Без кіркорова

Ніколи не забуду «новогодніє мюзикли», які завжди грали в кожному домі перед Новим роком. Суміш українських та російських акторів, співаків та селебриті, а в головній ролі — басков або кіркоров (їх же також можна писати з маленької, як і слово «путін», правда?).

Так от, ці мюзикли завжди були російською мовою, навіть якби грали і на сотні українських національних каналів.

Пам’ятаю «Кадєти», де так красиво та яскраво показують нам життя російського майбутнього солдата. Скільки ж там романтики, слів про «родіну» та честь юнаків. Коли я дивилась на красивого блакитноокого кадета Макарова, я і не дуже то думала про ту пропаганду.

Все дитинство — російські серіали, мультики (навіть якщо і американські, все одно перекладені на російську). Журнали Bratz та інші також написані чужою мовою, але ми її розуміли — то ж які можуть бути проблеми?Я виросла в україномовному Івано-Франківську, вся моя сім’я, родина та друзі в житті спілкувались виключно українською. І зараз я ставлю собі питання — як так могло вийти, що російську я знаю, наче рідну? Чому так довго нас взагалі не «напрягало», що весь час ми чуємо супровід іншої мови?

Ми слідкували за життям російських зірок, а всі наші, київські, мріяли поїхали в москву, адже тільки там можна було стати по-справжньому відомим. Наші Потап, Каменських, Полякова завжди співали російською, і раз на кілька років записували щось українською для годиться. Чи можна їх в цьому звинувачувати? Адже ми ж їх також слухали, а є запит — є пропозиція.

Тренд «Made in UA» почав активно розвивався тільки після Майдану. На радіо і телебаченні були введені КВЕДи про обмеження російського продукту. Ми мусили допустити до влади дурнуватих Януковича і Азарова, щоб нарешті зрозуміти — саме час.Незалежна Україна існує вже скільки часу, проте це було тільки на папері. Донедавна росію ми сприймали, як своїх, завжди були під їхнім впливом, тенденціями. Ми були провінцією, дивились на великого брата і думали, що так має бути.

Зараз я помічаю, що українці та українки втрачають той комплекс «малороса». Ми почали слухали українських виконавців, дивитись українські фільми, читати українських авторів.

Ми перестали слухати російську «попсу», а натомість дуже полюбили наших Альону Альону, Jerry Heil та Kalush. Ми почали одягатись в одяг українських брендів, бо їх, виявляється, стало дуже багато. Коли Сара Джесіка Паркер з‘явилась в нашому «Daily Sleeper», я відчула гордість.

Зокрема, ці тенденції не змогли б не вплинути і на культуру подорожей. Ми побачили, якою красивою є наша країна. Тут є все, що можна знайти в тій же ж Європі: море, гори, містичні озера, давні замки та фортеці, красиву архітектуру, острови. Збільшилась кількість блогерів, які почали знімати відео про подорожі Україною.

Ми почали боротися з нашим провінціалізмом, почали вчити історію та пишатися нею. Найважливіше — це показувати наше, українське, не перегинаючи палку і не опускаючись до рівня шароварів та оселедця. Ще до війни існувало дуже багато українських брендів, які показують нашу автентичність та культуру. І це виглядає дорого, красиво, особливо, асоціюється з нами.

Війна все перевернула дуже різко. Від спокійного розуміння цього «made in UA», зараз ми кричимо про це. І так має бути, бо зараз нас чує увесь світ. Головне — це НЕ звикати до війни, а після її завершення все пам’ятати!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також інші блоги Фіртки:

«Рускій корабль, іді нах*й», або чому ми приречені на перемогу?

Хата р(Р)ізника

Швидкий огляд преси США

Без грошей ніяк: фінансова спроможність обласних центрів

Я не знаю про що цей допис…

Нова українська школа: дефініції, метафори, вчителі, діти, батьки

Як змінювались канони краси за останні 100 років

Вартість Tesla дуже завищена 

Війна Росії проти цивілізованого світу має бути зупинена 


03.06.2022 Луцик Наталія 6415
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1447
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

820
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1298
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2513 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3613
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3041 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

462

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

279

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

284

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

897
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5042
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10429 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8889
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7481
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

713
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

911
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1197
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15673
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1231
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1625
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1542
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1770