Покоління сервантів (Легкі ностальгійні нотки)

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

І називався він не посудом, а – сервіз! При чому, сервізом його називали навіть тоді, коли справжнього сервізу там не було. У багатьох тодішніх помешканнях все, що складали у серванті, автоматично отримувало статус сервізу. Посуд з серванта старанно мили та пуцували до блиску перед святами, щоби знову туди гарно поскладати. Він призначався виключно на випадок важливих гостей чи подій.

Тих часів серванти нагадували щось середнє між складом та виставковою вітриною за скляними дверцятами. У менш заможних родинах там  тулилася велика риба з кількома малими рибками, а з іншого боку красувалися акуратно викладені за ростом слоники. Між ними можна було побачити кілька кришталевих салатниць та розеток, і з десяток теж кришталевих склянок для горілки та води. Якщо серед цього скарбу були склянки на ніжках або горнятка для кави, то вони вважалися ознакою розкоші, яку пощастило вистояти у чергах або придбати по блату. Іноді там ще могла лежати або стояти, то залежало від наявного місця, коробка цукерок, подарована до якоїсь оказії, яку довго не відкривали аж до наступної оказії.

Заможніші викладали у сервантах теж салатниці, розетки, склянки, але вже з «чеського» богемського кришталю, на яких неодмінно мали блищати крихітні фірмові етикетки, які вказували походження. За втрату цієї етикетки, наприклад, під час миття, можна було добре отримати по руках.

Парад дефіцитів продовжували срібні або мельхіорові виделки або ложки у спеціальних коробочках, які відкритими клали на ребро, приперши до дзеркала задньої стінки серванту. В іншому випадку така коробка закритою слугувала підставкою у центрі для найоб'ємнішого предмета. Бо у центрі могла стояти велика салатниця з кришталю, який у цих хащах з дефіцитів навіть намагався блистіти, або животата порцелянова супниця. З неї неодмінно мав стирчати теж порцеляновий черпак. 

Здебільшого на стінках тих сервізів возлежали античні герої та героїні, які гладили звірів або цілилися кудись з луків, а іноді не соромилися показати оголені перса і тягнули руки до золотої канви, якої на тих сервізах було щедро багато всюди. Ті самі малюнки повторювалися на салатницях, тортівницях чи тарілках.

читайте також: Кінематограф Китаю: від совка до глобального лідера

Якось на дні народженні іменинник, якому тоді виповнилося 6 років, з’ївши пляцок, почав апетитно облизувати такий таріль. На ньому вже не залишилося сліду від пляцка, а він продовжував лизати.

- Ти, що робиш? – спитала його мама.

- Цілую тьотю, - пояснив він.

Посуд з серванта - був фетишем, як страшенно бідних, так і немислимо багатих. Бідних, бо часами мусіли перед такими, як вони, показати, що вже не зовсім бідні. А страшенно багаті зберігали у сервантах ознаки тодішньої статусності. Приміром у сусідки тьоті Ліди жив сервіс на 12 персон, який налічував понад 100 предметів. І все це вона ухитрилася засунути у сервант, а між ним блищав чеський кришталь та столові прибори.

Серванти існували віддавна, але совок змінив їх роль. Якщо до совка у сервантах просто зберігали потрібний посуд, яким користувалися, то у совку сервант отримав роль домашньої музейної вітрини.

Трішки цінних ложечок, таці, склянки, а між ними, якщо не було книжкової шафи, фотографії рідних і тимчасово на найвиднішому місці вітальні стояли приперті  до посуду вітальні поштівки з Новим роком. Пам'ятаєте рожевих дідів морозів, які обіймали юних щокатих хлопчиків, що символізували Нові роки або танцювали зі Снігурками.

Тексти привітань з відкриток щоразу урочисто зачитувалися впродовж Різдвяних святкувань, як тільки приходили нові гості. Після них здебільшого починалися декламування дітьми новорічних та різдвяних віршиків. («Раз я взувся в чобітки, Одягнувся в кожушинку, Сам запрігся в саночки І поїхав по ялинку.» - Ще не забули? За такий куплет можна було отримати навіть мегадефіцитну цукерку "Метеорит".)

До сервантів не віталося підходити дітям. Відкривати їх мали право навіть не всі дорослі. Поява якого-небудь криворукого члена родини поблизу серванту на тривалий час спричиняла занепокоєння сімейного масштабу. Якщо не дай Бог хтось з якихось причин брав щось з серванта у руки, то ту річ відразу старанно витирали та повертали назад.

Слід окремо повісти, що взяти щось з серванта страшенно хотілося. Бо для дітей все, що там лежало, несло у собі загадковий і навіть магічний зміст. Склянки чи горнятка з серванта не такими були на дотик, не так пахли. Вони так манили, що поки мама чи котрась з бабусь старанно їх мили, хотілося стояти поруч і зачудовано дивитися. Сам процес приносив насолоду. У сучасної дитини така ж ейфорія наступає хіба тоді, коли мама чи батько дають побавитися своїм айфоном.

читайте також: Я не знаю про що цей допис…

Коли я почав їздити за кордон, то перші рази щиро дивувало, як на пропозицію пригостити кавою, людина досягала з серванта горнятка і наливала у них. Може тому, що я гість, крутилося у моїй голові. Але до хати забігав малий і, щоби попити соку, теж брав горнятко з серванту.

Потім настала черга немислимих відкриттів. Виявилося, що у побут середньостатистичних американців і європейців не інстальована культура посуду з серванта. Звідти щодня беруть горня чи тарілку, коли потрібно. Але то ще не все. У середньостатистичних сім'ях і серванту, як такого немає. Точніше, сервант може бути, але виключно для того, щоби там зберігалися ужиткові речі, а не у ролі музейного прилавка.

Схожі на наші серванти можна побачити у заможних родинах, де вони, як ознаку статусності, зберігають колекційний посуд, пляшки з якимись немислимо дорогими винами та коньяками. І не завжди, бо для вин та інших спиртних напоїв у заможних є спеціальні приміщення чи бодай шафи, де регулюється температура.

Траплялося, що радянський сервант наповнювало кілька поколінь. В них ще у підперезаних гімнастерках порцелянові піонери розглядали античних героїнь на сервісах, а за всім цим, скрививши на бік дзьоби, меланхолійно спостерігали дерев’яні орли.

Кондові сучасні покої більше не обтяжені сервантами. Давайте не давати цьому оцінку. Інші часи – інші реалії. Дефіцитів більше не існує – були б гроші. А то означає, що відпала основна причина існування тих домашніх виставкових вітрин - потреба хвалитися «у мене є». А, коли щось є, то тим можна швидко похвалитися, виклавши фото у соцмережі.

Зрештою, все складніше уявити картину, коли після смерті батьків, де зі сварками, а де без сварок, діти та дорога родина ділять зібране у серванті й кожен несе додому на пам’ять якусь річ, щоби покласти у своєму серванті, як дорогу реліквію.

Тепер скло на сервантах здебільшого витирають старенькі батьки, роздумуючи, як там їх діти, які у месенджерах шлють вісточки з далеких і ближчих країв.

І поїхали вони точно не для того, щоби наповнити сервант. З часом слово сервант постане поруч з таким словами, як касета, бобіна, рахівниця. І будуть малюки нависати зі своїми «а чому», «а для чого», а батьки, розгублено посміхаючись, не зможуть пояснити дітям, для чого люди все життя скуповували різні предмети та розкладали їх у сервантах за склом лише для того, щоби всі бачили, що вони у них є.

Зрештою, а ви пробували логічно пояснити теперішнім дітям, що таке касети та для чого їх треба було крутити на олівці?


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також інші блоги Фіртки:

Для неї, для нього і для малого

Коронавірус: проблеми, з якими ми зіштовхнулися у зв'язку з епідеміологічними вимогами та обмеженнями

Вартість Tesla дуже завищена


18.11.2021 Ущенко Олег 9541
Коментарі ()

24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

127
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

778
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2203
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

782
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

987
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

1854

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

724

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1267 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1501

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1644
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

134
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

357
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

697
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

183
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

354
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

556
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1038
19.09.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

284
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

127
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

284
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

677
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

633