Нова українська школа: дефініції, метафори, вчителі, діти, батьки

Саме у такій послідовності я бачу серію публікацій з цієї теми. Отож, розберемося зі змістом поняття та ключовими дефініціями. Одразу даю посилання на головний ресурс, де можна прочитати про НУШ та всі її аспекти - https://nus.org.ua/about/

Дисклеймер: автор тексту не ностальгує за совком чи корупцією в освіті, автор є істориком і хоче розібратися в минулому, змісті змін, аби чіткіше побачити, де зараз є наша освіта та куди їй треба рухатись. Отож, коротка історична довідка.

Усі тридцять років відновленої незалежної України, наша система освіти знаходиться в стані перманентних змін і реформ. Подивимось, що відбувалося:

«90-ті»

Доки вищі органи влади займалися різноманітними перейменуваннями, ініціатива пішла знизу: упродовж першого року незалежності утворили кількасот так званих «закладів нового типу». Значною мірою тут доклалися діаспоряни, ініціюючи перед новообраними міськими радами відновлення ліквідованих радянською владою гімназій та ліцеїв.

До прикладу, в 1992 році відновила свою діяльність Українська гімназія в Івано-Франківську (перетворена совєтськими окупантами у середню школу в 1939, відновлена, а згодом - евакуйована в часі німецької окупації). 

Ліцей ім.М.Сабата (Українська гімназія №1)

Головними проблемами на той момент були:

  • нестача приміщень. Часто школи, а особливо – «заклади нового типу» - працювали в пристосованих будівлях, практикувалися окремі «гімназійні» або «ліцейні» класи при звичайних середніх школах. По-суті – класи поглибленого (профільного) навчання. Це спонукало жорсткішою зробити сертифікацію таких закладів середньої освіти, що одразу потягло за собою скорочення кількості;
  • дефіцит кадрів, особливо учителів української мови. Та й узагалі учителів. Адже, нагадую, мова йде про дев’яності, коли гіперінфляція, тривала заборгованість по заробітній платі, відтік кадрів та т.п. Робота вчителя поступово падає на рівень низькооплачуваної та малоавторитетної. Та, власне, як і професія військового, лікаря тощо;
  • проблеми із матеріально технічним забезпеченням. У ті часи появилися дуже цікаві та цінні за змістом, але часто неякісні за друком, підручники з усіх предметів, але вони ще й або не потрапляли до шкіл, застоюючись на складах, або на уроках, де працювали демотивовані вчителі, ставали лише здобиччю для окремих фанатів самостійного читання. Крім підручників, не вистачало буквально усього: мийних засобів, крейди, електролампочок тощо;
  • «розбазарювання об’єктів освіти» (цитата з матеріалів колегії МОН). Пригадайте церкви чи молитовні доми в приміщеннях садочків, весілля в їдальнях шкіл та десятки інших прикладів комерційного використання навчальних приміщень. Слід сказати, що часто ці комерційні ініціативи від директорів шкіл були просто намаганням залатати чергову дірку в бюджеті школи;
  • відсутність харчування у школах та неналежне опалення.

Стандартною стала горда реляція чиновників усіх рівнів: «незважаючи на … (перелік проблем) навчальний рік розпочато/завершено вчасно».   

До речі, Державна національна програма «Освіта» (1993), стверджувала мету - «виховання свідомих громадян Української держави» та завдання - «формування національної свідомости, любови до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовности її захищати». 

«Нульові»

В останній рік ХХ століття була запроваджена 12-бальна система оцінювання. Важливою інновацією стало те, що тепер зникло, бо втратило сенс, поняття «залишитися на другий рік», адже всі оцінки стали «позитивними».

Ця зміна увійшла в систему й прижилася порівняно легко, адже давала більший простір для визначення рівня знань, хоча досить довго сприймалася скоріше як звична 5-бальна, просто розширена.

До речі, багато закладів нового типу практикували власні системи оцінювання, які мали спектр вже у 100 балів. Часто такі заклади, а появилися вже й приватні, не лише комунальні школи, мали власні навчальні програми, видавали різноманітні посібники, підручники та методичні матеріали.

Зате ідею 12-річного навчання (яку упроваджували з 2001) в українському суспільстві зустріли «в штики». Саме тому за рік до завершення цього етапу реформи, її скасували у 2010-му. До речі, головним аргументом була економія бюджетних коштів.

Як показують сучасні дослідження, негативний фон створили дії самого міністерства: просто не було вирішено чим заповнити «зайвий» рік навчання. Адже всі держави, де існує саме дванадцятирічна середня освіта, практикують профільне навчання на завершальному етапі, наші ж реформатори просто вирішили розтягти навчальний матеріал на більшу кількість років.

Цілком резонно, що попри емоційні заголовки газет про «повернення до СРСР», сама ідея скасувати безглузду дію знайшла підтримку в суспільстві.

Який бардак почався тоді в освіті – словами передати майже нереально: навчальні програми, що були «розмазані» на 12-річку, терміново ущільнювалися, ще терміновіше друкувалися нові підручники, що потрапляли до шкіл із піврічним запізненням або не потрапляли взагалі; університети отримали виклик залишитися цілий рік без випускників; опинилася під загрозою й нова система вступу (про що окремо далі).

У цих панічних діях було і кілька відверто злочинних діянь.

Так, наприклад, з підручників історії «зник» період міжвоєнної історії. Подібні казуси мали місце в усіх предметах, але що викреслив Табачник з історії: індустріалізацію, колективізацію, Голодомор 1932-1933 (визнаний тоді вже Геноцидом), репресії та чистки.

Фактично просто викинули період 1928-1939 років. Сюжет підручників тоді виглядав десь так: почалися реформи більшовиків, які відбудували зруйновану «громадянською війною» державу і все ніби пішло на лад, але потім «напали нацисти».

Пригадуєте анекдотичний діалог Скрипіна і Царьова? Той самий, про «когда началась Вторая Мировая война». Цей яскравий мем є необхідною візуалізацією стану освіти, яку конкретно тоді лихоманило.

До речі, опис зачистки змісту підручників був би неповним, якби не згадати про усунення з книжок згадок про Помаранчеву революцію. Аргументація – надто мало часу пройшло аби давати тим подіям оцінку.

У 2002 році затверджена «Національна доктрина розвитку освіти», де йдеться про виховну роль освіти, зокрема про «виховання особистости, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється», а також «свідомого громадянина, патріота». 

Як бачимо, тут уже відсутнє поняття «національної свідомості», що дуже суголосно з паралельними діями тогочасної влади: зі свідоцтва про народження прибрана графа «національність» (2002), з паспорта громадянина України вона зникла ще раніше.

На фоні всіх цих темних справ унікальною світлою плямою виглядає найуспішніша з усіх впроваджених реформ освіти – поява Зовнішнього незалежного оцінювання.

Сама ідея, реалізована у 2008 році, має досить багато аналогів по світу, але головною метою, яку ставили перед собою в наших реаліях – була боротьба з корупцією при вступі та забезпечення рівного доступу  до закладів вищої освіти.

Попри численні намагання дискредитувати ЗНО та створення лазівок, які дозволяють місцями обходити систему, реформа спрацювала. Головний результат – усунення від процедури оцінювання якості знань абітурієнтів як шкіл, так і університетів, мінімізація людського фактора.

ЗНО намагалися «торпедувати» під різними приводами:

  • стрес учасників;
  • помилки у завданнях;
  • невідповідність програмі;
  • ймовірність вгадування і загалом недосконалість тестів;
  • відсутність творчих завдань;
  • дорого;
  • віддаленість пунктів тестування;
  • незрозумілість розрахунків, рейтингів, додаткових показників;
  • з найсвіжішого – пандемія.

З часу появи система Зовнішнього оцінювання удосконалювалась, використовуючи власний досвід та пристосовуючись до нових реалій, тут легко знаходили собі місце численні місцеві ініціативи чи ідеї, впроваджені на національному рівні.

А ще ця, повторюся, найвдаліша з реформ нашої освіти, зміна, показала всі ключові проблеми нашого шкільництва. І саме завдяки ЗНО став очевидним той факт, що українська школа потребує змін.

Третій десяток: наші дні

У 2014 році МОН очолив Сергій Квіт – колишній Президент  легендарної Києво-Могилянської академії. Увага його короткої дворічної каденції була зосереджена навколо вищої освіти – від нового Закону до переведення закладів вищої освіти з окупованих територій.

Університети отримали автономію, зникли «спеціалісти» та «кандидати наук», почалася кампанія боротьби з плагіатом.

Щодо шкіл, то тут з суттєвих змін слід відзначити хіба що впорядкування питання друку свідоцтв та атестатів. Саме упродовж 2014-2016 років розпочалися експерименти з опорними школами.

Під час «години уряду» в стінах Верховної ради 11 грудня 2015 року, на той момент іще прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, визначив як головні завдання – реформу освіти, медичну реформу, децентралізацію, прозору приватизацію та судову реформу. Але політичні реалії склалися інакше й змінювати освіту прийде ексдепутатка Лілія Гриневич.

З того часу тема реформи освіти, а трохи згодом – тема Нової української школи – стане одним із найбільш обговорюваних питань українського суспільства.

Далі буде...


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також інші блоги Фіртки:

Хата р(Р)ізника

Без грошей ніяк: фінансова спроможність обласних центрів

Я не знаю про що цей допис…

Як змінювались канони краси за останні 100 років

Вартість Tesla дуже завищена 


Коментарі ()

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2008
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

818
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

869
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

861 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2655 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1428

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

591

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

326

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

982

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1088
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1628
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1048
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

764
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

173
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14943
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7249
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

684
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

227
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

143
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

253
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

544
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

997