Герой чи ворог: що думають про Степана Бандеру переселенці в Івано-Франківську (ФОТО)

Хто такий Степан Бандера і де він переховується? Чому Кадиров на нього полює? Від початку повномасштабної російської агресії українці масово почали шукати відповіді на ці запитання.

Так, за три місяці повномасштабного російського вторгнення статті про Бандеру стали одними з найпопулярніших україномовного розділу Вікіпедії.

Згідно з результатами аналізу, який проводила ГО «Вікімедіа Україна», історичний діяч очолив четверту сходинку рейтингу (637 тисяч переглядів), поступившись таким популярним статтям як «Російське вторгнення в Україну» (2463 069), Арестович Олексій (1846792) та Привид Києва (665780).

Ажіотаж щодо постаті Бандери спостерігався не тільки онлайн.

Внутрішньо переміщені особи з «гарячих» областей України, які переїхали на Івано-Франківщину - батьківщину Бандери, стали масово відвідувати місцеві музеї визвольної боротьби та УПА.

Працівники історико-просвітницьких установ розповіли Фіртці, що наплив у їхні заклади був настільки великий, що часто музейники проводили екскурсії без перерви.

«Ми не очікували такого напливу відвідувачів у музей. Для нас це було несподіванкою, бо раніше такого ажіотажу не спостерігали, нічого подібного не траплялося», - поділилася враженнями Анна Чорній, наукова співробітниця Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери.

Музей визвольної боротьби ім. Степана Бандери функціонує з 1997 року. На території області має кілька філій.

За чотири місяці від початку відкритої війни росії з Україною заклад відвідали понад п’ять тисяч людей.

Тут зібрані та представлені ексклюзивні речі: стрілецька зброя, набої, одяг, медичне приладдя, посуд. Основа музейного фонду - оригінальні листівки, брошури, журнали ОУН та УПА. Відвідувачі на власні очі можуть побачити цінні архівні документи, фото  та багато ін.

Часто "уроки з історії" тривали після закінчення робочого часу до пізнього вечора,  бо відвідувачі активно ставили багато запитань про Бандеру, УПА.

Зрозумівши, що протягом однієї екскурсії пояснити весь матеріал про визвольну боротьбу просто не можливо, керівництво музею вирішило на безоплатній основі запровадити спеціальні історичні курси.

«Ми вирішили проводити спеціальні курси після того, як музей масово почали відвідувати переселенці, які приїхали в Івано-Франківськ після 24 лютого.

Під час екскурсій часто велися гострі дискусії,  бо в людей сформувалися  різні точки зору щодо історії.

Тоді й придумали застосувати таку методику, щоби повноцінно розповісти  людям про  історію бандерівців»,- розповідає Анна Чорній.

Найбільше було відвідувачів з Харкова,  Донецька, Херсону і Києва. Люди  різні за віком і статусом: від студентів  - до пенсіонерів.

Заняття тривалістю одну годину проводилися двічі на тиждень. Кожен учасник відвідав приблизно від 15 до 25 лекцій.

Крім теоретичних знань, у програмі курсу передбачені екскурсії.

Переселенці відвідали село Старий Угринів – село, де народився Степан Бандера. Зараз його хата (там досі збереглися предмети інтер'єру та особисті родинні речі) -  це одна із філій обласного музею визвольної боротьби.

Відвідувачі мали можливість особисто побачити справжні криївки (схованки) УПА у лісі, меморіальний комплекс Дем'янів Лаз та інші визначні місця визвольної боротьби Української повстанської армії.

Анна Чорній  із сумом розповідає, що більшість людей вперше почули про діяльність УПА і Бандери, і про злочини радянської влади на Заході України.

«Насправді, багато людей не знали історію, не знали про Степана Бандеру і про політичні репресії, які були на території Західної України.

На одній із лекцій ми розповідали про Дем’янів Лаз (меморіальний комплекс неподалік Івано-Франківська, де у  1941 році  радянська влада розстріляла 540 людей).  

Після цієї зустрічі до мене підійшла старша жінка  зі  східної частини  України та зізналася, що в її житті були тільки два випадки, коли вона дізналася про звірства радянської влади.

Перший, коли її мама розповіла про Голодомор, і другий - це тут, на лекції у Франківську».

Більшість людей цікавили особисті історії життя і незвичайні факти боротьби за волю. Багато питань виникало про Романа Шухевича і повстанців, що вони робили і якою була їхня подальша доля.

«Люди вперше відкрили для себе історичні події.

Серед відвідувачів курсів були навіть кандидат історичних наук з Харкова, доктор історичних наук з Києва.

Спочатку мені було важко розповідати  історію цим людям, бо думала: а що я можу нового відкрити цим освіченим історикам?  А вони нам кажуть: «Ми про це вперше чуємо і нічого не знаємо про ці події».

У ході спілкування з випускниками курсів, на наші запитання про те, чому раніше не цікавилися історією і як трапилось, що лиш вперше почули про Бандеру та УПА, переселенці дають різні відповіді та називають різні причини: «нам ніхто не розказував правду», «чули тільки негативні речі, «не цікавилися історією», «не було достатньої літератури, і вчителі неохоче розповідали».

«Нас в Харкові цього не вчили,  і для мене це не дуже було важливо. Ми зовсім не знали нашої історії. На жаль. Чула це ім'я - "Бандера", але воно згадувалося в негативному розумінні.

А ми правди не знали,  бо від нас це приховували.  А виявилося, що люди тут, на Західній Україні, боролися за свою державу, свободу, за мову», - ділиться з нами Катерина.

Катерині 32 роки, родом з Харкова, вісім років тому переїхала у Київ. Її, як і більшість киян, війна змусила тікати зі столиці  у більш безпечні міста на заході  України.

Опинившись у Франківську, відвідала майже всі заняття курсу з історії, бо захотіла дізнатися більше про бандерівців:

«Мені було цікаво: чому Західна Україна така затята? Затята в любові до Батьківщини, до всього українського! Чому в  місцевих жителів  таке високе  відчуття гордості за Україну?

На Сході не так близько до серця сприймаються ці речі».

Відсутність відповідної літератури - теж одна з причин, чому люди повноцінно не знали про діяльність Бандери, ОУН, УПА, зізнається Валентина, 74-річна переселенка з Харкова.

«Працюючи  в дитячій бібліотеці, я хотіла більше знати історію, щоб розповідати дітям правду про Україну.

Але, незважаючи, що я працівниця  книгозбірні  й  маю багато знайомих,  друзів-бібліотекарів, насправді не мала доступу до літератури, в якій розповідалася б правда про події, що відбувалися на території Західної України після 1939 року.

У нас у Харкові така інформація й література була обмежена в доступі, навіть для самих працівників бібліотек».

Валентина разом з чоловіком  Миколою перші десять днів війни ховалася у погребі. Їхній дім розташований у "найгарячішому" районі Харкова - Північній Салтівці. Згодом їхній син евакуював стареньких на Прикарпаття.

Жінка каже, що як тільки почули про курси, одразу записалися. Подружжя пенсіонерів разом відвідало майже всі заняття. Харків'янка розповідає, що ходили на курси, бо вдома відчувалася гостра нестача літератури й було складно доводити свої переконання дітям. 

«Я ніколи не вірила в ті байки проти бандерівців,  але в мене не було аргументів. Коли мені розповідали про УПА негативне,  то відчувала,  що тут щось не так.

Проте, було складно пропагувати та розповідати дітям, не маючи  документальної бази, щоб підтвердити свої слова чи надати докази.

Нам показали копії документів, в яких майже по днях було розписано, що, де і як робили воїни УПА, і які були стосунки з місцевим населенням. Це були люди високої моральності та чистоти».

Зі словами дружини погоджується чоловік Микола.

«Раніше, коли  на Харківщину до нас приїжджали люди з Західної України на сезонні роботи,  їх  обзивали "бандерівцями".

Вважалося, що це погані люди. Я відчував, що радянська влада дуже бреше  й обманює нас,  розповідаючи про бандерівців у своєму стилі». 

Серед відвідувачів курсів був  Сергій Гудзь із Полтавщини. На Прикарпаття потрапив, як сам каже, «через довгу кацапську армію». Вирішив не тікати на чужину, а  у Франківську зрозумів, що тут і є справжня Європа.

«Колись я намагався об'єктивно й реально  оцінювати речі та постать Бандери: не возвеличувати особистість, але  і не применшувати ту справу, яку він робив».

Відвідувачі  були в захопленні від курсів. На запитання: як змінилася ваша думка про Бандеру, відповідають по-різному. Дехто вперше почув, дехто в роздумах,  одні - на шляху до зміни світогляду, інші підтвердили те, що підозрювали  давно.

«Я пішла на курси й стала такою ж затятою в любові до України, як і ви, західняки! По-іншому відкрила для себе сприйняття історії», - каже Катерина.

«Моя думка не змінилася,   я відчувала та й зрештою знала, що УПА  - це була єдина у світі армія без держави, а Бандера - ідеолог незалежної України. Я - бандерівка в Харкові.

Це вважалося, що  я погана людина.  Але звання "бандерівки" для мене, як нагорода», - гордо заявляє Валентина.

Ажіотаж, пов'язаний з курсами з історії, згодом зменшився, хоча вистачає і відвідувачів, і учасників, розповідають працівники музею.

читайте також: Ярослав Коретчук, директор обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери: В нашому музеї діє система краудфандингу, завдяки якій можемо купувати експонати на антикварних аукціонах (ФОТО)

До речі, всі відвідувачі курсів отримали сертифікати.

«Нам з дружиною видали сертифікати  про проходження курсів,  і тепер ми стали "корінні бандерівці". Коли   повернемося у Харків,  будемо розповідати  правду місцевим мешканцям про Бандеру.

Щоб по Лівий берег Дніпра ніхто й не заїкався погано думати та говорити про бандерівців.  Особливо в нашому великому обласному центрі", - запевняє Микола з Харкова.

Валентина ділиться, що після відвідування курсів знає, що відповідати дітям, онукам і правнукам.

«Зараз я вже можу авторитетно поставити виховання дитини в українському дусі та приділити належну увагу вивченню справжньої історії України».

«Завжди знав, якого я роду-племені. Бо виходить, як в тому анекдоті:

За що боровся Радянський Союз? І де тепер комунізм? Нема ні першого, ні другого. За що боровся Третій Рейх? Нема того Рейху.

А за що боролися ОУН і УПА? Боролися за незалежну Україну. Є незалежна Україна, але боротьба за неї продовжується»,- коментує ситуацію Сергій.

Катерина говорить, що при спілкуванні з подругами з Києва чи Харкова, вони просять її розповісти про бандерівців, їхнього провідника та повстанський рух:

«Те,  що нам розповіли в музеї на курсах, багатьом відкрило очі на правду про «дружніх» росіян. Росіяни кажуть, що ми  братні народи.  А ми ніколи не були братніми народами.

Просто так сталося історично, що Харків близько до кордону з росією, і через географічну близькість утворилося багато родинних і дружніх зв'язків.

Ми не знали, що коїли росіяни з українцями раніше, і  тому не могли повірити,  що сусіди хочуть нас стерти з лиця землі. Але, як виявилося, те, що відбувається зараз в Україні, вже ставалось 300, 100, 70 років тому.

Я думаю, якби Центральна і Східна Україна знали історію, то опір росії у 2014 році був би набагато більший».

Зазвичай національні герої й лідери повстань мають позитивний образ у всій країні.


Чому на Заході України бандерівці та Степан Бандера є героями, а на Сході - навпаки?


Про те, що це явище має кілька факторів, розповідає історик, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук.

Один із них – люди зі східної України просто не знали про діяльність УПА.

«Правду про  бандерівців і  визвольний рух жителі східної України не знали.

Їхню думку сформувала російська пропаганда».

Другий фактор це те, що Східна Україна перебувала у складі СРСР з 1919 року.  Місцеве населення  регіону змінилося за етнічним походженням, більшість жителів складали росіяни та представники інших республік колишнього СРСР. Тому, Українське повстання для цих людей було вкрай негативним явищем, зауважує історик.

Пересварити українців між собою на темі про бандерівців, щоб отримати підтримку у жителів східної України - частина стратегії путіна у війні проти України.

Але сталося все «з точністю до навпаки» - українці об’єдналися, бо зрозуміли, хто насправді є ворогом для України.

 «Війна, яка триває в Україні вісім років відкрила багатьом людям очі: бандерівці боролися проти радянського зла!»

Тим часом соціологи фіксують, що до  Бандери позитивно ставляться 74% українців.  За 10 років кількість його прихильників в Україні зросла майже у 3,5 раза. Згідно з опублікованими в травні 2022 року результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг»,  у 2012 році прихильниками Бандери було 22% опитаних.

«Важливо, що позитивне ставлення до ідеолога українського націоналізму переважає сьогодні й у південно-східних регіонах та серед тих, хто в побуті спілкується виключно російською мовою», - коментують результати опитування соціологи.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Як бережуть хату Степана Бандери на Прикарпатті (ФОТО/ВІДЕО)

«Батько наш Бандера»: в Івано-Франківську відзначили 113-річчя з дня народження провідника ОУН революційної (ФОТО)

Передовсім як про особистість: у Палаці Потоцьких розгорнули виставку про Степана Бандеру (ВІДЕО)

Фотогалерея


Коментарі ()

08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

2138 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1481
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

5266
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

15085 11
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3592 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3424

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

136

13 червня 2024 року США та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, яка має декларативний характер. Документ не буде ратифікований Конгресом США, бо являє собою декларацію про наміри без чітких гарантій безпеки.

181

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

1323

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2673
14.06.2024

Причин швидкого набору ваги може бути багато. Це може бути спричинене зміною способу життя або ж вказувати на серйозні проблеми зі здоровʼям.

366
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1523
04.06.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

1289
17.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

774
13.06.2024

Вознесіння Спасителя — це один із великих Господських празників літургійного (церковного) року.

507
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

673
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

1027
13.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21953
17.06.2024

Івано-Франківська ОВА посіла дев'яте місце у рейтингу.    

482
12.06.2024

Більшість українців — 63% — вважають, що критика окремих дій влади має бути або бути в конструктивних рамках, які б не розхитували ситуацію в країні (50%).  

504 1
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

965 1
04.06.2024

Питання розбудови демократичних інституцій залишається одним із пріоритетів для українців. Адже понад 90% громадян віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

761