Китаєві все частіше пророкують лідерство у світовому кінематографі. І це про державу, про кіно якої ще чотири десятки років мало хто чув.
Тому українців мало б зацікавити питання, як за пару десятків років вибитися у лідери світової кіноіндустрії? Звісно ми не Китай – не ті ресурси, не та територія, інша кількість населення. Але річ у тому, що не так давно китайський кінематограф був схожий на український.
Першу китайську кінострічку - «Битва при Дінцзюньшані» - зняли у 1906 році. То були лише кадри з частини Пекінської опери. Опера у Китаї довго «відбивалася» на тамтешніх фільмах – актори затримувалися у статичних позах, довго і пронизливо дивилися на камеру, грішили жестами, як під час сповільнення. А, якщо врахувати, що на сцену допускалися лише чоловіки… Якщо комусь цікаво, то гляньте перший постановчий фільм «Складна пара» (1913).
Китайці вміють швидко вчитися і вже через кілька місяців зняли фільм «Чуан Цзу перевіряє свою дружину», де актриса Ян Шаншан зіграла роль покоївки. Про цю кінострічку заговорили у західному світі. Наступні 40 років китайські фільми знімалися виключно у Шанхаї. Місто прозвали Східним Голлівудом. Перші фільми робила студія Asia Film Co. американця Бенджаміна Бродскі. Він старався, але… Китайці довго не могли знайти свого стилю і безбожно наслідували у своєму кіно все іноземне.
.jpg)
Тому аудиторія своє кіно не сприймала серйозно. До фільму «Сирота рятує дідуся» (1923). У ньому порушили актуальні для Китаю соціальні теми, відобразили культуру, з'явилася повчальна історія. То був початок зародження успішного пропагандистського кіно (китайці від цього терміну не ховаються у кущах), а його успіх спричинив появу спонсорів та інвесторів. До 1927 року у Китаї вже працювала 181 кінокомпанія. Найпопулярнішими темами були революційні ідеї та демонстрація міста, як злого та поганого кубла, що у корупції та грошах.
читайте також: Не час помирати! (У Бонда знайшли серце і тут же його розбили.)
На початку сорокових років почалася інтервенція японців. З окупованого Шанхаю кіновиробництво перебралося до Гонконгу. Але не розвивалося. Після закінчення Другої світової війни у Шанхаї знову запрацювала «The Lianhua Company».
Головними темами стали патріотизм та національний порятунок – «Весняні води течуть на схід» (1947), «Ворони і горобці» (1949), а тодішній фільм «Весна у містечку» (1948) називають найкращим за історію китайського кіно. У 1949 році до влади прийшли комуністи й кіно націоналізували. Запрацювала Пекінська кіноакадемія, у 1962 році з’явилася кінопремія «Сто квітів».
Культурна революція звела все на пси. З 1966 по 1972 кіно майже не знімали. Хіба клепали щось пропагандистське. Потім партія дозволила режисерам фантазувати. Фільми знову стали мистецькими. Домінували теми поганого та доброго у культурній революції, соціальні проблеми. Почали активно фільмувати «травматичні драми» (scar dramas) – «Один і вісім» (1983), «Червоний гаолян» (1987), «Жовта земля» (1984). Після площі Тяньаньмень посилилася цензура. До середини 90-х у кінотеатрах могли дивитися тільки знаряддя пропаганди.
Правда окремі тодішні фільми отримали міжнародні премії. «Червоний гаолян» - «Золотого ведмедя», «Цю Цзюй звертається до суду» - 5 нагород Венеціанського кінофестивалю і «Золотого лева», «Прощавай, моя наложниця» - Каннського кінофестивалю. Все популярнішими ставали китайські комедії про бойові мистецтва з Джекі Чаном. На початку нульових ситуація з кіно змінилася. У Китаї почали знімати добре кіно - «Тигр, що підкрадаєтьcя, дракон, що зачаївся» (2000), «Герой» (2002), «Клятва» (2005).
Але великого розмаху для китайської кіноіндустрії то не додало. Тому китайці, як і українці, у той час активно переглядали піратські DVD-диски. При чому не лише з американськими фільмами. Свої фільми китайці теж охоче дивилися на халяву. (Совок національності не знає.)
читайте також: Кіно теж може захищати Вітчизну
Китайським чиновникам довелося посилити закони про авторське право і прийняти ряд законів про сприяння розвитку кіноіндустрії. Аудиторія кінотеатрів сильно зросла. Щорічно і по сьогодні касові збори збільшуються величезними темпами. Наприклад, лише у місяців 2017 році в Китаї продали понад мільярд квитків з прибутком у 7,5 мільярда доларів.
Наприклад, фільм «Варкрафт» вартістю 160 мільйонів доларів, у США за перший вікенд зібрав 25 мільйонів, а в Китаї за перших п'ять днів прокату - 156 мільйонів. Звісно, що за таких умов китайці диктують умови. Що не перебиває бажань іноземних фільмів потрапити до кінотеатрів КНР. Але ще на кордоні їх очікує жорстка квота на іноземні фільми - 34 на рік. Якщо запланована прем’єра свого фільму, то іноземний відкладуть на пізніше. Пікові сезони - літо чи Різдво - надійно «закріплені» за китайськими фільмами. (Китайці не комплексують сприяти своїй кіноіндустрії. Для них то природно.)
У Китаї заборонено показувати китайців погано, заборонено висміювати їх, дозволяється лише демонструвати їхній розум і здібності. Тому багато іноземних фільмів перед прокатом у Китаї самі виробники скорочують. Наприклад, з «Люди у чорному 3» вирізали сцену, де косміти маскувалися під китайців. До «Залізної людини 3» додали сцену, де Тоні Старка рятують китайські лікарі. Таку версію показали лише у КНР.
Щоб пропхати свій фільм до Китаю виробники навмисно дають китайським акторам ролі. Картина одразу вважається частково китайською, а вимоги цензури зменшуються. Наприклад, у «Залізна людина 3» знялася знаменита Фань Бінбін. Вона ж зіграла Блінк у фільмі «Люди Ікс: Дні минулого». Через надто відверті та жорстокі сцени до прокату не допустили «Дедпул». Тому багато кіноробів з Голлівудщини консультуються з китайськими експертами ще до старту.
Слід зауважити, що всі на ці старання творці іноземних фільмів готові іти лише заради 25% від китайського прокату. Бо решту 75% країна залишає собі. То вам відповідь на питання, звідки у китайців гроші на розвиток вітчизняного кінематографа.
Хоча, звісно, що Китай має гроші й без того. Недавно Китай тратився лише на купівлю іноземних фільмів для домашнього прокату та на виробництво свого кіно. Потім почали продукувати фільми спільно зі США. Зараз Китай фінансує створення західних англомовних фільмів. На додаток, Wanda за три з половиною мільярди придбала голлівудську Legendary Entertainment, що відкрило останній шлях на китайський ринок. Фінанси від китайських компаній отримують практично всі відомі кіностудії.
Universal Pictures ще у 2016 році уклали угоду на пів мільярда із продюсерською компанією Perfect World Pictures, яка впродовж п'яти років стала найбільшим інвестором Universal і профінансувала понад 50 фільмів. Paramount Pictures домовилася з Shanghai Film Group Corp та Huahua Media, які за три роки вклали мільярд доларів. Wanda ще з 2012 року скуповує найбільші світові мережі кінотеатрів. Їй вже належать американська AMC Entertainment Holdings Inc та європейські Nordic і Odeon & UCI.
«Китай має гроші, щоб дати їх Голлівуду, і має неймовірний ринок вдома.» - Похвалився Лі Жуйган, глава China Media Capital.
Китай хоче стати лідером у кіноіндустрії, але здійснити це лише з китайськими фільмами практично неможливо. Зрештою відкритість кордонів дозволяє цій країні працювати на своє майбутнє у всьому світі. Придбані корпорації вже зараз продукують свою продукцію, оглядаючись на китайські закони, бо там найбільший ринок в історії людства і він лише більшає.
Якщо ви чесно дочитали цю публікацію, то бонусом буде порада, які з китайських фільмів вартує подивитися.
«ВЕЛИКА СТІНА» (2016), режисера Чжан Імоу.
То чотири в одному - бойовик, пригоди, трилер, фентезі. Відверто божевільний, але буквально нафарширований різними чарівностями видовищний фільм. Кілька європейців мріють викрасти секрет пороху і стати на батьківщині багатіями.
Але потрапивши до мегаспоруд Великої китайської стіни, розуміють — їх живими не випустять. Це перший китайський блокбастер, з розрахунком на міжнародний ринок.
Глядачі довідуються, що стіна захищає від стад монстрів, які колись прилетіли на Землю і кожні 60 років нападають на Китай. При собівартості у 150 млн доларів фільм зібрав приблизно 270 млн. Не багато, але то лише перша заявка китайців на продукцію власного виробництва для світового кінопрокату.
«МАНДРІВНА ЗЕМЛЯ» (2019), режисер Франт Гво.
Науково-фантастичний фільм-катастрофа на основі однойменної повісті китайського письменника-фантаста Лю Цисіня.
Сонце почало переходити у фазу червоного гіганта і вчені вирахували, що через 300 років поглине Землю. Народи світу об'єдналися для здійснення проєкту «Мандрівна Земля» - перемістити планету до системи Альфи Центавра.
По всій Землі збудували 11000 термоядерних двигунів, які штовхають планету. Земля вирушає у 2500-річний політ. Життя на поверхні стало неможливим через цунамі, спричинене зупинкою обертання Землі, та низька температура через віддалення від Сонця. Люди, відібрані за допомогою лотереї, проживають у підземних містах. При затратах 50 млн дол. фільм зібрав у прокаті 699,7 млн дол. Якщо ви любите фантастику, то це кіно захопить вас з перших хвилин.
«ВІСІМ СОТЕНЬ» (2020), режисер Гуань Ху.
Імператорська армія Японії вторглася до Шанхаю. Через три місяці китайці змушені відступити, щоби не опинитися в оточенні. Підполковник Се Цзиньюань очолив 452 молодих офіцерів і солдатів, які героїчно билися за наказом генералісимуса Чан Кайші, щоби захистити склад Сихан від 3-ї Імператорської японської армії. Щоб підняти бойовий дух після втрат у Пекіні та Шанхаї, а також заручитися підтримкою союзників.
При собівартості 80 млн дол. фільм зібрав 472,6 млн дол. Вражають дуже круті постановки батальних сцен.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
