Підсумки року на Прикарпатті: чим обернувся 2021-й для бюджетів місцевих громад

Рік 2021-й завершується, у зв’язку з цим можна підбивати його підсумки. Якось так склалося, що саме в цей час заведено говорити про втрачені та недоотримані гроші.

Фіртка вирішила не бути виключенням. Втім, позаяк рахувати гроші кожної окремої людини – справа невдячна і неввічлива, тому поговоримо тут про кошти наші спільні – кошти громади, якими насамперед є бюджети місцевих громад Прикарпаття.

Отже, чи дійсно бюджети місцевих громад нашої області зазнали цьогоріч втрат і, що, власне, вважати такими втратами? Спробуймо розібратись у проблемі за допомогою фахівців Асоціації міст України, посадовців органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Озираючись на рік, що минає можна впевнено сказати: рік дійсно був важкий і на те були об’єктивні причини.

Пандемія COVID-19, яка вже другий рік поспіль не дозволяє українцям повернутись до нормального співіснування; європейська енергетична криза, яка (що б там не казали наші можновладці), безперечно зачепила й Україну; ну і, звісно, постійні намагання центральної влади згорнути здобутки децентралізації і відібрати щоразу більше коштів у громад до державної скарбниці – були цьогоріч тими чинниками, які завдали найбільше клопоту місцевим бюджетам.

читайте також: «Ніхто збоку мішок з грошима не сховав»: депутати ухвалили бюджет Прикарпаття на 2022 рік  

І, якщо до COVID-19 громади після шокового 2020-го року увійшли більш-менш підготовленими, заклавши певні кошти до бюджетів, зокрема, на доплати медикам та підприємцям, чий бізнес постраждав від карантинних обмежень, то проблема здорожчання енергоносіїв впала на них, як то кажуть  як грім, посеред ясного неба.

Нагадаємо, з 1 серпня 2020 року в Україні запрацював ринок газу. Втім, до травня 2021 року газ для теплокомуненерго та у бюджетні установи постачався за фіксованими цінами на підставі так званого ПСО (покладення спеціальних зобов’язань). Втім, з 20 травня Уряд скасував ПСО, припинив регулювання цін на «блакитне» паливо для теплокомуненерго. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав тоді таке рішення «ще одним важливим кроком до створення повноцінного газу».

«Це крок, який нарешті дасть можливість місцевій владі взяти відповідальність перед людьми за тарифи на тепло та гарячу воду.

Неефективність менеджерів комунальних підприємств більше не буде покриватися фіксованою ціною на газ. Тепер всі ТКЕ, більшість з яких належить місцевій владі, будуть укладати контракти із газопостачальними компаніями самостійно», - відзначив тоді Прем’єр у персональному телеграм-каналі.

А перед початком опалювального сезону грянула європейська енергетична криза. Ціни на газ на європейських біржах різко поповзли вгору, поставивши місцеві територіальні громади України і Прикарпаття зокрема на межу енергетичного колапсу.

«Енергоносії – це найбільш непередбачувані втрати органів місцевого самоврядування цього року, - коментує ситуацію виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук.

Якщо говорити про газ, то він зріс в п’ять разів. В середньому в нашій області громади заклали близько 11 тисяч (гривень за тисячу метрів кубічних – ред.) за газ щоб платити в середньому.

Якщо брати початкову ціну, яка була на початку року – це було близько 8 тисяч (гривень за тисячу метрів кубічних – ред.) Коли напередодні опалювального сезону 2021 – 2022 ціна на газ почала стрімко зростати (факт того, що він піднявся до 40 гривень за кубічний метр), коли громади почали переглядати свої бюджети з можливістю витратити додатковий ресурс на те, щоб закупити природний газ, виявилось, що цього ресурсу абсолютно не вистачає.

І коли ми говоримо, до чого це призвело, то це призвело до того, що комісіями з ТЕБ та НС було визнано надзвичайну ситуацію. Вона полягала не в тому, що не вистачає газу, а в тому, що немає коштів у місцевого самоврядування його купити».

читайте також: Опалювальний сезон 2022 – 2023 не прийде неочікувано: у проєкті обласного бюджету передбачено компенсацію здорожчання енергоносіїв 

Вихід з проблеми знайшли в укладенні Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр. Документ підписали 30 вересня Кабінет Міністрів України, Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство енергетики, Офіс Президента, НАК «Нафтогаз України» та міські голови, про що вже писала Фіртка.

Меморандум зобов’язує органи місцевого самоврядування не піднімати тариф на газ, а державу зобов’язує, зокрема, НАК «Нафтогаз» як трейдера – продавати газ бюджетним організаціям за значно нижчою ціною, ніж загалом на ринку. Таку ціну визначили на рівні 16,88 копійок (з урахуванням ПДВ та доставки газу).

Втім, навіть у таких умовах місцевим бюджетам довелося витрачати на 40% більше коштів, ніж планувалося (Нагадаємо, громади закладали до бюджетів кошти на енергоносії в середньому з розрахунку 11 тисяч гривень за тисячу метрів кубічних газу).

Відтак, за розрахунками фахівців Асоціації міст України приблизна цифра додаткового фінансового навантаження на органи місцевого самоврядування у зв’язку з подорожчанням газу цьогоріч склала 250 мільйонів гривень.

Крім того, суттєво зросли витрати місцевих бюджетів на електроенергію.

«Ми проаналізували витрати електроенергії, оскільки вони теж зростають, то в порівнянні з 2020 роком органи місцевого самоврядування витратили на 40% більше. Це суттєво», - зазначив Юрій Стефанчук.

Головна проблема полягає в тому, що витрачаючи кошти на непередбачувані видатки, органи місцевого самоврядування тим самим змушені урізати фінансування розвитку інфраструктурних об’єктів на своїй території.

Втрати місцевих бюджетів могли б бути меншими, якби держава повною мірою виконувала свої зобов’язання щодо фінансування виконання делегованих органам місцевого самоврядування повноважень.

читайте також: Громади Прикарпаття в наступному році отримають вдвічі меншу додаткову дотацію на заклади освіти та медицини, ніж цьогоріч  

Зі слів Юрія Стефанчука, коли у 2014 році почалася реформа децентралізації, освітня і медична субвенція передбачали енергоносії. Сьогодні ж питання оплати за енергоносії для шкіл та лікарень передані на рівень органів місцевого самоврядування. 

«Тобто делеговані державою повноваження, а освіта і медицина – це делеговані державою повноваження, – не забезпечуються в комплексі як послуга. - пояснює виконавчий директор Івано-Франківського РВ АМУ, - Ну наведемо приклад: коли ви йдете до приватного лікаря, то і цукерка, яка вас чекає у приймальні, і та електроенергія, яка палиться, вона закладена у тариф. Ви приходите і платите.

В сьогоднішньому розумінні медичної послуги держава передбачає тільки оплату праці за коефіцієнтом лікарів. Тобто енергоносії не передбачені в цих коефіцієнтах. І медична реформа станом на сьогодні зупинилася. Це одна із причин. Тому що, якщо ФАПи і амбулаторії – первинний рівень – мають якийсь результат, то вторинний рівень, зокрема, на приклад, районні лікарні (районні ж лікарні передані з району в органи місцевого самоврядування) – в них є проблеми з оплатою енергоносіїв. Це великі втрати. Енергоносії повиростали непередбачувано…

Тобто фактично, якщо орган місцевого самоврядування не знайде коштів на те, щоб у класах було тепло, щоб у класах було прибрано і територія була кругом прибрана і стіни не лупалися, то освітній процес не буде надаватися якісно. Тому що це означає? Що освітня послуга залежить від спроможності громад, а не надається кожному громадянину України, не зважаючи: це в селі, селищі чи в місті – однаково».

В якості механізму компенсації громадам таких витрат держава запровадила додаткову дотацію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я. Втім, у той час, як ціна на енергоносії з кожним роком зростає, розмір такої дотації щороку зменшується.

читайте також: Голови прикарпатських громад: ОДА не визначає чітких пріоритетів для фінансування відновлення місцевих доріг   

Так, у 2019 році сума такої дотації для місцевих бюджетів Прикарпаття становила 674,3 мільйона гривень. Цьогоріч розмір дотації склав 263,2 мільйона гривень, а на 2022 рік заплановано лише 131,3 мільйона гривень – на 49,9% менше, ніж цьогоріч, і на понад пів мільярда гривень менше, ніж у 2019 році.

Компенсувати частину втрат місцевих бюджетів покликані нещодавно ухвалені Верховною Радою України зміни до державного бюджету України на 2021 рік (законопроєкти № 6297 та 6297).

Відповідно до вказаних змін малоспроможні у податковому плані територіальні громади отримають з державного бюджету додаткову дотацію «на розрахунки за енергоносії та комунальні послуги в опалювальний сезон, які споживаються установами, організаціями, підприємствами, що утримуються з відповідних місцевих бюджетів» на загальну суму 512 219,3 гривні.

З них понад 30 мільйонів гривень отримають місцеві бюджети Прикарпаття, які мають індекс податкоспроможності менш ніж 0,9. Крім того, громади отримають загалом 26,9 мільярдів гривень для погашення заборгованості з різниці у тарифах.

«Щодо цього року, то знову ж таки внесеними змінами до державного бюджету на 2021 рік є передбачено обсяг додаткової дотації на оплату енергоносіїв в розмірі 30 мільйонів гривень.

І зараз ми теж будемо мати можливість ці кошти спрямувати саме тим громадам, які мають індекс податкоспроможності менше, ніж 0,9, і мають проблеми з оплатою енергоносіїв, тобто не мають можливості за рахунок своєї дохідної частини оплатити самі енергоносії і отримують допомогу з державного бюджету», - прокоментувала Фіртці зміни до державного бюджету Ірина Мацькевич, директорка Департаменту фінансів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Щоправда, посадовиця наразі не може відповісти, чи буде цих коштів достатньо для погашення заборгованості бюджетних установ з оплати спожитих енергоносіїв.

«Наразі не можу сказати – ми не маємо ще… Зараз середина грудня. Отримають всі установи вже рахунки за грудень і тоді будемо бачити вже реальну картину вже на 1 січня: чи буде заборгованість, чи бюджети місцеві справляться з оплатою коштів за енергоносії», - зазначила Ірина Мацькевич.

Якщо вже зайшла мова про освіту, варто також відзначити, що обсяги освітньої субвенції, яка розподіляється у місцеві бюджети з державного бюджету і, за задумом, мала б покривати потреби громад в оплаті праці педагогічних працівників, традиційно вже не відповідають реальним потребам місцевих бюджетів.

Чому виникають такі розбіжності розповіла перша заступниця Івано-Франківської міського голови Вікторія Сусаніна.

Зі слів посадовиці, освітня субвенція визначається на підставі навчального навантаження та нормативної наповнюваності класів, а також середньої заробітної плати вчителя. Простіше кажучи, вона розраховується на кількість учнів, які навчаються в класі.

«Здавалось би все гаразд, але формула включає такі показники, що викривляють реальну потребу в коштах.

Відхилення спричинені розрахунковим показником наповнюваності класів, що відмінний від фактичної, застосуванням показників, які не відповідають необхідним для визначення фонду оплати праці вчителів та інших педпрацівників закладів загальної середньої освіти відповідної території. Тобто, чим складніша формула розрахунку, тим більше вона недосконала», - зазначила перша заступниця міського голови.

Як наслідок, лише в Івано-Франківській міській територіальній громаді недофінансування освітніх потреб цьогоріч склало 108,1 мільйона гривень, Коломийська громада змушена дофінансовувати 90 мільйонів гривень… І такі проблеми зберігаються у всіх територіальних громадах Прикарпаття та й загалом по Україні.

читайте також: Наступ на самоврядування та нівелювання децентралізації: голови громад Прикарпаття звернулись до парламентарів щодо змін до Бюджетного кодексу   

Ще одним важливим чинником, який змушує сьогодні деякі громади відривати чималі кошти від реалізації важливих соціальних та інфраструктурних проєктів і віддавати їх в інші бюджети, є так зване горизонтальне вирівнювання.

Проблема полягає в тому, що відсоток дійсно спроможних громад в Україні і на Прикарпатті зокрема, залишається сьогодні досить малим. Більшість місцевих бюджетів сьогодні є дотаційними. Тож для того, щоб зробити їх спроможнішими інші бюджети повинні поділитись.

«Коли починалася реформа децентралізації, в нас близько 99% органів місцевого самоврядування були дотаційними. Тобто вони не були взагалі спроможними. І вони вирівнювались, беручи за основу видатки.

Коли розпочали реформу децентралізації було необхідно вирішувати питання цієї дотаційності, фінансування загалом місцевих бюджетів і на самому початку було прийнято рішення горизонтального вирівнювання.

Що це означає? Що в одних громад забирають кошти, а іншим, яким не вистачає, додають. Там, де у громад забирають кошти, називається реверсна дотація. Там, де громадам додають кошти, називається базова дотація.

Механізм приблизно такий: є певний коефіцієнт загалом по Україні. Він вираховується від кількості населення і податку на доходи фізичних осіб.

Якщо, на приклад, місто Івано-Франківськ заробляє більше, ніж є загалом по Україні цей коефіцієнт, 50% від «надприбутків» так званих забирає держава, а громадам, які мають коефіцієнт менше 0,9, держава додає 80% від необхідної суми, тобто 20% не додає. Громадам, які перебувають у межі від 0,9 до 1,1, держава нічого не додає. Тобто вони рахуються збалансованими», - пояснює виконавчий директор РВ АМУ.

Зі слів Юрія Стефанчука, сьогодні в Україні дотаційними залишаються 75% громад і лише 14% є донорами, тобто, маючи коефіцієнт податкоспроможності більш, ніж 1, змушені віддавати частину прибутків державі. Ще 11% громад сьогодні вважаються збалансованими, тобто нічого не віддають і не отримають.

На  Прикарпатті донорами є лише три громади – Івано-Франківська міська, Ямницька та Поляницька сільські. Ще 5 громад - Коломийська, Калуська, Долинська, Бурштинська та Надвірнянська міські – вважаються збалансованими. В той же час 57 інших місцевих бюджетів Прикарпаття включно з обласним бюджетом сьогодні залишаються дотаційними.

«Можна сказати, що у нас 87% територіальних громад є дотаційними. Тобто їм держава додає. Але тут є інший момент: станом на сьогодні ми говоримо за горизонтальне вирівнювання, а варто піднімати питання за вертикальне вирівнювання.

Чому? Бо децентралізація триває вже п’ять років і ті громади, які добре працюють, рано чи пізно задають собі запитання: навіщо я буду в два рази більше працювати, якщо держава забирає. Отак, на приклад, Івано-Франківськ.

Тобто немає мотивації. Для тих, яким віддають теж немає. Бо коли громадам дають, то вони собі розуміють, що на ці кошти їм дадуть завжди, тобто можна несильно працювати. Тому варто говорити про вертикальне вирівнювання, тобто з боку державного бюджету, не забираючи з місцевих бюджетів», - зазначив Юрій Стефанчук.

читайте також: Порочне коло: отримавши додаткові п’ять відсотків ПДФО, бюджет Івано-Франківська втратить до 18 мільйонів гривень на реверсній дотації  

Що таке реверсна дотація і чим вона обертається для місцевих громад, наглядно проілюструвала перша заступниця Івано-Франківського міського голови Вікторія Сусаніна.

Зі слів посадовиці, протягом 10 місяців 2021 року до державної скарбниці з бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади вилучили реверсну дотацію у сумі 53 937 тисячі гривень.

«Ці кошти можна було спрямувати на капітальний ремонт вулиці Надрічної (старої частини)», - пояснила посадовиця.

Всього ж, як стверджує Вікторія Сусаніна, цьогоріч Івано-Франківська громада змушена буде віддати до державного бюджету у вигляді реверсної дотації 64 мільйони гривень

Що ж нас чекає у році 2022-му?

Аналізуючи минуле і зазираючи у майбутнє, можна спрогнозувати, які втрати чекають на бюджети громад Прикарпаття у новому, 2022-му році.

Ситуація на світових енергетичних ринках, зокрема, подальше стрімке зростання ціни на газ, свідчить про те, що газ і надалі дорожчатиме. Наразі є хитка надія на згаданий вище Меморандум, відповідно до якого тарифи для населення та бюджетних організацій не мали б підвищуватись принаймні до початку наступного опалювального періоду.

Разом з тим, не варто забувати, що у листопаді цього року Кабінет Міністрів України уклав ще один Меморандум – з Міжнародним валютним фондом, у якому Уряд зобов’язався «не вводити жодного обмеження цін на газ, що постачається домогосподарствам, а також гарантувати, що оптові ціни визначатимуться на прозорому та ефективному ринку». 

При цьому розмір додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я у наступному році, нагадаємо буде наполовину меншим, ніж цьогоріч. 

Крім того, у громад-донорів і надалі забиратимуть кошти на горизонтальне вирівнювання. Так, за словами Івано-Франківського міського голови Руслана Марцінківа розмір реверсної дотації, яку буде вилучено в 2022 році з бюджету Івано-Франківської міської громади становитиме (останніх законодавчих змін щодо розподілу у місцеві бюджети податку на доходи фізичних осіб) близько 86 мільйонів гривень.

Разом з тим, на бюджети громад чекають також нові виклики, які загрожують обернутися новими непередбачуваними витратами. Серед них вимоги постанови Кабінету Міністрів від 10 липня 2019 року № 822, яка передбачає, що розмір заробітної плати педагогічних працівників з 1 січня 2022 року має становити 3,5 прожиткових мінімуми доходів громадян для працездатних осіб на 1 січня 2022 року.

Справа в тому, що кошти на таке підвищення до бюджету сьогодні не закладені.

«Сьогодні освітня субвенція передбачає заробітну плату педагогічному персоналу і цієї суми немає. Ця постанова перекладається з року в рік коли вона має вступити в силу. І вона має вступити з 1 січня 2022 року. Якщо не відтермінують дану постанову, органи місцевого самоврядування понесуть додаткові втрати, забезпечуючи рішення Уряду підняття зарплати педагогічному персоналу», - коментує ситуацію Юрій Стефанчук.

Інший виклик також пов'язаний з ініціативою Уряду. Йдеться постанову Кабміну від  3 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження методики нормативно-грошової оцінки земельних ділянок», відповідно до якої Уряд зниз коефіцієнти вираховування цільового призначення земельних ділянок для Укрзалізниці, енергогенеруючих підприємств, а також підприємств, діяльність яких пов’язана з використанням надр.

Як вже писала Фіртка, в Асоціації міст України підрахували, що в разі, якщо таку постанову не скасують, громади Прикарпаття втратять наступного року загалом близько 40 мільйонів доходу. В тому числі близько 10 мільйонів гривень недоотримає бюджет Івано-Франківської міської територіальної громади.

читайте також: Нові ініціативи Уряду щодо земельного податку коштуватимуть громадам Прикарпаття до 40 мільйонів гривень недоотриманих доходів (ФОТО)  

Є також і приємні моменти. Йдеться, на приклад, про збільшення частки податку на доходи фізичних осіб, що розподіляється до місцевих бюджетів. Наразі така частка становить 60%, проте в ухваленому Верховною Радою Законі «Про державний бюджет України на 2022 рік» її збільшено на 4%.

Нагадаємо, збільшення частки ПДФО, яка розподіляється у бюджети громад було передбачено вказаним вище Меморандумом Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр. як додатковий фінансовий ресурс, який мав компенсувати різницю в тарифах і гарантувати, що ціни на тепло для населення не зростатимуть.

Зі слів Юрія Стефанчука, навіть з урахуванням деяких втрат (на приклад, збільшення реверсної дотації для громад-донорів) громади Прикарпаття за рахунок збільшення частки ПДФО отримають додатковий фінансовий ресурс в розмірі близько 300 мільйонів гривень.

От тільки цілковито покрити втрати бюджетів через подорожчання енергоносіїв у 2021 року такий додатковий ресурс навряд чи зможе…


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!  


Читайте також:  

Бюджет Прикарпаття 2022: відомо, яка галузь отримає найбільше, а яка – найменше коштів 

Представники органів місцевого самоврядування Прикарпаття відвідали всесвітню інноваційну виставку у Дубаї (ФОТО)  

Громади заслуговують на довіру: в АМУ висловили зауваження щодо пропонованих Урядом змін до Бюджетного кодексу 

Відомі алгоритм дій та зразки документів щодо постачання природного газу для бюджетних установ за пільговими цінами  

"Децентралізація сьогодні є призупиненою". В АМУ пропонують змінити механізм горизонтального бюджетного вирівнювання 


22.12.2021 Сергій Білий 8070
Коментарі ()

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2150
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1940
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1955
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

5798 49
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2238 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1584

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

856

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

922

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1147

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

1098
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1853
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3771
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10392
17.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26269
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10282 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7805
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

985
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

362
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

381
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

460
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1373
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

975