Корупційні дії посадових осіб Івано-Франківської обласної ради завдали збитки суспільним інтересам громади області на 1,6 млн. грн.
В Івано-Франківській області не виконуються вимоги статті 24 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», яка визначає, що з 1 січня 2015 року вводиться норма щодо плати за мисливські угіддя, хоча стаття 13 Конституції України визначає, що управління природними ресурсами здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування.
Так, Івано-Франківське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Івано-Франківськоблагроліс», засновником якого є Івано-Франківська обласна рада, повідомило, що на площі 53728 га лісового фонду ведеться мисливське господарство, але плата за їх використання не береться (Додаток 4). На думку голови Івано-Франківської обласної ради, середня вартість оплати за користування мисливськими угіддями в Україні становить 6-7 грн. за гектар[1]. Проте, в Івано-Франківській області норма закону щодо плати за користування мисливськими угіддями не застосовується. Отже, якщо припустити, що вартість користування мисливськими угіддями за 1 га становить 6 грн., то до бюджету області поступало б щорічно 322 тис. грн. Однак, ці кошти не поступають, а я хочу підкреслити, що не поступають з 2015 року, то збитки для Івано-Франківської громади становлять, виходячи з алгоритму визначення вартості голови Івано-Франківської обласної ради Сича О. М. близько 1,6 млн грн. Хочу зазначити, що у Німеччині, площа якої у два рази менша, ніж України, щорічна плата за користування мисливськими угіддями становить 340 млн. євро.[2] Якщо такі доходи були б в Україні, то й кредитів МВФ не було б потрібно.
Я неодноразово піднімав перед Івано-Франківською обласною радою питання щодо виконання вимог статті 24 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» щодо плати за користування мисливськими угіддями. З цією метою направив звернення на що отримав відповідь від 02.01.2019 року № П-15/1720 (Додаток № 1). У відповіді не заперечується актуальність цієї проблеми. Але свою бездіяльність голова Івано-Франківської обласної ради пояснює тим, що відповідно до статті 8 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» функції щодо дотримання вимог законодавства у галузі мисливського господарства, належать до облдержадміністрації, а обласна рада повинна діяти лише в межах статті 19 Конституції України.
Івано-Франківська обласна державна адміністрація листом від 04.01.2019 р. № 10301/1/1-18/01-013 (Додаток № 2) теж хоче вирішувати проблему плати за користування мисливськими угіддями, вказуючи, що відповідно до статті 22 ЗУ «Про мисливське господарство та полюванню» вирішення цього питання відноситься до компетенції обласної ради, і обгрунтовані пропозиції направляти до обласної ради не будуть. На моє переконання, органи державного управління та місцевого самоврядування повинні працювати в унісон, тим більше, коли йдеться про щорічне наповнення обласного бюджету на більш як 300 тис. грн. І от! Через корупційні маніпуляції Івано-Франківської обласної ради, та й, звісно, пандемію результат не забарився: бюджет Івано-Франківщини недовиконано за 10 місяців майже на 27 мільйонів гривень. Тож перед головою бюджетної комісії Івано-Франківської обласної ради Миколою Палійчуком постало завдання ̶ які видатки економити. А я хочу поставити питання: для чого економити на суспільних інтересах, якщо наша влада дозволяє собі таку розкіш, як пільгове, тобто, безоплатне користування мисливськими угіддями, тобто, земельним ресурсом.
Як свідчить історичний досвід, це не перша криза, яку переживають галицькі землі. Та до її подолання підходять по-різному. Ось, наприклад, Станиславівський воєвода за часів Другої Речі Посполитої через високу інфляцію видав розпорядження від 16.05.1923, в якому зобов’язав старостів прив’язати вартість оренди права полювання до вартості зайця, а саме: вартість оренди 40 га мисливських угідь повинна була становити не менше, вартості однієї голови зайця. (Додаток № 3). Тож мені видається, що у міжвоєнний час на території сучасної Івано-Франківської області польська влада Другої Речі Посполитої у питанні оплати за мисливські угіддя була більш приязно налаштована до селян, які в основному були українцями, ніж сучасної незалежної України, бо намагались згладити негативні наслідки інфляції.
На жаль, прикарпатська влада, яка повинна була б діяти відповідно і в спосіб передбачений законом, виконувати вимоги законодавства та відстоювати інтереси громади, яка її обирає, поки не збирається. Фарисейство посадових осіб Івано-Франківської обласної ради, яке полягає в маніпуляції законодавством, а не в задоволенні законних інтересів громади області, зашкалює.
Але мене найбільше зараз турбує питання наповнення бюджету області, бо нам всім тут жити. То може варто вже не тільки ставити питання, а вживати заходи щодо його наповнення, в тому числі й через запровадження практики оплати за використання мисливських угідь, яка є в інших областях.
Олег Проців 17.11.2020 року
[1] http://galtv.if.ua/video/deyaki-myslyvski-ugiddya-prykarpattya-mozhut-perejty-z-derzhavnogo-korystuvannya-u-pryvatni-struktury
[2] Проців О.Р. Проблеми формування та реалізації конкурентної політики органами публічного управління у галузі використання тваринного світу // Проблеми формування та реалізації конкурентної політики: Матеріали VІ міжнародної науково-практичної конференції (19-20 вересня 2019 р.) – Львів ТзОВ «Галицька видавнича спілка», 2019. – С. 102-104.
