває синдром вцілілого наступним чином:

• вижив — винний;

• не зміг допомогти — соромно;

• мене недостатньо і моєї допомоги завжди мало. Адже це не зупиняє війну в одну мить. Відчуття, що інші роблять більше, а я просто марний;

• виїхав із країни — відчувається як «я поганий», «зрадник» та взагалі «боягуз»;

• я тут у безпеці, отже, соромно перед тими, хто ховається в бомбосховищі й чує весь жах;

• вина, якщо не відчуваєш біль при втраті. А також якщо немає сліз або їх «недостатньо»;

• вина і сором, якщо намагаєшся жити як колись, якщо хочеться посміхатися і реагувати на жарти;

• стає соромно, якщо не пішов особисто битися з ворогом, як це роблять інші.

«Тяжкість симптомів залежить від загального психічного стану людини та ситуації, яку доводиться переживати.

У тяжкій формі синдром вцілілого складно відрізнити від посттравматичного стресового розладу», — каже психологиня.

Фото: Getty Images


Симптоми синдрому вцілілого


Синдром вцілілого має соціологічну природу. Він базується на страху — бути вигнаним із групи за те, що опинився в кращих умовах чи за те, що нібито «зрадив».

Експертка підкреслює, що відчуття провини  через те, що ти вижив, — один із провісників посттравматичного стресового розладу. Як результат, людина отримує знижений емоційний фон та знижену особисту ефективність, нічні кошмари.

До основних симптомів синдрому вцілілого належать: 

— порушення сну;

— головні болі;

— нудота і біль у животі;

— травматичні спогади;

— перепади настрою;

— безпорадність;

— напади гніву;

— суїцидальні думки.

«Здавалося б, треба радіти, якщо людина жива, ціла і здорова. Або хоча б не мучитися від цього.

Але замість спокою з'являється несамовитий стан, при якому жити як раніше вже не виходить.

Тому, якщо ви відзначили у себе подібні думки, зупиніться та зверніть на це серйозну увагу», — радить Наталія Мирошніченко.


Як собі допомогти, якщо поглинуло почуття провини?


• Дайте відповідь на питання, хіба саме ви є причиною катастрофи? Якщо ні, чому самі на себе звалюєте таку відповідальність?

• Ви теж постраждалий, незалежно від ступеня тяжкості. Не знецінюйте своє становище та не оцінюйте чуже.

• Ви — не спецназ, а проста людина.

• Подякуйте собі за будь-які зусилля та рішучість, які допомогли вам зберегти життя та безпеку.

• Говоріть про свої почуття. Обговорюйте з близькою людиною бажання, плани.

• Намагайтеся включатися у фізичну діяльність, це найкраще допомагає концентруватися в моменті «тут і зараз», а також розвантажує емоційне тло від тривоги та занепокоєнь.

• Варто робити щось позитивне для себе або для інших. Наприклад, можна стати волонтером, допомогти сусідам, людям поважного віку. Часом допомога ближньому у виконанні простих речей може допомогти зменшити відчуття провини.

• Важливо дозволити собі пережити негативні емоції: слід дати собі час, щоб оплакати загиблих та прийняти ситуацію.

• Прощення себе — важлива навичка, яка дозволить відновити позитивний світогляд і рухатися вперед.

• Переведення уваги від себе на зовнішні чинники дозволить припинити самонакручування та зменшити почуття провини.


Що відчувають люди під час війни? І чому різні емоції — це нормально?


Страх, смуток, горе і почуття провини — це поширені почуття під час війни. Це нормальна реакція людини на трагічні події.

Також цілком нормально почуватися щасливим, якщо вдалося вижити після чергового обстрілу, навіть, якщо не всім це вдалося. Це природна реакція людини на удачу. Не варто себе за це картати.

Наталія Мирошніченко запевняє, що наразі немає жодного «достатньо». Сьогодні — це ілюзія.

«Абсолютно кожна людина працює на сто відсотків.

І навіть, якщо сьогодні всі ваші сили пішли на те, щоб просто бути гаразд і посміхатися — вже добре.

Зрештою, ви живі — це вже найбільше „достатньо“ яке може статися».

Психологиня підкреслює, що тим, хто відчуває сором перед іншими, важливо розуміти декілька ключових речей.

По-перше, ті, кому зараз гірше, хто переніс втрату, втратив житло, однозначно не потребують підживлення горя та примноження страждань.

А, по-друге, ті, хто загинув, захищаючи нас, робили це заради свободи та процвітання. Загиблим солдатам України точно не хотілося б бачити, як люди продовжують страждати, перебуваючи у безпеці.

«Тому, якщо вам, як і раніше, доступні прості радості життя або ви змогли організувати своє життя так, що у вас тепер це є, то скористайтеся цим. Обов'язково наповнюйте себе ресурсом.

Адже — тільки таким чином у вас будуть сили на підтримку та допомогу іншим.

Залишайтеся в позиції сильної і стійкої людини, тому що тільки зі стану сили та достатку ми можемо підтримувати тих, хто цього потребує.

А потребують сьогодні багато», — підсумовує фахівчиня.

Фото: Getty Images


Замість висновку 


Війна закінчиться — Україна переможе.

Для адаптації та реабілітації потрібні будуть люди, морально стійкі та сильні, щоб підтримувати не лише себе, а й інших. Такі люди потрібні й тепер.

Тому — не картайте себе за те, що у вас «тихо», а будьте вдячні тим, завдяки кому ви можете перебувати у безпеці, та продовжуйте займатись звичними справами.

І, звісно, продовжуйте жити, а не існувати, адже українські захисники виборюють свободу та цілісність нашої країни заради життя та його продовження.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


10.05.2022 Тетяна Дармограй 25531 1
Коментарі (1)

29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

1325 3
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

3454 2
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

2681
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

7131 2
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

19299 29
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

4867 1

Поняття святості, як певної інакшості, духовної досконалості присутнє у різних релігіях.   

341

Поширений вислів «Пийте, але не впивайтеся» часто приписують Ісусу Христу. Втім, чи дійсно в Священному Писанні християн є цей вираз і яке ставлення до алкоголю і його вживанню ми бачимо у Біблії?

1295

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

1834

13 червня 2024 року США та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка має декларативний характер. Документ не буде ратифікований Конгресом США, бо являє собою декларацію про наміри без чітких гарантій безпеки.

1684
06.07.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

1973
01.07.2024

Сонячна та суха погода дещо пришвидшила збирання зернових культур.

706
27.06.2024

Сухий корм для собак — це один із найпопулярніших видів харчування для домашніх улюбленців. Його головні переваги включають зручність у зберіганні, тривалий термін придатності та можливість легко контролювати раціон тварини.

717
11.07.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

5654
07.07.2024

В Івано-Франківську освятили престол в оновленому храмі релігійної громади Матері Божої Неустанної Помочі, що на вулиці Івасюка.  

4283 1
03.07.2024

Як церква визначає роль чоловіка та жінки у шлюбі та як ці ролі можуть змінюватися з часом, пояснив священник. 

924 3
28.06.2024

Отець Антоній Яремчук — вислужений ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої у мальовничому, чудовому відпустовому місці в селі Погоня.  

792 1
11.07.2024

Арсен Мірзоян у суботу приїде в Івано-Франківськ із презентацією свого нового альбому «Сонце».  

282
09.07.2024

Серед тих, хто бачить скоріше єдність або хоча б в рівній мірі елементи єдності та роз’єднаності, переважна більшість (67-68%) хочуть бачити критику влади конструктивною або щоб її взагалі не було.  

477 1
04.07.2024

Наскільки ефективною є робота міської ради та які пріоритети у діяльності депутатів, розповів секретар Івано-Франківської міської ради.

614
29.06.2024

Після початку повномасштабної російської агресії проти України частка громадян, які вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі істотно зросла.  

756 1
26.06.2024

52% опитаних іванофранківців схвалюють діяльність міської ради, окремо роботу міського голови Руслана Марцінківа схвалюють 58%.   

891 1