«Волонтерство стало антистресом під час війни», - франківчанка про досвід допомоги біженцями у Польщі

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну кожен свідомий громадянин почав боротися з окупантом на своєму фронті. До перемоги докладають зусиль усі – ЗСУ, медики, «інформаційні війська», волонтери та багато інших.

Фіртка поспілкувалася із франківчанкою Мар’яною Гнот, аби дізнатися про її досвід волонтерства у центрі допомоги біженця та особливості цієї роботи у Польщі.  


На які організації ти працювала та що входило у твої обов’язки?  


Я волонтерила спочатку зі своїм хлопцем в штабі "Варшавський фронт". Ця організація займалася гуманітарною та медичною допомогою для України. У перші тижні ми шукали помешкання для українців, які приїжджали у Польщу.

Потім я волонтерила в центрі "Arena Torwar". Там я реєструвала переселенців, пояснювала, як легалізуватися в Польщі. У "Arenie TORWAR" українці могли поїсти, пожити декілька днів, взяти медикаменти, одяг, продукти, поспілкуватися із психологом, отримати корм та все необхідне для домашніх улюбленців.

Кожен із волонтерів на своєму столику мав роздруковані флаєри із поясненням: як діти з України можуть навчатися в Польщі, як отримати допомогу від держави, номери телефонів юристів тощо. Також волонтери відповідали за логістику: були дні, коли збирали людей в автобус, аби відправити в інші міста Польщі, або ж в інші країни, Португалію чи Чехію.

Я відповідала за реєстрацію переселенців. За день могло бути понад 100 людей, але найбільше українців приїздило вночі, тому у цей період доби потрібно було залучати величезну кількість волонтерів.

Ще один центр, в якому я волонтерила разом із хлопцем - це Dworzec Centralny. Мій хлопець, якого звати Назар, допомагав людям отримувати безкоштовні квитки в касах у різні країни. "Купити" такий квиток означало підійти в касу із паспортом українця та отримати безплатний квиток. У такі центри набирали волонтерів, які знали і українську, і польську мови.

Тільки уявіть, що за один день на цей вокзал приїжджало двісті тисяч українців, які або очікували на рейси в інші країни, або пробували легалізуватися у Польщі. У цьому центрі я допомагала в дитячій кімнаті: спілкувалася із дітьми, дивилася за ними поки їхні батьки розв'язували питання із документами або транспортом.  Це був також дуже цікавий досвід, адже діти завжди розповідають веселі історії, із ними ніколи не нудно. 


З яких регіонів України переважно приїздили люди?


У такі центри приїжджають люди із різних регіонів. На моїх волонтерських змінах найбільше було із Київської області та Харківської.

Люди не могли стримати сльози, коли розповідали про те, як декілька діб добиралися до Польщі, як їхали в переповнених поїздах, у яких не вистачало свіжого повітря та місця.

Траплялися випадки, що люди навіть на стоячи спали, коли їхали у Польщу три доби, адже дороги в Україні були понищені й доводилося витрачати чимало часу, щоб доїхати в пункти призначення. 


Чи проводили вам тренінг, як спілкуватися з біженцями?


Чесно кажучи, не було як таких тренінгів, як спілкуватися із переселенцями, адже щодня приходили нові волонтери, і їх просто вводили в курс справи, як допомогти українцям. Єдине таке правило - не запитувати, звідки люди приїхали. Це може їх ранити...

З нами волонтерили також білоруси, які розповідали, що були випадки, коли після таких запитань в постраждалих від війни ставалися нервові зриви.


Що тобі найбільше запам'яталося за час волонтерства?


Це історія подружжя, яке вже разом 50 років. Вони три доби добиралися із Харкова до Варшави. Замучені, зі сльозами на очах розповідали про те, яке гарне місто Харків і як їм сумно, що доводиться їхати за тисячі кілометрів від свого дому.

Ця пара жила в центрі "Arena Torwar" тиждень, а тоді вони поїхали на автобусі в Португалію, де на них чекала дочка, з якою я спілкувалася весь цей час. Вона дуже переймалася, як батьки перенесуть таку дорогу, адже їм 75 та 73 роки. Але, на щастя, все вирішилося і подружжя в безпеці.

Я завжди пам'ятатиму, як попри втому та відчай, вони підійшли до мого столика, як Василь, так звали чоловіка, тримав за руку свою дружину, Ольгу, і заспокоював її. У той момент я думала, що наші люди – непереможні.


Чим годували вимушених переселенців у Польщі?


Кожного дня для них готували гарячі обіди: перше, друге та салати. Вони також мали можливість з'їсти йогурти, різні види печива, фруктові пюре, які дуже популярні в Польщі. Також мали можливість пити каву, чай, воду або соки.

Голодними люди точно не були, бо і ми, волонтери, також обідали або вечеряли в таких центрах. Усе було дуже смачно. 


Як ви вирішували конфліктні ситуації?


Коли я волонтерила, то не було майже жодних конфліктів. Усі люди, які приходили в центр, були дуже скромними та вдячними за будь-яку допомогу. Був тільки один випадок, коли в центр прийшла інтернаціональна сім'я. За правилами, ми повинні заселяти сюди тільки українців, але, звісно, ми хотіли допомогти усім, хто про це просить, а тому сказали, щоб уся родина їхала в інший центр, де їх зможуть прийняти.

Не знаю чому, але сім'ю це образило, тому вони продовжували впродовж 30 хвилин «намотувати кола» біля наших столиків реєстрації та вимагати, щоб вони ночували саме в "Areni Torwar".

Зрештою нам вдалося пояснити, що місця не вистачає, тому їм слід поїхати в інший центр. Зазвичай таких історій не багато. Ми розуміємо, що під час війни стрес у всіх, тому на такі суперечки не звертаємо увагу. Намагаємося вирішити конфлікт, як тільки він починає виникати. 


Що тобі найбільше сподобалось у твоїй роботі?


Волонтери, які за декілька днів ставали для тебе сім'єю. Переселенці, які розповідали історії, дякували за допомогу, обнімали. Це все дуже цінно у волонтерській роботі. Мені подобалося, що в таких центрах вирує життя, і люди стають хоч на мить впевненішими та щасливішими.

Вони вірять, очікують та творять зміни у своєму житті. Після того, як я поволонтерила в декількох центрах, до мене телефонували незнайомі люди із проханням знайти житло або просили поради, як правильно легалізуватися в Польщі, і я докладала зусиль, щоб їм допомогти.

Волонтерство для мене стало своєрідним антистресом під час війни, бо я усвідомила, що можу допомагати й змінити життя хоча б декількох людей на краще. 


Наостанок, порадь, як стати волонтером у Польщі.


Для цього варто підписатися на групи про життя в певному місті Польщі. Наприклад, я підписана на сторінку "Warsaw.here", у якій постійно розповідають про події у Варшаві, про зміни в законодавстві, які стосуються іноземців, публікують вакансії роботи та варіанти помешкання. І, звісно, саме на цій сторінці ви можете довідатися, де саме шукають волонтерів.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

“Важлива сильна мотивація до перемоги”, — психотерапевт Ірина Сафронова про те, як жити під час війни

План Маршала: чому відновлення економіки України буде економічним двигуном для Європи?

Репортаж з оточеного Херсону: окупанти планують криваві провокації та зміну влади

"На Лівому березі - спокійніше": історія дівчини з Прикарпаття про ситуацію у столиці

Тридцять кілометрів пішки з собакою та молодшим братом: як українці тікають від обстрілу своїх домівок

"Жили без комунікацій, їжу ділили по порціях": історія біженки з Київщини, яка транзитом на Прикарпатті


16.05.2022 Алла Павлуцька 7284
Коментарі ()

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

1887
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

801
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

856
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

841 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2630 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1419

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

572

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

322

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

973

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1079
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1036
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

750
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1811
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7236
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

668
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3669
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3878
20.06.2025

Генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

4090
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

234
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

534
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

985
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1194