Івано-Франківська область, приблизно половину території якої займають ліси, стикається з серйозною проблемою незаконної рубки лісу та чорним ринком деревини.
Лісова мафія тут проявляється через мережі незаконного вирубування, транспортування та збуту, що призводить до деградації екосистем Прикарпаття. Це не лише руйнує біорізноманіття, але й підриває економіку, особливо в умовах кліматичних змін та воєнного стану.
«Коли говоримо про незаконну вирубку лісу, це часто звучить абстрактно. Але за кожним таким випадком конкретні дерева, конкретні посадовці та конкретні суми збитків.
На Івано-Франківщині викрито чергові порушення у сфері охорони довкілля: 13 кримінальних проваджень, 15 підозр, встановлені збитки — 36,7 мільйона гривень», — написав 12 лютого 2026 року на своїй сторінці Генеральний прокурор Руслан Кравченко.
У зведенні правоохоронців новини про незаконні рубки в Івано-Франківській області спливають з тривожною регулярністю: так, у лютому 2026 року поліцейські повідомили про підозру 12 особам, які через свій злочин завдали мільйонних збитків державі.
Інший резонансний випадок — організація незаконного вирубування 748 дерев у Національному природному парку «Гуцульщина», про що повідомляла прокуратура. Підозри також отримали колишні працівники державне підприємство «Кутське лісове господарство».
Варто зазначити, що злочини проти лісів стали одними з головних екологічних проблем, що загрожує руйнуванню природи Прикарпаття.
Статистика злочинів проти лісів: дані від поліції
Для розуміння ситуації Фіртка скерувала журналістський запит до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо кримінальних правопорушень за статтею 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу) з 2025 року до початку 2026-го.
У відповіді, підписаній начальником ГУНП Сергієм Безпальком, наведено ключові дані:
• Протягом 2025 року зареєстровано 115 кримінальних проваджень за фактами незаконної рубки, що на 15 більше, ніж у 2024 (100).
• Найбільше — у Косівському, Калуському, Надвірнянському та Верховинському районах.
• За січень 2026 зареєстровано дев'ять проваджень.
• Щодо організованих груп: за 2025 рік повідомлено про підозру 47 особам.
• Загальна сума завданої шкоди, облікована в завершених провадженнях, — 8 132 737 гривень.
Поліція зазначає, що не веде окремий облік обсягів зрубаної деревини, а дані про засуджених — не в їхній компетенції.
За дерево — тисячі доларів штрафу? Покарання за незаконну рубку
В Україні незаконна рубка лісу регулюється Кримінальним кодексом, де передбачено сувору відповідальність, залежно від дій, обсягів і обставин. Простіше кажучи, закон розрізняє дрібні порушення (як зрубання кількох дерев для себе) та серйозні (як масова рубка чи організація мафії), з акцентом на боротьбу з організованими мережами.
Незаконна порубка, перевезення, зберігання чи збут (ст. 246 КК) — серйозніше: штраф від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів або до трьох років ув'язнення.
Якщо повторно, групою осіб, у великих розмірах чи в заповідниках — до п'яти років з конфіскацією.
За особливо великі обсяги чи організовану групу — до семи років з конфіскацією.
Лісова мафія часто кваліфікується саме тут, як організована злочинність. Посів чи вирощування нарковмісних рослин не стосується, але для рубки в захисних насадженнях (ст. 246) — штраф або до трьох років обмеження волі, у великих розмірах — до семи років ув'язнення. Контрабанда деревини (ст. 201-1 КК) — до 12 років.
Закон враховує обставини: для дрібних порушників можлива адміністративна відповідальність, але для організованих злочинних груп — максимум. У 2025 році уряд затвердив Стратегію збереження лісів до 2030, фокусуючись на профілактиці та посиленні боротьби з мережами.
І навіть якщо людина не є «професійним» «чорним лісорубом», а рубала «для себе" та не в промислових масштабах, штрафи дуже суттєві. Так, у березні 2026 року писали про чоловіка, який спиляв три дерева в межах села Малий Рожин Кутської громади. Йому призначили штраф: понад 400 тисяч гривень. І не тільки штраф, але й п'ять років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням на один рік.
Якщо не знайшли чорних лісорубів, відповідає лісгосп
Коли відбувається незаконна рубка лісу, а безпосередніх «чорних лісорубів» (тобто осіб, які зрубали дерева) не вдається встановити або довести їхню вину, то справа не завершується. Прокуратура Івано-Франківської області вважає, що за це повинен відповідати державний лісгосп або підприємство, яке відповідає за їх охорону та обслуговування.
Правоохоронці пояснюють це тим, що лісгоспи зобов’язані запобігати таким порушенням, своєчасно їх виявляти та охороняти лісові масиви від стороннього втручання. Тому прокуратура через суд стягує з підприємств збитки за неналежну охорону лісів або службову недбалість.
Водночас трапляються випадки, коли працівники лісгоспів могли свідомо ігнорувати незаконні рубки — зокрема через можливу корупцію, змови або недбалість. Після викриття вони нерідко заперечують свою причетність і заявляють, що не знали про порушення.
Приклади:
• У лютому 2026 року Косівська окружна прокуратура подала позов до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення три мільйони 163 тисячі гривень з ДП «Ліси України» за незаконну рубку дерев у Космацькій громаді (Косівський район). Рубка відбулася на території Космацького лісництва без встановлення безпосередніх виконавців, а збитки оцінено за результатами експертизи; підприємство не відшкодувало шкоду добровільно, тому справа пішла до суду.
• У лютому 2026 року Калуська окружна прокуратура забезпечила стягнення майже 280 тисяч гривень з ДП «Ліси України» за незаконну вирубку дерев на Калущині. Рубка була виявлена без встановлення «чорних лісорубів», а прокуратура через суд довела, що лісгосп не виконав обов'язки з охорони, і підприємство сплатило збитки в повному обсязі.
• У січні 2026 року Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив позов прокуратури про стягнення понад один мільйон гривень з лісгоспу за незаконну рубку лісу в Солотвинській громаді, знову ж таки порушників не знайшли. А в Державній екологічній інспекції Карпатського округу повідомили:
«Установлено, що шкода довкіллю завдана внаслідок незаконної рубки 145 дерев на землях комунальної власності. У черговий раз рішення суду підтверджує, що в разі невстановлення безпосередніх порушників відповідальність за збереження лісових ресурсів на території громади несе орган місцевого самоврядування».
Ліси Солотвинської громади
Коли незаконну рубку «кришують» співробітники лісгоспів та охоронці-лісники
У деяких справах прокуратура та поліція йдуть далі й оголошують підозри безпосередньо працівникам лісгоспів у недбалості, зловживаннях або можливій змові, коли є підстави вважати, що вони знали про рубку, але не реагували (наприклад, через видачу фальшивих документів чи ігнорування порушень):
• У лютому 2026 року в Івано-Франківській області оголосили 15 підозр у 13 кримінальних провадженнях щодо незаконних рубок на 36,7 мільйона гривень збитків. Серед фігурантів — колишні працівники ДП «Кутське лісове господарство», яких підозрюють у службовій недбалості при видачі лісорубних квитків, що дозволило рубки в Національному природному парку «Гуцульщина» (748 дерев) та інших лісництвах (Яворівське, Устеріцьке тощо). Прокуратура вважає, що посадовці «закривали очі» на порушення.
• У лютому 2026 року головному лісничому Делятинського лісгоспу оголосили підозру у службовій недбалості, що призвела до незаконної рубки 775 дерев на понад три мільйони гривень збитків. Слідство вважає, що працівник знав про порушення, але не вжив заходів, ігноруючи свої обов'язки з охорони.
• У вересні 2025 року дев'ятьом посадовцям лісгоспів Івано-Франківщини (включаючи головного лісничого Делятинського ЛГ та екскерівників Кутського ЛГ) оголосили підозри за зловживання та недбалість, що призвели до рубок на 721 мільйона гривень збитків. Прокуратура стверджує, що вони видавали дозволи без лімітів, фактично «закриваючи очі» на порушення в природно-заповідному фонді.
• У січні 2025 року (справа триває до цього часу) чотирьом посадовцям лісгоспу в Івано-Франківській області оголосили підозри в перевищенні повноважень та незаконній порубці на майже 300 мільйонів гривень у заповідній території.
Як повідомляли у ДБР, директор лісгоспу залучив до незаконної діяльності начальника одного з відділів, інженера та голову ліквідаційної комісії. Вони видавали лісорубні квитки на проведення вибіркових рубок нібито для оздоровлення та формування лісів. Робили це, як стверджують в Бюро, незаконно, адже будь-які роботи на території природно-заповідного фонду можуть відбуватися лише за погодженням з Міндовкілля та з дозволу обласної адміністрації. Таких погоджень посадовці не мали.
Слідство вважає, що вони організували схему, знаючи про рубки, але не зупинили їх, а можливо, й сприяли.
У судах рішення у таких справах зазвичай ухвалюють на користь прокуратури. Судді визнають, що державні лісогосподарські підприємства та їхні працівники зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані через неналежну охорону лісів. Адже ліси є національним багатством, а лісгоспи як постійні користувачі мають запобігати незаконним рубкам, зокрема з боку третіх осіб.
Це підтверджує й судова практика останніх років: у більшості випадків позови прокуратури задовольняють, а апеляції лісгоспів залишають без задоволення.
Водночас ситуація з лісами на Івано-Франківщині залишається складною. Дані за 2025 рік та початок 2026 року свідчать, що масштаби незаконних рубок зростають.
Одним із методів боротьби стало стягнення збитків із самих лісгоспів. Якщо правоохоронці не знаходять безпосередніх виконавців незаконної вирубки, відповідальність покладають на підприємства за неналежну охорону лісу. У таких випадках суди, як правило, стають на бік держави та зобов’язують лісгоспи відшкодовувати мільйонні збитки.
Утім, попри значні штрафи та кримінальні підозри навіть керівникам окремих лісництв, незаконні рубки в заповідниках і громадах області не припиняються. Через це боротьба за збереження лісів дедалі частіше переходить у площину судових процесів і фінансової відповідальності.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
