Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?

Фото: Getty Images


Немає мови немає нації. Сьогодні, на фоні російської агресії, цей вислів набув вкрай важливого сенсу.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну вплинуло на мовну самоідентифікацію громадян. Так, однією з цілей російського нападу, яку ще з 2014 року декларує путін та оточення, є начебто захист прав російськомовного населення в Україні. Проте, своїми діями російські окупанти на чолі з Кремлем роблять усе, щоб все більше російськомовних українців свідомо відмовлялися від російської та переходили на українську мову спілкування.

Як свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», все менше українців говорять вдома виключно російською. Зокрема, у 2012 році близько 40% громадян України використовували російську в побуті, наприкінці 2021 року цей показник знизився до 26% і продовжує неухильно падати.

Так, на початку повномасштабної війни вже лише 18% людей спілкувались мовою окупанта, а наприкінці квітня показник опустився до 15%. Натомість «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних». Соціологи відзначають, що дві третини з 32% двомовних готові повністю перейти на українську та спілкуватися нею вдома.

Водночас для російськомовних українців створюють сприятливі умови, щодо вивчення державної мови та покращення мовних навичок. Зокрема, організовують безоплатні очні курси та навчання онлайн з української мови. Йдеться не лише про вивчення граматики чи лексикології, а й про й культурні, історичні, психологічні та інші аспекти. І, як бачимо, такі навчання мають попит.


Чому мова важлива – думка українського захисника


У мирному житті музикант, поет та громадський діяч, а сьогодні комбат Збройних сил України Павло Вишебаба, який захищає Україну на Донеччині, у мережі вкотре нагадав про важливість мови.

Так, за словами бійця, українська мова рятує життя на передовій, адже завдяки їй можна розрізнити, хто свій, а хто чужий.

«Розкажу вам одну історію для міркувань. Ви знаєте, що бійці одягають на рукав скотч певного кольору, щоб розрізняти „свій-чужий“. А що робити вночі, адже кольорів не розрізнити навіть за допомогою тепловізора. Що є оберегом, який захищає тебе від пострілів своїх?

Таким оберегом є українська мова. Навіть ті, хто вдень говорить російською, після заходу сонця переходить на українську. Бо це твоя безпека, бо це твоє життя.

Ну бо уявіть, що якщо хтось вночі буде йти на тебе і скаже: „Стой! Кто ідьот?“– то це, напевно, будуть його останні слова. Знаєте, тут вже трохи всі на нервах: ворог близько, виживають швидші та спритніші», — пояснює Вишебаба.

Захисник додав, коли по рації хтось звертається російською, всі напружуються, а головний черговий говорить: «Повтори державною». Тоді чутно — свій чи ні в ефірі.

Також він запропонував змоделювати ситуацію вже у післявоєнний час, коли українці відкинуть окупанта за кордон, але він все одно нікуди не зникне.

«Тому треба вже вчитися жити так, щоб використовувати всі інструменти, які послаблюють ворога, але посилюють Україну.

Я вважаю, що одним із таких інструментів є українська мова. Ми ні на кого не нападаємо, ми не катуємо та не ґвалтуємо. Єдине, що нас „єднає“ з ворогом — російська мова».

Водночас, на думку українського захисника, російська мова є інструментом ворога у війні, а тому закликає українців перейти на рідну мову.

До слова, Павло, який виріс у російськомовній сім’ї у Краматорську, декілька років тому перейшов на українську мову.

«Ми маємо позбутися цього. І зробити це легко. Повірте. Я не з-під Львова. Я з Краматорська, вчився у російськомовній школі, жив і ріс у російськомовному середовищі.

Я 28 років (Павлові 36 років, – ред.) розмовляв російською. А потім захотів перейти на українську. І зробив це — і це легко. Все інше — відмазки. Досить відмазок.

Перейти так перейти!», — закликав захисник.

Фото: Getty Images


Українізація війноюдумка культуролога


Про лагідну українізацію в час війни, чи варто вимагати переходити на українську та як полегшити перехід на державну мову – журналістка Фіртки розпитала у культуролога Євгена Савіська.

Так, за словами експерта, саме під час війни й доцільна лагідна українізація.

«Дуже багато російськомовних громадян України вже почали переходити на спілкування українською мовою. Хай з помилками — це минеться. Трохи більше мовної практики й все буде гаразд.

Найголовніше, що люди свідомо почали спілкуватися та листуватися державною мовою».

Євген Савісько відзначає позитивну тенденцію: російськомовні українці не лише масово переходять на українську мову, а й активно діляться цим на своїх профілях у соціальних мережах.

«Наприклад, багато вихідців з України, які давно живуть за кордоном, почали свідомо писати дописи у соцмережах саме українською мовою. Та що там дописи — значна частина з російськомовних поетів та прозаїків, які живуть або жили в Україні й стверджували, що не володіють досконало українською, почали публікувати твори державною мовою.

І що ми бачимо? Вони творять на гідному рівні. І мова творів — багата, мелодійна, розмаїта та цікава».

Також, за словами культуролога, не варто вимагати переходити на українську, але доцільно пропонувати переходити на державну мову та пояснювати, чому це важливо.

«Наводити доречні та переконливі аргументи. Потрібно розуміти, що люди мають переходити на українську не з примусу, а свідомо, з цілковитим усвідомленням правильності свого вчинку.

Водночас примусова українізація буде малоефективною. Про це свідчить й невдала спроба українізувати вітчизняний музичний радіо- і телепростір (законопроєкт українських посадовців про заборону музики російського окупанта — ред.)».

Фахівець підкреслює, що для того, аби подолати мовний бар’єр та перейти на спілкування українською мовою потрібне насамперед бажання.

«Також ключову роль відіграє підтримка оточення, моральна, психологічна чи матеріальна.

Зокрема, запитайте близьких, можливо, вони теж ніяк не наважаться перейти на українську? Якщо знайдете однодумців, то зможете спільно набувати знання з української мови завдяки системній мовній практиці».

Савісько рекомендує покращувати мовні навички, виписуючи найуживаніші слова, фрази та ідіоми, їхню транскрипцію та значення. Культуролог підкреслює, якщо є можливість, то варто порадитись з фахівцем, але, якщо такої можливості немає, то можна організувати процес самостійно.

«Вкрай важливо безпосередньо спілкуватись українською, адже так легше запам'ятовувати та вивчати невідомі слова.

Звісно, словниковий запас та рівень знань лексики в усіх різні, тому треба підбирати базовий словниковий запас індивідуально.

Розширити словниковий запас також допоможуть українська музика, кіно та література».

Фото: Getty Images


Уроки історії переконали, що добре захищена державна мова, про яку варто дбати насамперед, є одним з гарантів незалежності держави.  

Російська пропаганда навчилась вміло маніпулювати мовним питанням. Українцям же потрібно розуміти, що мова — зброя, яку століттями намагаються вибити з рук, аби безмовний народ швидко перетворити на покірну масу та повністю зросійщити.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

235
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

1549 2
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

1812 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

2636
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2372 2
15.05.2025
Вікторія Матіїв

Про загальну мобілізацію, проблему СЗЧ, залучення до армії молоді та зміни в мобілізаційній політиці, що сприяють обороноздатності України, журналістці Фіртки розповів заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», полковник Олег Домбровський.

7608

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

377

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1088

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1160

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1946
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

328
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

707
10.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

945
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3151
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

976
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

1999
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

1052
17.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35198 1
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

326
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

535
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

675
08.05.2025

Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023, а середня зарплата зросла на 13%.  

1002