Україна на даний час проходить найбільший виклик – агресією росії, а точніше повномасштабною війною. Ведення воєнних дій потребують значного фінансування збройних сил України. Прогнозовано великий резонанс викликало прийнятий 10 жовтня Верховною Радою закон, яким суттєво підвищила податки українцям. Але виникла проблема це тінізація виробництва в якій перебуває за оцінками голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева біля 50% економіки. Тому багато спеціалістів з економіки вважають, що без виведення економіки з тіні результату з підвищення податкового навантаження не буде, так як хто працює на чесно з збільшенням податкового навантаження вироблятиме дорожчу продукцію ніж тіньові підприємства. Нечесна конкуренціє буде призводити з початку до зменшення прибутку а пізніше до банкрутства. Вже перший керівник виконавчої гілки за каденції теперішнього президентства України Прем’єр міністр України Олексій Гончарук 10 січня 2020 року заявив: «Тіньові схеми — це кошти, вкрадені у кожного українця. 2020-й рік стане роком детінізації української економіки. Але як бачимо він не реалізував свої плани.
З метою припинення війни та перемоги над агресором – росією президентом України представлено план перемоги перед 32 членами НАТО. Виявилось що проблем у воєнній сфері в України немає. Вкладені кошти західних партнерів в озброєння використовується ефективно, але на перешкоді вступу України до НАТО виявилась корупція у владі. Щось подібне вже сто років тому говорив Симон Петлюра: «Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди». На тогочасних помилках, які привели до поразки із захопленням комуністами України, потрібно вчитись. Тому необхідно відповідально ставитись до відбиття атаки від російських «вошів» та українських «гнид». Результати діяльності українських «гнид» ми всі відчуваємо в економічній площині та зовнішньо-політичній.
Якщо проаналізувати державне управління галузі використання тваринного світу (мисливське господарство) то власне органи виконавчої гілки влади та місцевого самоврядування виступають організаторами корупційних схем.
- Тіньове користування мисливськими угіддями;
Відповідно до статті 22 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» низка органів як державної виконавчої влади (обласна державна адміністрація, Держлісагентство) так і місцевого самоврядування (обласна рада). Як каже народна мудрість: «У семи няньок дитина без ока», а у нашому (українському) випадку кожна нянька ще щось хоче мати за свій підпис. Результати публічного управління виявились плачевними для галузі мисливського господарства. Якщо у 90-х роках площа мисливських угідь в Івано-Франківській області становила 1,1 млн га, у 2010 році – 989 тис. га, то на даний час площа мисливських угідь складає 730 тисяч гектарів. З мисливського господарства виведено понад 400 тис. га мисливських угідь, що становить більше третини всіх мисливських угідь області. Залучення у користування 400 тис. га мисливських угідь дало б змогу працевлаштувати в Івано-Франківській області як мінімум 50 працівників, які будуть займатись мисливським господарством на безгосподарських на цей час угіддях. Також по всій Україні нераціонально використовуються мисливські угіддя. Площа мисливських угідь відповідно до публічного звіту ДАЛР за 2018 р. становить 40 млн. га, тоді як загальна площа України – 60,3 млн га. Площа мисливських угідь в Україні становить лише 66,3%, тоді як в країнах Європи цей показник сягає до 90%. Якщо б в Україні площа мисливських угідь становила 90%, то загальна площа мисливських угідь була б не 40 млн га, а 54,2 млн га, тобто, на 14,2 млн га більшою. Хочеться також зазначити, що густина населення в Європі є вищою від двох до десяти разів. Зменшення площі мисливських угідь (на 14,2 млн га) через службове недбальство компетентних осіб органів публічного управління не дає можливості в Україні додатково створити як мінімум 2 тис. робочих місць у галузі мисливського господарства, що уможливило частково реалізувати політику Президента України Володимира Зеленського про повернення заробітчан в Україну. Так, відповідно до статті 29 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» користувачі мисливських угідь повинні утримувати єгерську службу: одного єгеря – на 5-10 тис. га мисливських угідь.
- Безоплатне користування мисливськими угіддями;
Блокування вимог статті 24 «Плата за користування мисливськими угіддями» Закону України «Про мисливське господарство та полювання» органами державного управління призводить до щорічної втрати бюджетами всіх рівнів, державними лісогосподарськими підприємствами близько 340 млн грн. Враховуючи, що дані вимоги діють з 1 січня 2015 року, то збитки сягнули біля 2,4 млрд гривень.
Так, державні лісогосподарські підприємства Івано-Франківської області ведуть мисливське господарство на площі 259 тис. га, тоді як площа лісового фонду цих підприємств становить 468, 3 тисяч га. 210 тисяч га державного лісового фонду державні лісогосподарські підприємства надали на безоплатній основі у користування приватним користувачам мисливських угідь. На думку голови Івано-Франківської обласної ради, середня вартість оплати за користування мисливськими угіддями становить в Україні становить 6-7 грн за гектар, хоча в деяких областях вона сягає й 30 грн. Тож якщо враховувати лише середньо статистичну вартість по державі, через бездіяльність органів публічного управління в Івано-Франківській області державні, підприємства області втрачають лише за один рік 1470 000 грн. Якщо врахувати, що вже сім років ігнорується виконання вимог законодавства, то збитки на даний час становлять суму в 10 мільйонів гривень.
Якщо державні лісогосподарські підприємства Прикарпаття безоплатно надали в користування 210 тис га, то комунальні агролісогосподарські підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» надали безоплатно 53,7 тис. га. Таким чином, до обласного бюджету за сім років не надійшло більш як 2,6 млн грн.
Виходить, що влада не знає як отримати кошти за надання у користування мисливських угідь, але знають користувачі мисливських угідь, які безоплатно отримали у користування природний ресурс, за хабарі здають їх в суборенду. І ось свіжий приклад: 5 січня 2022 року, за інформацією Львівської прокуратури, на Львівщині під час отримання хабаря у розмірі 1000 доларів затримали директора мисливського господарства. За ці кошти дозволялось полювати місцевому мисливцю без будь-яких дозвільних документів.
На жаль, навіть агресор ̶ російська федерація, бере кошти за використання українських мисливських угідь, звісно, що у свій бюджет. Так, в окупованому Українському Криму через механізм аукціону, який відбувся 2 липня 2019 року, за понад 16 млн. російських рублів продали 4,1 тис га мисливських угідь, тобто, один гектар українських мисливських угідь вартує біля 30 доларів США. Можна спрогнозувати, якщо на даний час в Україні обліковується біля 40 млн га, то через бездіяльність службових осіб Україна не отримала до різних бюджетів понад 1 млрд. доларів США. Хочу зазначити, що у Німеччині, площа якої у два рази менша, ніж України, щорічна плата за користування мисливськими угіддями становить 340 млн. євро.
Яскравий приклад тому є відповіді службових осіб державних установ на мої звернення щодо невиконання вимог оплати за користування мисливськими угіддями. Так, Івано-Франківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства заважає невизначеність у цьому питанні, яка панує на загальнодержавному рівні (лист від 27.09.2019 року № 06-21/71-1330). Але на центральному рівні влади думки з цього питання зовсім протилежні від регіональних керівників. Так, Міністерство аграрної політики та продовольства України (лист від 09.08.2019 року № 37-13-11/16961) і Державного агентства лісових ресурсів України (лист від 25.09.2019 року № 03-16/7555-19) вказують, що все нормально і невизначеності на загальнодержавному рівні щодо плати за користування мисливськими угіддями не існує. Івано-Франківська ОДА, щоб знайти формальну можливість та затягнути час не виконувати вимоги законодавства, направляє листи, щоб Міністерство аграрної політики та продовольства України та Держлісагентство надали роз’яснення чинного законодавства. В подальшому Івано-Франківська ОДА (лист 06.08.2019 № П-15/1250) повідомила, що відмовляється виконувати свої функції у зв’язку відкриттям кримінальної справи стосовно службових осіб Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Фантазії Івано-Франківської обласної державної адміністрації, щоб обгрунтувати причину невиконання вимог законодавства, спонукають написати листа до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з вимогою розробити положення про плату за користування мисливськими угіддями (лист 04.11.2019 року), і це при тому, що, як я вже зазначав, дане Міністерство дало відповідь, що жодних додаткових механізмів регулювання не потрібно.
Щоб не виконувати вимоги законодавства в одному відомстві, центральний орган виконавчої влади та його ж територіальні органи мають різне трактування. Так, Державне агентство лісових ресурсів у (листі від 11.03.2019 р. № 03-14/1818-19) визначає: «Законом не передбачено прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення розміру та порядку внесення плати за користування мисливськими угіддями». Територіальні органи агентства мають відмінну думку від свого керівництва, а саме ̶ Закарпатське ОУЛМГ вказує цитую: «Чинним законодавством не передбачено отримання коштів державними лісогосподарськими підприємствами за надання мисливських угідь у користування» (лист від 14.05.2019 року № 02.3-57-719); Тернопільське ОУЛМГ листом від 14. 05.2019 року № 03-3/559 вказує, що плата за користування мисливськими угіддями не стягувалась у зв’язку з відсутністю встановлених та затверджених нормативних розрахунків».
Цікаво що свою бездіяльність в частині виконання вимог законодавства всі органи влади пояснюють статтею 19 Конституції України яка визначає, що посадові особи повинні діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією. Через два місяці буде певний ювілей 10 років як вимоги законодавства щодо платності користування мисливськими угіддями ігноруються. Всі органи влади посилаючись на Конституцію України подають свої аргументи про неможливість того щоб в Україні запрацювало чинне законодавство. Недавно Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило листом № 37-01/76054-24 від 11.10.2024 що воно вносить свою «лепту» щодо виконання владою вимог законодавства, а саме «Ураховуючи це Національне агентство звернулось з листом до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування щодо необхідності розгляду по суті проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання та запобігання незаконному полюванню від 11.03.2020 № 3200, яким пропонується встановлення розміру плати за користування мисливськими угіддями з розрахунку за 1 гектар в залежності від виду угідь».
До вирішення проблем мисливського господарства на Прикарпатті залучені народні депутати України з фракції «Слуга народу» Ігор Фріс та Олександр Матусевич.
На нараді яка проходила 8 вересня 2022 року заторкувались питання, що стосується плати за користування мисливськими угіддями. Народний депутат України Ігор Фріс заявив, що, він ініціюватиме перед Верховною Радою України ухвалення законопроекту, який би взагалі відмінив плату за користування мисливськими угіддями на період воєнного стану. Законотворчий процес був запущений блискавично, прямо у залі засідання. Народний депутат України Ігор Фріс повідомив, що під час наради він дав доручення своєму помічнику про підготовку законопроекту про відміну плати за користування мисливськими угіддям не лише під час воєнного стану, але й з пролонгацією на рік. Народний депутат України Олександр Матусевич запевнив, що він покладе всіх зусиль, щоб цей законопроект якнайшвидше був прийнятий. Але скоро слова мовляться, а помалу діло робиться. Вже через 5 днів законопроект (реєстр. № 8033 від 14.09.2022) «Про внесення змін до розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо відміни плати за користування мисливськими угіддями на період дії воєнного стану» був зареєстрований у Верховній Раді від народних депутатів України вихідців з Прикарпаття Фріса І. П., Матусевича О. Б.
Така ініціатива не була підтримана колегами Фріса І. П., Матусевича О. Б. у Верховній раді України. Так, Комітет з питань бюджету Верховної Ради України листом від 05.12.2022 року 04-13/9-2022/207863 ухвалив рішення, що проект Закону України матиме вплив на показники бюджетів (зменшуватиме надходження до державного та місцевих бюджетів від плати за користування мисливськими угіддями). Зауважу, що ця пропозиція має сенс так як полювання на період воєнного стану не проводяться а мисливські господарства не мають доходів, але навіщо ініціювати законопроект, який би відміняв плату за користування мисливськими угіддями, так як діючий й так не виконується.
Якщо проаналізувати історичний досвід інших країн, то можна знайти корисні ідеї, які варто застосовувати й в Україні. Так, наприклад, 16 травня 1923 р. в сусідній Польщі Станиславівський воєвода видав розпорядження, в якому зобов’язав старост через високу інфляцію прив’язати вартість оренди права полювання до вартості зайця. А саме, вартість оренди 40 га мисливських угідь повинна була становити не менше, як вартість однієї голови зайця. Слід сказати, що за Другої Речі Посполитої польська влада в питаннях оплати за мисливські угіддя була, на жаль, більш приязно налаштована до селян, чого не скажеш про те, що у нас відбувається сьогодні.
Корупція, тіньове використання мисливських угідь, блокування виконання вимог чинного законодавства негативно вплинули на ефективність ведення мисливського господарства. Економічно-фінансові показники пропоную порівняти з країнами Європи, які ще недавно «будували комунізм». Дохід на одного мисливця в Україні складає 23 євро, що в 52 рази менше, ніж в Угорщині, в 15 раз менше ніж у Польщі та в 9 разів менше ніж у Словаччині. Якщо мисливцям всіх країн полювання приносить не лише естетичне, але й матеріальне задоволення, то в Україні заняття мисливством приносить одні збитки: в середньому ̶ 13 євро на одного мисливця. В Україні, на відміну від інших європейських країн, практично всі мисливські господарства є збитковими, а вкладення коштів на одиницю площі мисливських угідь в десятки разів меншим. Економічні результати діяльності мисливського господарства корелюються з чисельністю добування мисливських видів тварин. Один український мисливець добуває в середньому 0,04 голови копитних, тобто, лише один з двадцяти п’яти мисливців має можливість почастувитись дружину дичиною. У Польщі один мисливець в середньому добуває 5,2 гол., Угорщині – 4,9 гол., Словаччині – 2,5 гол. Легко порівняти рівень добування копитних видів дичини Польським союзом мисливців та Українським товариством мисливців УТМР, так як площа мисливських угідь, на якій ведуть діяльність ці громадські організації, практично однакова. Отож при однаковій площі мисливці у Польщі добувають у 236 разів більше кабанів, 627 разів більше козуль та увага оленів ̶ у 11125 разів більше. Антикорупційна стратегія на 2021-2025 роки передбачає невідворотність покарання за корупційні злочини. Чи нарешті діждемось реалізації.
Якщо влада взяла стратегію на «відступ», то українському суспільству вже немає куди відступати – про це свідчить достроковий збір підписів під петицією до Президента України про «Довічне ув’язнення для депутатів, та працівників державних структур за корупцію під час воєнного стану».
Президент України, який є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина повинен скористатися повноваженнями, наданими йому відповідно до ст. 107 Конституції України. Адже він може видавати укази і розпорядження, що є обов’язковими до виконання на всій території України. Власне, у президентському сейфі лежить ключ (указ чи розпорядження) до вирішення питання практичної реалізації виконання вимог законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями, їх детінізації тощо.
Ширше питання розглядається у 23 статтях: «Недолуге публічне управління тваринним світом Прикарпаття», 2. «Демагогія як метод продовження корупції Івано-Франківської ОДА», 3. «Керований хаос публічного управління на Прикарпатті», 4. «Корупційні маніпуляції влади на Прикарпатті», 5. «Системні мільйонні корупційні оборудки на Прикарпатті з переслідуванням викривача», 6. «Старі корупційні схеми у галузі лісового та мисливського господарства діють з дозволу Президента України!?», 7. «Корупційні дії посадових осіб Івано-Франківської обласної ради завдали збитки суспільним інтересам громади області на 1,6 млн. грн», 8. Припинення плати за користування мисливськими угіддями – грабунок лісів, 9. Міндовкілля заохочує корупцію в Івано-Франківському ОУЛМГ?, 10. Начальник Івано-Франківського ОУЛМГ Сергій Кокоць тлумачить закони на власний розсуд, Земельно-мисливський дерибан по Івано-Франківськи, 11. Викривачам корупції не місце в органах державного управління?, 12. НАБУ не вбачає підстав для розслідування корупційних схем на мільярди, 13. Президент України є гарантом бідності, безробіття та корупції ! (продовження), 14. Президент України є гарантом бідності, безробіття та корупції !, 15. Старі корупційні схеми діють з дозволу Президента України?, 16. Цинізм і системна корупція унеможливлюють розвиток мисливського господарства, 17. Екоцид – лише одна з причин руйнівних повеней на Західній Україні, 18. В Україні має бути база даних «Мисливець», 19. Новий Уряд – новий формат співпраці з громадянським, 20. В наслідок бездіяльності Івано-Франківської ОДА державі нанесено збитки у сумі понад 40 мільйонів гривень? (документ), 21. Адміністративні послуги в галузі мисливства, або навіщо товкти воду у ступі, 22. Національні особливості полювання за мисливськими угіддями і не тільки…, 23. Нарис з історії мисливських афер.
