Спецпрокуратура Західного регіону передала на потреби війська транспортний засіб.
Про це Фіртку інформує пресслужба Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
Спеціальну техніку марки «MERCEDES–BENZ» прокурори спільно із поліцейськими та оперативниками обласного управління стратегічних розслідувань вилучили в рамках розслідування факту незаконного використання гуманітарної допомоги.
Правоохоронці встановили, що цей автомобіль ввезений до України як гуманітарна допомога. Недобросовісні громадяни транспортували його в обхід митного законодавства з метою подальшого продажу. На цей час спецавтомобіль вилучили та передали на потреби однієї із військових частин.
Тепер «автовишка» допомагатиме військовослужбовцям Повітряних Сил України протистояти ворогу, зазначили у відомстві.
Зазначимо, що внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну воєнний стан та загальну мобілізацію продовжили щонайменше до 15 листопада 2023 року.
Зокрема, для потреб армії залучають військовозобов'язаних, споруди, будівлі, ресурси, не винятком є і транспорт.
Яким є процес мобілізації транспорту та як відповідно до закону здійснюють його регулювання, дізнавалась Фіртка.
Так, військово-транспортний обов’язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки та мобілізації в державі. Тому під час воєнного стану залучають транспортну техніку підприємств, установ, організацій та громадян України. Регулюється цей процес згідно з Положенням про військово-транспортний обов'язок для задоволення потреб армії.
Міністерство оборони визначає перелік потрібного транспорту і техніки, а запити на них можуть надавати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Водночас згідно з законом громадяни України та посадові особи можуть нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов'язку.
Хто мобілізує транспортні засоби?
У статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" зазначено, що мобілізація транспорту здійснюється:
- ТЦК та СП;
- Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України;
- відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.
Міністерство оборони подає Кабмінові пропозиції щодо лімітів вилучення транспортних засобів та щодо їх відсоткових норм за галузями національної економіки. Пропозиції лімітів повинні бути насамперед погоджені з зацікавленими обласними державними адміністраціями, тоді як відсоткові норми — із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.
Безпосередньо саму кількість вилученого транспорту і техніки для потреб збройних сил встановлюють:
- Рішенням Кабміну України ― Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям;
- Розпорядженням Ради міністрів АРК, обласних та Київської і Севастопольської держадміністрацій ― районним держадміністраціям, підприємствам, установам та організаціям міст обласного значення за поданням відповідних ТЦК та СП;
- Розпорядженням Районних державних адміністрацій за поданням ТЦК та СП ― підприємствам, установам та організаціям, які розташовані в межах території районів.
Обласні держадміністрації визначають установи, організації та підприємства міст обласного значення, на які покладають ці завдання. Здійснюється це, знову ж таки, за поданням обласних ТЦК та СП.
Мобілізація транспортних засобів: у кого можуть вилучати, а у кого ― ні?
Автотранспорт можуть вилучати в:
- центральних та місцевих органів виконавчої влади;
- державних органів та органів місцевого самоврядування;
- підприємств, установ й організацій;
- залізниць;
- портів;
- пристаней;
- аеропортів;
- нафтобаз;
- автозаправних станцій дорожнього господарства;
- інших підприємств, установ чи організацій, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів;
- громадян-власників транспортних засобів.
Однак, під військово-транспортний обов'язок не підлягають:
- дипломатичні та консульські установи інших держав;
- представництва міжнародних та іноземних організацій;
- іноземці та люди, які взагалі не мають громадянства;
- банки державного сектору;
- підприємства, організації та установи, які мають високу суспільну значущість;
- підприємства, організації та установи, які виконують мобілізаційні завдання.
Як здійснюється повернення мобілізованих транспортних засобів?
Згідно з Законом "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передача автотранспорту, що залучили, та його повернення після оголошення демобілізації здійснюється на підставі укладених актів приймання-передачі.
Важливо, що в них зазначають:
- дані про власників;
- технічний стан транспорту;
- залишкову (балансову) вартість;
- інші необхідні відомості, за якими можна ідентифікувати транспортні засоби.
Сам процес повернення власникові вилученого транспорту здійснюється впродовж тридцяти календарних днів з моменту оголошення про демобілізацію.
Відшкодування за знищений чи пошкоджений транспорт
Порядок компенсації шкоди, яку спричинили транспортним засобам внаслідок їхньої мобілізації, вирішується Кабінетом Міністрів України.
Керівник підприємства, організації чи установи, де вилучали автотранспорт і техніку під час мобілізації, може звертатися до ТЦК та СП за місцем їх залучення. Зробити це варто після оголошення про демобілізацію та повернення самого транспортного засобу.
Для звернення потрібна заява, де зазначають основні відомості про це ж підприємство, організацію чи установу, зокрема:
- повна назва;
- місцезнаходження;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- реквізити банківського рахунку.
До заяви також додають:
- акт приймання-передачі;
- акт про повернення під час демобілізації транспортних засобів і техніки;
- висновок експерта (експертне дослідження) чи акт оцінки майна (звіт про оцінку майна).
ТЦК та СП розглядають заяву протягом десяти днів. Але у разі потреби перевірки даних, заявника попереджають, що цей термін продовжують до місяця.
У випадку позитивної відповіді, ТЦК визначають потребу в коштах Міноборони, тоді її враховують в наступний після демобілізації бюджетний період.
Яку відповідальність несуть за порушення військово-транспортного обов'язку?
Згідно зі статтею 210 "Про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання обов'язку можна отримати штраф:
- для громадян України — на суму від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів;
- для посадовців — на суму від 200−300 неоподатковуваних мінімумів.
Якщо ж у країні оголошений особливий період (як-от воєнний стан) або правопорушення повторюється протягом року, то штрафи збільшуються. Вони складатимуть вже від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ― для громадян України та 300−500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ― для посадових осіб.
До слова, відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", навіть якщо ви відмовляєтеся передати автотранспорт, його можуть вилучити.
Компенсація за знищений транспортний засіб можлива у разі добровільної передачі при мобілізації. Тоді компенсацію здійснюють або попередньо, або після вилучення.
Відшкодування після — є можливим протягом п'яти бюджетних періодів. Його порядок і терміни встановлює Кабмін.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
