Чимало вперше почули правду про Бандеру — враження переселенців від історичних курсів в Івано-Франківську

Для переселенців, які евакуювались до Івано-Франківська, на безоплатній основі запровадили спеціальні історичні курси.

Працівники історико-просвітницьких установ розповіли Фіртці, що наплив у їхні заклади був настільки великий, що часто музейники проводили заняття без перерви.

Найбільше було відвідувачів з Харкова, Донецька, Херсону і Києва. Люди  різні за віком і статусом: від студентів — до пенсіонерів.

Заняття тривалістю одну годину проводили двічі на тиждень. Кожен учасник відвідав приблизно від 15 до 25 лекцій.

Крім теоретичних знань, у програмі курсу передбачені екскурсії. Зокрема, переселенці відвідали село Старий Угринів, де народився Бандера. Сьогодні його хата (там досі збереглися предмети інтер'єру та особисті родинні речі) — це одна із філій обласного музею визвольної боротьби.

Відвідувачі мали можливість особисто побачити справжні криївки (схованки) УПА у лісі, меморіальний комплекс Дем'янів Лаз та інші визначні місця визвольної боротьби Української повстанської армії.

Наукова співробітниця Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Анна Чорній зауважує, що більшість людей вперше почули про діяльність УПА і Бандери, і про злочини радянської влади на Заході України.

У ході спілкування з випускниками курсів, на наші запитання про те, чому раніше не цікавилися історією і як трапилось, що лиш вперше почули про Бандеру та УПА, переселенці дають різні відповіді та називають різні причини: «нам ніхто не розказував правду», «чули тільки негативні речі, «не цікавилися історією», «не було достатньої літератури, і вчителі неохоче розповідали».

«Нас в Харкові цього не вчили, і для мене це не дуже було важливо. Ми зовсім не знали нашої історії. На жаль. Чула це ім'я — Бандера, але воно згадувалося в негативному розумінні.

А ми правди не знали,  бо від нас це приховували.  А виявилося, що люди тут, на Західній Україні, боролися за свою державу, свободу, за мову», — ділиться Катерина.

Катерині 32 роки, родом з Харкова, вісім років тому переїхала у Київ. Її, як і більшість киян, війна змусила тікати зі столиці у більш безпечні міста на заході України.

Опинившись у Франківську, відвідала майже всі заняття курсу з історії, бо захотіла дізнатися більше про бандерівців.

«Мені було цікаво: чому західна Україна така затята? Затята в любові до Батьківщини, до всього українського! Чому в  місцевих жителів  таке високе  відчуття гордості за Україну?

На Сході не так близько до серця сприймаються ці речі».

Відсутність відповідної літератури — теж одна з причин, чому люди повноцінно не знали про діяльність Бандери, ОУН, УПА, зізнається Валентина, 74-річна переселенка з Харкова.

«Працюючи в дитячій бібліотеці, я хотіла більше знати історію, щоб розповідати дітям правду про Україну.

Але, незважаючи, що я працівниця  книгозбірні й маю багато знайомих, друзів-бібліотекарів, насправді не мала доступу до літератури, в якій розповідалася б правда про події, що відбувалися на території західної України після 1939 року.

У нас у Харкові така інформація й література була обмежена в доступі, навіть для самих працівників бібліотек».

Валентина разом з чоловіком Миколою перші десять днів війни ховалася у погребі. Їхній дім розташований у «найгарячішому» районі Харкова — Північній Салтівці. Згодом їхній син евакуював стареньких на Прикарпаття.

Жінка каже, що як тільки почули про курси, одразу записалися. Подружжя пенсіонерів разом відвідало майже всі заняття. Харків'янка розповідає, що ходили на курси, бо вдома відчувалася гостра нестача літератури й було складно доводити свої переконання дітям. 

«Я ніколи не вірила в ті байки проти бандерівців,  але в мене не було аргументів. Коли мені розповідали про УПА негативне, то відчувала, що тут щось не так.

Проте, було складно пропагувати та розповідати дітям, не маючи  документальної бази, щоб підтвердити свої слова чи надати докази.

Нам показали копії документів, в яких майже по днях було розписано, що, де і як робили воїни УПА, і які були стосунки з місцевим населенням. Це були люди високої моральності та чистоти».

Зі словами дружини погоджується чоловік Микола.

«Раніше, коли на Харківщину до нас приїжджали люди з Західної України на сезонні роботи, їх обзивали "бандерівцями".

Вважалося, що це погані люди. Я відчував, що радянська влада дуже бреше  й обманює нас, розповідаючи про бандерівців у своєму стилі». 

Серед відвідувачів курсів був Сергій Гудзь із Полтавщини. На Прикарпаття потрапив, як сам каже, «через довгу кацапську армію». Вирішив не тікати на чужину, а в Івано-Франківську зрозумів, що тут і є справжня Європа.

«Колись я намагався об'єктивно й реально  оцінювати речі та постать Бандери: не возвеличувати особистість, але  і не применшувати ту справу, яку він робив».

Відвідувачі  були в захопленні від курсів. На запитання: як змінилася ваша думка про Бандеру, відповідають по-різному. Дехто вперше почув, дехто в роздумах, одні — на шляху до зміни світогляду, інші підтвердили те, що підозрювали давно.

«Я пішла на курси й стала такою ж затятою в любові до України, як і ви, західняки! По-іншому відкрила для себе сприйняття історії», — каже Катерина.

«Моя думка не змінилася,   я відчувала та й зрештою знала, що УПА — це була єдина у світі армія без держави, а Бандера — ідеолог незалежної України. Я - бандерівка в Харкові.

Це вважалося, що я погана людина.  Але звання "бандерівки" для мене, як нагорода», — гордо заявляє Валентина.

Ажіотаж, пов'язаний з курсами з історії, згодом зменшився, хоча й сьогодні відвідувачів вистачає, розповідають працівники музею.

Більше читайте у матеріалі: Герой чи ворог: що думають про Степана Бандеру переселенці в Івано-Франківську?


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок


Коментарі ()

31.07.2025
Павло Мінка

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

378
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

1515 4
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1769
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

815
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3488
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21488

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

714 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

395

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

1030

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2397
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2172
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

411
16.07.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

12061
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

141
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

686
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

368
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1016
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

287
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1852 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

611
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1635 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2423 4