Боротьба за незалежність країни — у нього в крові: як нацгвардієць з Івано-Франківщини боронить Україну (ФОТО/ВІДЕО)

Старший сержант Національної гвардії України з Івано-Франківщини Роман Зорій наразі проходить реабілітацію в Калуській районній лікарні.

Під час обстрілів поблизу Кремінної, що на Луганщині, чоловік отримав вогнепальне уламкове поранення в руку. Як з далекобійника став військовим, воїн розповів Суспільному, пише Фіртка.

Перший бій на "нулі"

Нацгвардієць пригадує найскладніший бій на Луганщині, який тривав три доби. Боєць каже: тоді вперше вийшов на "нульовку".

"У перший день дрон збив якраз над своєю головою. Потім думаю: навіщо я його збив, як то більше почало прилітати до мене. Це — жарт, звичайно. Але вони… У них тактика така: прилітає дрон, знімає, відлетів. Його неможливо збити.

Починається мінний обстріл. Стріляють, стріляють хвилин 15-20. Потім йде тріскотня. Тріскотнею ми називаємо, що вони починають іти, стріляти", — говорить Роман Зорій.

Під час мінометного обстрілу на третю добу бою військовослужбовець отримав вогнепальне уламкове поранення в руку. Каже: міна зрикошетила від дерева.

"Як руки немає? Як я футбол буду грати?"

"Підіймати руку — руки немає. Перша думка, яка була: ну як руки немає? Як я футбол буду грати? Я ж — воротар. Потім дивлюся, а ні, рука є, але не підіймається. Значить — перелом. Переломило мені руку", — розповідає нацгвардієць.

Роман Зорій одразу наклав на руку турнікет. Але згадав, що через дві години його потрібно зняти. Від кровотечі, зізнається, його врятувала міна, яка, хоч завдала шкоди, але припекла рану.

"Ніхто не здригнувся, не відступив"

Під час бою воїн три дні був без сну та їжі. Роман Зорій говорить: голоду не відчував. Проте, каже, на війні дуже важливе побратимство — підтримка одне одного. Адже без співпраці на війні неможливо вижити.

"Ми — кулак один. Ніхто не здригнувся, не відступив. Тим паче я по рації почув, що у нас вже є "двохсоті". Я кажу: "Пацани, за тих хлопців ми мусимо відімстити". І за командирів хочу сказати, що є хороші.

Такі, як командир роти на позивний Гапон — Юра. Але він — командир з великої букви. От з ним я готовий іти в будь-який бій. Пума, Лев, Тигр — це всі хлопці. Такі тверді позивні собі понабирали", — говорить нацгвардієць.

Продовжує справу родича "бандерівця"

Своєю боротьбою Роман Зорій продовжує справу предків. З його слів, боротьба за незалежність рідної країни — у нього в крові.

"Колись бабуся розповідала, як брат у "бандерівцях" був. Як захищав Україну. Як вона казала: "Ніколи не вір мос**лям", "мос**лі — це зло". Бо вони це все відчули на своїй шкірі. Як заходили до хати, як викидали, як на Сибір відправляли", — розповідає Роман Зорій.

Роман Зорій проходить реабілітацію в Калуській районній лікарні. Військовий розповів, що після одужання обовʼязково повернеться на позиції до своїх побратимів та "служитиме до перемоги України".