Війна: як пережити смерть рідних

Основне фото: Alexey Furman/Getty Images


Станом на 29 квітня Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало щонайменше 2 899 загиблих та 3 235 поранених серед цивільного населення України внаслідок повномасштабного російського вторгнення.

Йдеться лише про підтверджені випадки, реальна кількість куди більша. Фактичні цифри значно вищі, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, затримується, а багато звітів усе ще очікують на підтвердження. Це стосується, наприклад, Маріуполя, Волновахи, Рубіжного, Сєвєродонецька та Ізюма.

В інтерв’ю CNN 16 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що з початку російської агресії від 2 500 до 3 000 військовослужбовців загинули. Також ще приблизно десять тисяч українських захисників поранені. Президент додав, що складно спрогнозувати, яка кількість виживе.

Російська агресія завдала чимало болю українцям. Ворог несе біду та залишає спустошення. Російсько-українська війна триває віками, вона була постійно, але кожного разу набирала різних форм.

Минає 65 день від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та понад вісім років від початку війни на Донбасі. Сьогодні знову маємо намагання російських імперіалістів стерти історію українського народу та українську націю. Вже понад три століття північний сусід не може змиритись із незалежністю України. Окупанти втопили в крові УНР та ЗУНР, так само прагнуть позбавити українців власної держави і сьогодні.

Україна платить за перемогу дуже високу ціну. Триває війна, яка не лише руйнує інфраструктуру та залишає за собою болісні сліди, а й забирає найрідніших людей. Українці відбудують країну, але, на жаль, не зможуть повернути тих, хто загинув, захищаючи її незалежність та цілісність, або від рук окупантів.

У часи війни важливо вшанувати померлих, оплакати їх та зберегти у пам'яті. Пам’ять про близьку людину житиме вічно, а тому потрібно вміти залікувати рани, навчившись жити з цим болем. 

Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.

Так, психологиня наголошує, що проживання горя залежить від того, як саме загинула людина: у ході бойових дій, на окупованій території, від бомбардування чи через тортури… А, може, зникла безвісти.

Також, пояснює фахівчиня, важливим фактором є те, чи бачили родичі тіло загиблого та чи провели ритуал прощання. Найскладніший випадок — це зниклі безвісти. Адже, якщо є зафіксований факт смерті, то процес сумування проходить через визначені стадії: заперечення, гнів, торг, депресія та прийняття.


Довідково: існує теорія п’яти стадій проживання горя, класифікацію яких розробила психологиня Елізабет Кюблер-Росс. Згідно з дослідженням психологині, перша стадія проживання горя — заперечення. Тобто, людина дізнається про смерть близького — й відчуває шок та не вірить в те, що трапилось.

Наступний спосіб психіки захиститись — гнів. Людина злиться й обурюється, бо не може щось змінити. Вона може гніватись на будь-кого: на інших людей, на Бога, на померлого. Третя стадія — компроміс. Людина намагається домовитись зі світом, аби змінити невідворотність смерті.

Четверта — депресія. Розуміння того, що людини вже немає, а разом з нею зник і сенс життя. П’ята стадія — прийняття.  Вона передбачає відновлення й пошук способів, як жити далі.

Зазначимо, що психологи виділяють індивідуальний підхід до переживання втрати — і ці стадії можуть бути в різній послідовності.

Крім того, потрібно враховувати, що хтось одну зі стадій проживає довше, а дехто — швидше. Буває й так, що людина повертається до тієї стадії, яку вже начебто пройшла.


Олена Коструб стверджує, що під час мирних часів проходження цих стадій може тривати від одного до трьох років.

Для їх регулювання та певного полегшення існують культурні ритуали: ритуал поховання, молебні, поминки, співчуття близьких, сусідів та знайомих, носіння чорних елементів одягу тощо.

Під час війни, на жаль, неможливо повною мірою пройти ці процеси й вони відкладаються на потім. Це сприяє «застряганню» на якійсь із фаз горювання.

Доволі часто на фазі заперечення — людина або поводиться так, ніби нічого не сталося, або вважає, що загиблий все ще тут, з нею. Під час цієї фази зазвичай немає сліз.

«У такому випадку — покращення можливе, якщо ви сприяєте усвідомленню факту втрати. У разі успіху, людина зможе плакати, адже сльози полегшують біль втрати. Вони запускають процес прощання та відпускання померлого.

Щоб трансформувати вже порушений зв’язок у спогади, важливі ритуали пам'яті про минуле. І важливо розділяти ці процеси з іншими людьми — родичами та знайомими з померлим. Тоді наступні фази пройдуть без застрягання», — каже спеціалістка. 

За словами психологині, найскладнішою фазою є депресія, коли людина намагається знайти новий спосіб і сенс життя без близької людини. Тут може допомогти «взаємодія з духовним». Для кожної людини це свій дотик до вічності: комусь допомагає молитва та проповідь, комусь — жива музика чи філософія, комусь читання гарних книг чи перегляд хороших фільмів, а комусь — спілкування з природою.

І те, що завжди допомагає пережити горе — це присутність поряд люблячої або просто чуйної людини, занурення у роботу та створення планів на майбутнє. Навіть, якщо сьогодні майбутнє — це наступний день.

Як розмовляти про смерть із дитиною?

Олена Коструб каже, що у цьому випадку все залежить від віку та психічного розвитку. Якщо дитина ще не стикалася зі смертю (домашньої тваринки, наприклад) або вона ще маленька, то краще говорити про смерть близької людини, як про відхід або переміщення в інший простір (наприклад, на небо).

«Якщо дитина старша або вже стикалася зі смертю раніше, то вона переживатиме ті ж фази, що й доросла людина, тому краще брати її з собою на всі ритуали прощання, розмовляти з нею про те, що відбувається після смерті.

Це також залежить від вірувань сім'ї».

Також психологиня радить дискутувати про те, що є тимчасовим, а що вічним, позачасовим. Тобто, сенс таких розмов полягає в тому, щоб допомогти дитині створювати свою концепцію життя та смерті.

Чого не потрібно робити?

Психологиня каже, що не треба описувати обставини, краще обійтися без подробиць. Не варто агресивно поводитись та шукати винуватців смерті, навіть якщо вони очевидні. Дитина відзеркалює поведінку дорослого і схильна до того, щоб мимоволі фантазувати, почувши подробиці. Тож, не треба будувати фундамент для надмірних емоцій та тривожності.

Російська агресія триває — і наслідки, зокрема втрати, від неї відчутні. Війна — це жахлива подія, в якій є жорстокість та смерть. Бути готовим до цього — означає погодитися з цим. Людина не може бути готовою до війни, але має прагнути закінчити її.


Президент Володимир Зеленський запевняє, що цю війну, яка закінчиться перемогою України, треба закінчувати якнайшвидше. Чим довше вона триватиме, тим більше ми втратимо. Адже ціна зволікання — людське життя, зруйновані родини та долі.

Так, у селах та містах України ще чути вибухи, але українці не сумніваються, що незабаром вони стануть переможним салютом. 


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1009
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1199
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1465
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1563
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5345
14.07.2022
Тетяна Дармограй

Поряд зі звичним розкриттям крадіжок чи оформленням дорожньо-транспортних пригод прикарпатські правоохоронці призвичаїлися й до нових завдань — виявлення диверсантів, колаборантів та розкрадачів гуманітарної допомоги.   

6550

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

1598

Духовні пошуки на війні не тільки не припиняються й навпаки загострюються. Перебування на війні загострює  почуття віри, розставляє акценти на важливому і другорядному, показує скороминучість земного буття і близькість смерті, наскільки речі, які нас оточують і до яких ми звикли і вважаємо незамінними насправді є другорядними і неважливими. На війні загострюється нюх до фальші та брехні, там немає атеїстів. В окопах всі моляться.

1546

Московська церква в Україні, або як лукаво вони себе називають “Українською” іменуючись УПЦ, вже давно втратила риси Церкви, притаманні їй служіння Богу і людям та ведення людей до визволення душі.  

2573

Повномасштабна війна в Україні стала остаточним доказом, що наявна система безпеки у світі більше не діє.

2821
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

857
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

883
19.07.2022

Часто відчуваєте стрес, плачете без причини і перебуваєте на межі нервового зриву? Можливо у вас дефіцит магнію. Розповідаємо, у яких продуктах міститься магній, який вам потрібний. Деякі недооцінюють важливість магнію: він підтримує імунітет, знижує риз

1305
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4304
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

6227
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

7271 1
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

7391
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

237
30.06.2022

В оточенні президента кажуть, що система, привчена озиратись на Банкову, продовжила чекати команд, а у Зеленського зараз немає ресурсу розв'язувати всі питання. Показовою стала криза з пальним, яку чиновникам не вдалося вирішити оперативно.  

2508
14.06.2022

Восьмий апеляційний суд Львова 14 червня заборонив діяльність партій “Наші” та "Держава", які в Міністерстві юстиції вважають проросійськими.  

3457
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

7370
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

9445