фото: Кооординаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
В Україні кількість родин, чиї рідні зникли безвісти, майже дорівнює числу тих, чиї близькі загинули. Люди, які втратили зв’язок із рідними на фронті, живуть між розпачем і надією.
В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, які основні труднощі виникають у процесі пошуку та ідентифікації зниклих безвісти.
«Кількість — перша і найважливіша проблема. Вторгнення й інтенсивні бої створюють сотні випадків, тож робота з кожним тілом ускладнюється.
Друга — ворог. Він дає хибну або плутану інформацію: заявляють, що тіла з одного напрямку, а виявляються з іншого. Іноді в одному мішку — кілька тіл. Іноді від останків вже важко отримати ДНК.
Чергове ускладнення — технічний характер знахідок: останки, фрагменти, пошкоджені документи. Це збільшує кількість експертиз і затримує ідентифікацію», — зазначає Віталій Вербовий.
Представник Омбудсмана каже: під час мобілізації військовослужбовців закликають одразу вносити дані ДНК.
«Коли зразки близьких уже є в базі, порівняння й ідентифікація проходять значно швидше. Натомість зараз багато часу йде на те, щоб родичі здали свої зразки.
Держава залучає міжнародних криміналістів і судмедекспертів, щоб пришвидшити процес. Фахівці працюють цілодобово. Часто експерти «проганяють» аналізи по кілька разів, щоб витягти ДНК і встановити факт загибелі — іноді це вимога десятків повторних тестів», — додає Віталій Вербовий.
Більше читайте в інтерв'ю: Зміни в оповіщенні, виплати та загроза аферистів: що варто знати родинам безвісти зниклих воїнів
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
