В Івано-Франківську 17 червня покажуть прем’єру постановки-рефлексії «ПарасолЯ».
Про це журналістці Фіртки під час брифінгу 26 травня розповіли організаторки заходу.
Режисеркою-постановницею вистави стала акторка Івано-Франківського драмтеатру та психологиня шпиталю «БРАСС» Ірина Онищук. Вона пояснила: назва «Парасоля» має глибше символічне значення.
«Парасоля» для мене — це не лише захист від дощу чи негоди. Це ще й дуже жіночний елемент, своєрідна окраса жінки
Колись парасольки використовували, щоб прикриватися від сонця та берегти шкіру, і в цьому є особлива жіночність. Наша вистава не про смуток чи горе, а про те, що кожна жінка, мабуть, трохи забула: вона — жінка, красуня, богиня. Саме тому — «Парасоля».
До речі, у виставі ми читаємо хокку під парасолями, адже це японська поезія. У цьому є певна інтрига: жінка насамперед — мати, красуня, богиня та натхненниця.
І кожен, мабуть, знайде власну відповідь, чому саме «Парасоля», адже у кожного будуть свої рефлексії та асоціації», — розповіла Ірина Онищук.
За її словами, у постановці звучатимуть особисті історії учасниць, а також інших жінок, які погодилися поділитися власним досвідом.
«Ми чесно та відверто імпровізуємо на різні теми: про інтимність, очікування чоловіка чи сина, про те, чи однакові це почуття, як реагує тіло, коли поруч довго немає партнера. Також говоримо про зради — як на фронті, так і поза ним — і про те, як жінки це переживають.
Дівчата, на диво, дуже щиро та сміливо діляться своїми історіями й відвертими монологами. Як психологиня, я дуже обережно підходила до цих тем, боялася когось ранити чи зачепити болючими запитаннями.
Але учасниці настільки майстерно та відкрито говорять про особисте, що вистава вийде дуже чесною, відвертою і подекуди навіть провокаційною. Водночас усе буде подано дуже мистецько — ми створили гарні фотосесії, і загалом проєкт матиме особливу естетику», — наголосила режисерка.
.jpg)
Помічниця режисерки, дружина ветерана та волонтерка Людмила Лучин розповіла, що ідея вистави виникла ще у 2015 році — під час її вагітності, коли вона чекала чоловіка з війни.
Тоді, за її словами, з’явилися перші тексти, які згодом захотілося втілити разом із дружинами військових. Лучин також є учасницею громадської організації «Дружина воїна».
Людмила Лучин наголосила, що суспільство часто розділяє жінок на тих, хто чекає, і тих, хто втратив, хоча всі вони переживають спільний біль і тривогу.
Саме тому постановка покликана показати справжні емоції жінок — без прикрас і замовчувань. Людмила Лучин каже: попри втому, страх і переживання, жінки продовжують жити, волонтерити, підтримувати інших, плести сітки, усміхатися, зустрічатися з друзями та дозволяти собі радість у повсякденному житті.
«Ми хочемо донести, що жінки військових — сильні. Нам теж складно, але ми продовжуємо жити й підтримувати тих, хто поруч», — підкреслила жінка.
У виставі також бере участь Оксана Солук, яка родом із Волновахи Донецької області. Її сім’я переїхала до Івано-Франківська 5 березня 2022 року, а через два дні її чоловік добровільно мобілізувався до війська. Наразі він служить на Донецькому напрямку.
Жінка зазначила, що не має акторського досвіду, однак участь у постановці для неї є важливою.
«Ця вистава дуже важлива, бо в ній показують труднощі — і моральні, і фізичні, які переживають щодня», — додала дружина воїна.
Керівниця громадської організації «Дружина воїна» Ольга Бобрикович повідомила, що запрошення на виставу можна отримати в обмін на донат від 300 гривень.
«Гроші спрямуємо на збір, який організація відкриє 1 червня. За зібрані донати планують придбати автомобіль для бойового підрозділу 3 окремої штурмової бригади», — підсумувала Ольга Бобрикович.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
