«Якщо не можеш воювати — не воюй, але допомагай ЗСУ»: як прикарпатець на передовій наближає перемогу України

Фото коломиянина Віталія Юзюка, яке він зробив поблизу села Миролюбівка під час контрнаступу на Херсонщині, стало вірусним. Зараз військовослужбовець воює на Запоріжжі.

Про те, як інженер у нафтогазовій промисловості став воїном ЗСУ, Віталій Юзюк розповів в інтерв'ю Суспільному, передає Фіртка.


Як для вас почалася війна?


— Для мене війна ще розпочалася у 2014 році. Участі в ній я не брав, але інформацією володів, оскільки мій рідний брат тоді захищав кордони України на Донбасі.

Коли 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення РФ, я вирішив піти на фронт. Зі своїм другом Антоном Боледзюком пішли у військкомат у Коломиї. Нас зачислили до лав 128 окремої гірсько-штурмової бригади. Я потрапив у зенітно-ракетний дивізіон старшим оператором "Шилки".


Чому вирішили воювати?


— Пішов воювати, тому що це — моя рідна земля, тут мають рости наші діти у спокої та безпеці. Тут би мало проходити їхнє спокійне дитинство, яке намагаються вкрасти у них мос**лі. Тому роздумів "йти чи не йти", не виникало.


Який для вас був найважчий бій?


— Важких боїв було чимало: в Малих Щербаках (Запорізька область), на Херсонщині. Ми бачили пекло у Соледарі Донецької області.

Один з найважчих був 29 серпня 2022 під час контрнаступу на Херсонщину біля села Миролюбівка Бериславського району. Наш екіпаж у складі командира екіпажу, старшого оператора, механіка-водія та оператора-гранотометника поїхали на бойове завдання прорвати позиції русні, яка там вкорінилася.

Підтримуючи піхоту у важкому бої, ми вдало виконали це бойове завдання та відвоювали Миролюбівку.

Протистояння тривало майже три години. Було дуже важко, але ми впоралися. Я з оператором-гранатометником отримали численні уламкові поранення.

Після лікування повернувся на фронт до своїх побратимів. Важко лежати в ліжку, лікуватися і відчувати, як твої побратими віддають останні свої сили та відстоюють наші землі. Дуже "тягнуло" до хлопців, бо розумів прекрасно, як їм важко. Тільки в єдності й коли разом — ми сила.


Що для вас війна?


— Війна — це щосекундна боротьба за життя, це — пекло. Багато смертей, біль, жах, втрати, понівечене життя багатьох людей.


Ви  спортсмен. Чи допомагає це на фронті?


— Я — кандидат у майстри спорту з баскетболу, обожнюю футбол. У спорті — все життя. Звичайно, що на фронті це дуже допомагає. Пильність, хороша фізична форма, рухливість — це складові успіху у бойових діях.


Чого ніколи не зможете пробачити росіянам?


— Колись я вважав росіян нашими побратимами. Тим паче, що багато наших громадян їздили до них на роботу і підіймали їм економіку. А те, що сталося 24 лютого, не пробачу їм ніколи: смерть дітей, стрес людей, розбиті школи та лікарні. Не будемо ми братами й сестрами більше ніколи. Кожен українець розуміє і буде пам'ятати, що ці "брати" зробили.


Що, на вашу думку, може пришвидшити перемогу українців?


— Тут багато можна перераховувати факторів. На війні основне — це розумні, чіткі, злагоджені дії. Командування веде в бій своїх солдатів. А ті вже виконують бойові завдання. Нам потрібна зброя, якомога більше техніки.

Армія у нас була довго на стадії розвалювання, тому й не дивно, що в нас брак потужної техніки. Українські солдати "витискають" максимум з озброєння, яке в нас є.

Чекаємо, що нам нададуть новітню техніку, якою ми пришвидшимо перемогу. Свого часу ми з побратимом Антоном Боледзюком працювали з польським ПЗРК "Piorun" (Перун), який був дуже зручним у використанні. Від нього було багато користі у боротьбі проти російської авіації.

  читайте також: Нові правила взяття на військовий облік: прикарпатцям розповіли про зміни


Яка фраза допомагає долати негативні думки зараз?


— "Ми — незламні", "Україна понад усе", "З вірою в перемогу".


Що вам дає сили боротися?


— Якщо чесно, то сил мало. Бо все це нелегко: жити в окопах, ховатися від обстрілів, спати у болоті та холоді. Постійні стреси. Ми повинні бути завжди зосередженими, завжди готовими дати відсіч ворогу. Але підтримка українців і, особливо, волонтерів, додає нам сил.


Як, на вашу думку, закінчиться війна?


— Тільки нашою перемогою. Бо ми — найкраща нація у світі. Ми — незламні, і цим все сказано. З нами Бог, і ми найсильніші.


Як будете святкувати перемогу?


— Насамперед візьму в руки синьо-жовтий прапор та зроблю спільне фото з моїми рідними побратимами. А потім подякую всім, хто нас підтримував і допомагав. Адже багато українців віддавали останнє зі своєї домівки, щоб нам допомогти: хтось — пенсії, хтось — їжу, хтось — одяг та взуття.


Що ви б хотіли сказати тим, хто зараз в тилу?


— Скажу щиро: не можна критикувати тих, хто в тилу. Не кожен може воювати, тим паче впоратися з психологічними й моральними викликами війни. Вважаю, якщо не можеш воювати — не воюй, але тоді допомагай ЗСУ і роби корисні справи. Не можеш і цього робити, то хоча б не перешкоджай і не кажи, що нам добре, бо заробляємо по 100 тисяч гривень.

До речі, коли з побратимом Антоном призивалися на війну, то навіть не цікавилися, чи будуть нам платити зарплату. Ми їхали захищати нашу Україну від росіян, а не заробляти. Тому ніколи не називайте хлопців, які борються за нашу свободу, заробітчанами.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Потребують тривалої реабілітації: скільки бійців перебуває на постійній основі у психіатричній лікарні Івано-Франківська

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?


Коментарі ()

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1205
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1855 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1136
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3717
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3415 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2770 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

366

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

480

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1023

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1587
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1089
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1116
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

809
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6629
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

758
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44087
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3405
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35746 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

271
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

413
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

692
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

769