Спорткомплекс за 145 мільйонів у Калуші: чому скасували?

Прокуратура назвала незаконними угоди, які відтермінували будівництво, і суд її підтримав.

11 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила, що через суд було скасовано додаткову угоду до договору на будівництво спорткомплексу в Калуші вартістю 145 млн грн.

У березні 2022 року Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради уклало договір із приватним підприємством щодо зведення багатофункціонального спортивного комплексу. Проте будівництво через введення воєнного стану не здійснювалося, але укладалися додаткові угоди на відтермінування проєкту, які були визнані за позовом прокуратури незаконними.

З’ясувалося, що йдеться про тендер «Нове будівництво багатофункціонального спортивного комплексу за адресою: вул. Ринкова, в м. Калуші Івано-Франківської області», оголошений на платформі Prozorro (UA-2022-02-02-005093-b), переможцем якого стало Приватне підприємство «Нако Інвест».

Гроші для реалізації проєкту повинні були надійти з державного бюджету, але завадила війна. Здавалося б, усе зрозуміло: брак фінансування. Але Управління будівництва продовжувало триматися за тендер, підписуючи відповідні документи, на що звернула увагу прокуратура і подала до суду, вимагаючи їх визнати протиправними. Але в чому ж конфлікт?

Кримінальні провадження за розкрадання бюджету? Не біда, хапайте 145 мільйонів ще!

Відповісти на те питання допоможе контекст, в якому розвивалися події. Згідно з аналітичною системою YouControl, ПП «Нако Інвест» отримувала тендери на сотні мільйонів.

Ця компанія не перший рік працює в Прикарпатті, і непогано себе почуває. Серед її замовників Карпатський національний природний парк, Дністровське басейнове управління водних ресурсів, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради, Галицька міська рада Івано-Франківської області та інші.

Це може вказувати на те, що ПП «Нако Інвест» є «своєю» компанією для посадовців в регіоні. Що це означає? «Свої» компанії – це ті, які всіма правдами й неправдами просувають на вигідні тендери. Для цього їх «заточують» під такі фірми, встановлюючи вимоги, що відсікають конкурентів, і всіляко сприяють їхній перемозі. Завдяки цьому «свої» компанії отримують державні замовлення на сотні мільйонів. Не обходиться й без криміналу: їх часто звинувачують у відкатах, корупції та завищенні вартості робіт і матеріалів із метою розкрадання бюджетних коштів.

Цікаво, що ПП «Нако Інвест» отримала замовлення на спорткомплекс у той період, коли відносно неї тривали кримінальні провадження, але на це в Калуші не зважали, хоча вони й стосувалися «розпилу» грошей.

Кримінальне провадження № 12020090010001932 від 16.08.2020 (Івано-Франківська область, ч. 3 ст. 191 КК України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Поліція розслідувала розкрадання бюджетних коштів, виділених на ліквідацію наслідків паводку червня 2020 року, службовими особами Дністровського басейнового управління водних ресурсів та суб’єктами господарювання, зокрема ПП «Нако Інвест». Йшлося про завищення вартості робіт із відновлення берегоукріплень на річках Пістинська та Бистриця Солотвинська, однак експертизи не встановили збитків, і підозри нікому не повідомлено.

З матеріалів кримінального провадження

Кримінальне провадження № 42020090000000043 від 25.06.2020 (розслідування СБУ, ст. 441 – екоцид, ч. 4 ст. 246 – незаконна порубка лісу, ч. 2 ст. 364 КК України – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). ПП «Нако Інвест», разом із ПП «Техпоста» та ПП «ВКФ «Силует», звинувачувалися у змові з посадовцями УКБ Івано-Франківської ОДА, Дністровського БУВР та ДП «Дороги Прикарпаття» для отримання неправомірної вигоди під час ліквідації наслідків паводку, на який було виділено 430 млн грн.

Зокрема, встановлено використання неякісних матеріалів (габіонних ящиків) та завищення вартості цін, а також антиконкурентні дії під час тендерів. Що таке антиконкурентні дії? У цьому випадку, це коли фірми домовляються між собою для створення ілюзії конкуренції та конкурсу, щоб отримати тендер.

Обидва провадження стосуються зловживань бюджетними коштами, виділеними на відновлення після паводку, з акцентом на нецільове використання та корупційні схеми за участі приватних підприємств та посадовців.

Як це часто буває, завершилося нічим, тобто нікого не покарали, а справи зависли. А в Україні винуватим є тільки той, кого таким визнав суд.

Але така репутація – кримінальні провадження за розкрадання бюджету – жодним чином не завадила ПП «Нако Інвест» отримати тендер на 145 мільйонів гривень.

Незаконні додаткові угоди – лазівки для подальших порушень закону та корупції

Проте спроба реалізувати масштабний проєкт, та ще й за кошти державного бюджету провалилася: планували успішно освоїти гроші з Києва, але через воєнний стан це не вдалося. Тоді вирішили вдатися до додаткових угод, які відтермінували б здачу проєкту, зберігаючи надію на сприятливіші часи. Розірвання договору означало б остаточний крах надії освоїти бюджет, адже в умовах війни в Києві навряд чи погодилися б оголошувати новий тендер, особливо з урахуванням інфляції та зростання цін.

Натомість зберегти проєкт, щоб за слушної нагоди залучити державне фінансування, здавалося хоч якимось планом. Зрозуміло, що за початкові 145 млн грн будівництво вже не реалізувати — його вартість мала б зрости вдвічі. Проте ніщо не заважало коригувати кошторис законними чи незаконними методами, укладаючи додаткові угоди зі збільшенням цін.

Та надія на реалізацію плану зникла, коли втрутилася прокуратура: за її позовом суд визнав подовження строку договору незаконним.

Загалом проблема незаконних додаткових угод у сфері будівництва чи ремонтів, які під час воєнного стану почали активно укладати державні замовники зі «своїми» фірмами, набула серйозних масштабів не тільки в Прикарпатті, але й в інших регіонах України. Зазвичай ситуація відрізняється від тієї, що виникла в Калуші з проєктом спортивного комплексу, але ілюструє, до яких махінацій вдаються, щоб не втратити бюджетні кошти.

Так, подібна ситуація мала місце в рамках проєкту «Велике будівництво» в Дніпрі. У листопаді 2021 року на реконструкцію спорткомплексу«Метеор» виділили 1,2 млрд грн компанії, яка в Дніпропетровській області є «своєю» для посадовців. Роботи мали завершити до кінця 2023 року, переказали аванс. Проте реконструкція не почалася – її просто не планували виконувати, хоча й отримували гроші.

Пояснювали це так: так війна ж, виконаємо роботи після. А Департамент капітального будівництва області слухняно підписував додаткові угоди, які відтермінували строки. Пройшли роки, прокуратура звинуватила фірму в затягуванні під приводом воєнного стану з метою незаконного утримання авансу і проєкту за собою. Вдалося повернути майже 30 млн грн через суд і визнати додаткові угоди незаконними. Але якби просто повернули, так ні: уприскореному темпі, як стверджує прокуратура Дніпропетровщини, підписали акти виконаних робіт, які насправді не здійснювалися, щоб привласнити мільйони і не повертати їх бюджету. У цій схемі прийняли участь директор Департаменту капітального будівництва і «своя» компанія, якій віддав Департамент тендер на реконструкцію спортивного комплексу.

І ось подібну проблему виявили в Калуші на тендері вартістю 145 мільйонів гривень: будівельні роботи не проводили, а Управління будівництва КМР підписувало незаконні, як визнав суд, додаткові угоди на подовження строків.

Гроші на спорткомплекс повинні були виділити з держбюджету, але через війну вони зависли. Якби ж фінансування йшло від громади Калуша, ситуація могла б бути іншою: підрядник отримав би аванс (30% за договором), але чи продовжилося б будівництво – неясно, адже могли знову ж таки послатися на війну чи інфляцію.

Ось такі фактори: незаконне замороження будівництва в умовах інфляції призведе до зростання його вартості в майбутньому. І бюджету прийдеться «линяти», але чи буде він спроможний на це? Зберігання договору означає обов’язок для Києва колись його виконати (фактично відбувається зависання 145 мільйонів), але чи зможе він це зробити після завершення війни? Навіть якщо гроші ще не були виділені з державного бюджету, прокуратура могла діяти превентивно, щоб запобігти потенційним зловживанням у майбутньому, якщо фінансування буде відновлено.

Незаконні додаткові угоди могли створити основу для подальших неправомірних дій та бути інструментом для приховування корупційних схем. Наприклад, їх можна використати для збереження «своєї» компанії на проєкті.

Тому прокуратура Івано-Франківської області керувалася саме цим контекстом: будь-які протиправні махінації з додатковими угодами, які навіть не мали серйозних наслідків, усе одно треба припиняти. І суд зайняв позицію прокуратури.

Чи буде апеляція – покаже час. Але якщо проєкт скасували остаточно, то його відновлення можливе лише через оголошення нового тендеру, сума якого в нових реаліях, імовірно, буде збільшена.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:

Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?

«Земля знань» чи поле для збагачення: як Войнилівський ліцей перетворив навчальні гектари на бізнес-проєкт

Обманювала родини зниклих військових: історія цинічного шахрайства на Івано-Франківщині