28 квітня 2025 року 93% активів підприємства передали Фонду державного майна, проте крапка в цій історії ще не поставлена.
Калушський трубний завод (КаТЗ) (саме Калушський — через «ш»), розташований в Калуші Івано-Франківської області, є одним із ключових виробників полімерних труб в Україні. Завод спеціалізується на виготовленні поліетиленових труб для водопостачання, газопостачання та каналізації. Виробничі потужності підприємства дозволяють виготовляти до 25 тисяч тонн пластикових труб на рік.
До липня 2022 року серед співвласників КаТЗ офіційно фігурувала російська корпорація «Група Поліпластик», яка спеціалізується на виробництві високотехнологічних полімерних труб і композитних матеріалів. Ключовими бенефіціарами цієї групи є російські бізнесмени Мирон Горіловський та Валентин Буяновський, які також мають громадянство Великої Британії.
Мирон Горіловський
Ці особи пов’язані з постачанням обладнання до Криму в обхід європейських санкцій, що стало підставою для застосування до них санкцій з боку України та Європейського Союзу. Також вони причетні до виготовлення зброї.
З Постанови ВАКС від 22 листопада 2024 року
Після початку повномасштабної війни в Україні в 2022 році Рада національної безпеки і оборони України запровадила персональні економічні та обмежувальні санкції проти вищезгаданих осіб через їхню наближеність до військово-політичного керівництва Росії. Окрім того, санкції були застосовані до компанії Radius Systems Holdings Limited, акціонерами якої є ці російські бізнесмени.
Попри це, за даними «Опендатабот», КаТЗ продовжував працювати та за перші два роки війни заробив 84,1 млн грн, що свідчить про недостатню ефективність санкційного режиму на той час.
Для уникнення конфіскації активів російські власники намагаються вивести КаТЗ з-під санкцій через процедуру фіктивного банкрутства, використовуючи штучно створену заборгованість.
У 2022–2023 роках було створено низку компаній, пов’язаних із заводом, зокрема ТОВ «Пайп Технолоджі» (раніше «Євротрубпласт»), засновником якого згідно з аналітичною системою YouControl спочатку був Ігор Стрілець, а згодом — британська APG Polyplastic Group Limited («Полімерпайп Техолоджіс Лімітед»), що належить громадянину Ізраїлю Марку Кауфману.
Засновники та бенефіціари ТОВ «Пайп Технолоджі»
Ці компанії, разом із литовською UAB Generatorius (ЗАТ «Генераторіус»), подали заяви про банкрутство КаТЗ, заявивши про борг на суму понад 155 млн грн.
Суди за активи Калушського трубного заводу відбуваються й в наш час, але поки що безрезультатно для позивачів. Окрім цього, триває кримінальне провадження. Усе це свідчить про те, що питання КаТЗ залишається відкритим.
Кримінал навколо Калушського трубного заводу: колабораційна діяльність, фінансування тероризму, ведення агресивної війни, ухилення від податків
20 квітня 2022 року розпочали кримінальне провадження №42022000000000480 за ознаками ч. 1 ст. 113 (диверсія), ч. 1 ст. 437 (планування, підготовка або ведення агресивної війни), ч. 4 ст. 111-1 (колабораційна діяльність), ч. 3 та ч. 4 ст. 110-2 (фінансування тероризму), ч. 2 ст. 205-1 (підроблення документів, що подаються для реєстрації юридичної особи).
Це провадження об’єднане з №42022090000000042 (ч. 2 ст. 212 КК України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) та №22023000000000679 постановою прокурора від 14.08.2023.
Ці справи стосуються діяльності компаній, які входять до структури російської «Групи Поліпластик» та мають зв’язки з підсанкційними російськими особами, зокрема через кіпрську APG Polyplastic Group Limited та британську Radius Systems Limited. Розслідування фокусується на можливому фінансуванні діяльності, пов’язаної з РФ, постачанні обладнання до окупованого Криму в обхід санкцій, а також на ухиленні від сплати податків в Україні.
У межах проваджень проводилися обшуки, вилучалося майно, накладалися арешти на корпоративні права компаній, а згодом активи були стягнуті в дохід держави Рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 20.09.2024 (справа № 991/4264/24).
2 травня 2025 року та 15 травня 2025 в суді розглядалися скарги адвоката компаній, який просив повернути вилучені під час обшуків речі. В обох випадках суд відмовив.
Цікаво, що в судовому документі серед фірм, яких стосувалися обшуки, є АТ «Прикарпаттяобленерго», пов’язане з Суркісом і Боголюбовим (партнером олігарха Ігоря Коломойського).
Суд: схема з фіктивним боргом з метою виведення активів Калушського трубного заводу
2 квітня 2024 року Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження в справі про банкрутство ТОВ «Калушський трубний завод» за заявами трьох компаній: «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» (вимоги на 42,468 млн грн), ЗАТ «Генераторіус» (16,560 млн грн) та ТОВ «Пайп Технолоджі» (96,340 млн грн).
Однак 26 листопада 2024 року той же суд ухвалив рішення про закриття провадження. Суд дійшов висновку, що вимоги ініціюючих кредиторів базувалися на нікчемних правочинах, спрямованих на штучне створення заборгованості.
Суд встановив, що КаТЗ контролювався громадянами РФ, які перебувають під санкціями України. Зокрема, суд звернув увагу на зв’язки з «Групою Поліпластик» та Radius Systems Holdings Limited, які використовувалися для обходу санкцій.
Суд констатував, що фінансова неспроможність КаТЗ була штучно створена в 2023 році, коли різко погіршилися показники ліквідності, платоспроможності та прибутковості підприємства. Це збіглося з періодом запровадження санкцій проти російських власників та укладенням правочинів із кредиторами, які мали ознаки фіктивності.
Наприклад, вимоги «Полімерпайп Техолоджіс Лімітед» базувалися на рішенні міжнародного арбітражу від 8 травня 2023 року, яке суд визнав частиною схеми для створення боргу.
Суд визнав дії кредиторів і боржника недобросовісними, спрямованими на виведення майна КаТЗ або отримання компенсації за його реалізацію в інтересах підсанкційних російських бенефіціарів. Такі дії суперечили принципам правового захисту та нормам, спрямованим на відшкодування шкоди, завданої державою-агресором.
Суд послався на Постанову Кабінету Міністрів України №187 від 3 березня 2022 року, яка забороняє відчуження майна, пов’язаного з РФ. Спроба банкрутства розглядалася як спосіб обійти цей мораторій.
На підставі цих висновків суд закрив провадження, не включивши вимоги кредиторів до реєстру.
ТОВ «Пайп Технолоджі» подало апеляційну скаргу на ухвалу від 26 листопада 2024 року, але 28 січня 2025 року Західний апеляційний господарський суд залишив її без задоволення, підтвердивши рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд підтримав висновки про фіктивність боргу та недобросовісність дій кредиторів і боржника, наголосивши на спробі обходу санкцій і мораторію.
Зараз справа перебуває на розгляді Верховного Суду. Подивимося, чи скасує він попередні інстанції.
Націоналізація активів
Паралельно з процедурою банкрутства Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглядав позов Міністерства юстиції України про стягнення активів КаТЗ та інших компаній, пов’язаних із «Групою Поліпластик», у дохід держави.
20 вересня 2024 року ВАКС ухвалив рішення про конфіскацію 93% статутного капіталу КаТЗ, а також активів інших підприємств, зокрема ТОВ «Рубіжанський трубний завод», ТОВ «Полімертепло-Україна», ТОВ «Кордфлекс» (51%) та ТОВ «Українська полімерна група» (10%). Апеляційна палата ВАКС 22 листопада 2024 року підтвердила законність цього рішення, відхиливши скарги юридичних і фізичних осіб, включаючи Оленікова О. В., Стрільця І. А., Херту Ойштерле, Марченка О. А. та Волкова Р. А.
25 лютого 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва скасував арешт майна КаТЗ, накладений в жовтні 2022 року. Це рішення дозволило Фонду державного майна України узятись до управління активами, що відкриває шлях до їхньої повної передачі державі. Фактично, націоналізація Калуського трубного заводу була завершена 28 травня 2025 року.
Справа Калушського трубного заводу є прикладом складної схеми, спрямованої на обхід санкцій через фіктивне банкрутство. Судові рішення викрили недобросовісні дії кредиторів і боржника, пов’язаних із російськими бенефіціарами, зокрема Мироном Горіловським та Валентином Буяновським.
Завдяки втручанню Мін’юсту та СБУ спроба виведення активів була зупинена, а завод націоналізовано на користь України. Цей кейс підкреслює важливість судового контролю та ефективного застосування санкційного режиму для захисту національних інтересів.
Проте крапка в справі ще не поставлена, тривають суди.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?
Обманювала родини зниклих військових: історія цинічного шахрайства на Івано-Франківщині
