Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?

фото: ілюстративне


Наприкінці квітня 2025 року Калуська окружна прокуратура повідомила, що суд зобов’язав комунальне підприємство «Долинський спеціалізований агролісгосп» Івано-Франківської обласної ради виплатити 669 тисяч гривень за шкоду природі через незаконну вирубку 74 дерев у Розточанському лісництві.

Прокурори встановили, що лісгосп не подбав про належну охорону лісу, через що вирубки відбувалися щороку, починаючи з 2021-го. Господарський суд Івано-Франківської області підтримав позов.

Проте ця новина викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Хто саме вирубував дерева? Чому лісгосп не запобіг вирубкам? І чи не могли працівники підприємства, прикриваючись «невідомими порушниками», бути причетними до незаконних дій?

Щоб з’ясувати правду, Фіртка провела журналістське розслідування, яке розкриває деталі цієї справи та ширшу проблему незаконних рубок в Україні.


Тіньові схеми в лісах: як це працює?


Обсяги незаконних рубок у Долинському лісгоспі (від 2,12 м³ до 29,82 м³) свідчать про те, що вирубка вимагала часу, спеціальних інструментів і вантажних автомобілів для вивезення деревини. Це створювало шум і залишало сліди шин на лісових дорогах – протоколи огляду підтверджують наявність відбитків протекторів вантажівок на місцях рубок. Тому лісова охорона могла вчасно виявити та зупинити порушників, а також встановити, хто вони.

Але цього охорона не зробила.

На жаль, випадки, коли лісгоспи «не помічають» незаконних рубок, не рідкість. Неодноразово правоохоронці виявляли схему, коли працівники дозволяють так званим чорним лісорубам вирубувати дерева, а потім повідомляють правоохоронців про «невідомих порушників». Це дозволяє приховати власну причетність, перекласти провину на сторонніх і уникнути відповідальності. Така практика не лише завдає шкоди природі, але й підриває довіру до тих, хто має охороняти ліси.

Яскравий приклад – випадок у Карпатському національному природному парку, про який писав «Інформатор» у грудні 2023 року. Начальник одного з відділень парку разом з інспектором організували незаконну рубку цінних порід дерев, зокрема буків, щоб продати їх місцевому підприємцю.

Для прикриття вони сховали зрубану деревину під офіційно зрізаними ялинками та подали рапорт, ніби дерева викрали невідомі. Збитки склали близько 500 тисяч гривень. Посадовців викрили, їм оголосили підозру, а суд обрав запобіжні заходи. Цей випадок показує, як працівники лісогосподарств можуть бути безпосередньо причетними до незаконних рубок, прикриваючись статусом потерпілих.

Щодо Долинського лісгоспу, то довести безпосередню причетність відповідальних осіб не вдалося, проте факт залишається фактом: серійна вирубка лісу, а охорона нічого не помічає — ні вантажівок, ні шуму.


Кримінальні провадження щодо незаконної вирубки в Долинському лісгоспі


Загалом у цій справі зафіксували п’ять епізодів незаконних рубок у Розточанському лісництві:

  1. 13 травня 2021 року (квартал 10, провадження №12021091160000047). Майстер лісу Яблонський В.Б. виявив рубку 21 дерева (12 берез, 6 осик, 3 верби) загальною кубомасою 2,12 м³. Шкода — 25 287,96 грн. Огляд місця події підтвердив наявність пнів і слідів шин вантажного автомобіля, що вели до с. Розточки.
  2. 2 лютого 2022 року (квартал 23, провадження №12022091160000028). Майстер лісу Дяків П.І. виявив рубку 4 буків і 1 осики загальною кубомасою 9,04 м³. Шкода — 85 424,28 грн. Огляд виявив сліди шин і пні дерев.
  3. 16 травня 2022 року (квартал 23, провадження №12022091160000096). Майстер лісу Дяків П.І. виявив рубку 17 буків загальною кубомасою 29,82 м³. Шкода — 273 667,84 грн. Огляд зафіксував пні, пластикові пляшки та сліди шин ялинкоподібної форми.
  4. 6 червня 2023 року (квартал 5, провадження №12023091160000225). Майстер лісу Тужиляк В.М. виявив рубку 12 берез загальною кубомасою 9,17 м³. Шкода — 154 076,07 грн. Огляд підтвердив пні та сліди шин.
  5. 1 лютого 2024 року (квартал 15, провадження №12024091160000056). Лісничий Мельникович Б.А. і майстер лісу Тиква Ю.І. виявили рубку 20 берез загальною кубомасою 6,632 м³. Шкода — 130 700,33 грн. Огляд виявив пні та сліди шин на лісовій дорозі.

У кримінальних провадженнях, відкритих за фактами рубок, не встановили осіб, які їх здійснювали. Але нагадаємо, вирубки були масштабними та завжди із залученням вантажних автомобілів.

Прокуратура стверджує, що лісгосп як постійний лісокористувач не виконав своїх обов’язків щодо охорони лісу, тому відповідальність лежить на ньому.


Суд: хто відповість за вирубку лісу на Прикарпатті?


24 квітня 2025 року Господарський суд Івано-Франківської області розглянув позов Калуської прокуратури проти «Долинського спеціалізованого агролісгоспу». Прокуратура вимагала стягнути 669 156,49 грн за шкоду природі через незаконні рубки в Розточанському лісництві. З 2021 по 2024 рік там вирубали 74 дерева (березу, бук, осику, вербу).

Прокурор заявив, що підприємство не забезпечило належної охорони лісів, і це дозволило невідомим особам проводити рубки. Прокуратура вважає, що лісгосп мав організувати патрулювання, укомплектувати штат охорони та контролювати лісові дороги.

Лісгосп із позовом не погодився. Вони заявили, що саме їхні працівники повідомили поліцію про незаконні рубки, тобто виконували свою роботу. Підприємство вважає себе потерпілим у кримінальних справах, і висловлює здивування: чому виходить, що потерпілий повинен відповідати за злочин проти нього?

Лісгосп також заявив, що має штат охорони, регулярно проводить обходи, щотижневе патрулювання з поліцією, весняні перевірки та фіксує порушення, тож звинувачення в бездіяльності вважає несправедливими.

З огляду на такі виправдання лісгоспу особисто в нас виникає питання: якщо охорона організована так добре, чому численні рубки з вантажівками залишилися непоміченими? Ця невідповідність виглядає нелогічною.


Позиція суду: чому лісгосп відповідає?


Суд відхилив аргументи «Долинського спеціалізованого агролісгоспу», вказавши, що їхні заходи з охорони лісу були недостатніми. Зокрема, у штаті лісової охорони були вакансії, а в святкові та вихідні дні працівники взагалі не патрулювали територію. Це створювало «вікна» для чорних лісорубів.

Суд підкреслив, що лісгосп несе відповідальність за збереження лісу незалежно від того, хто саме здійснював рубки. Законодавство, зокрема Лісовий кодекс України та Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», чітко покладає на лісокористувачів такий обов’язок.

Навіть якщо винних осіб не встановили, це не звільняє лісгосп від відповідальності за бездіяльність. У разі відшкодування збитків лісгосп може подати позов до винних осіб, якщо їх колись знайдуть.


Урок для лісогосподарств: усе одно прийдеться відповідати


Ця справа порушує важливе питання: чому лісогосподарства несуть відповідальність за дії чорних лісорубів? Відповідь проста — закон покладає на них обов’язок охороняти ліс.

Якщо лісгоспи чи національні парки допускають рубки, це означає, що вони не виконали свою роботу. Навіть якщо припустити, що працівники «Долинського спеціалізованого агролісгоспу» не були причетні до схеми з чорними лісорубами, відповідальність усе одно лежить на підприємстві.

Цей суд — своєрідний сигнал для всіх лісогосподарств: ви або забезпечуєте охорону лісу, або платите за негативні наслідки.

Такі судові рішення — це не лише про стягнення збитків, але й про те, щоб змусити лісгоспи працювати ефективніше. Ліси — це багатство України, і їх захист залежить від тих, кому довірено цю справу.

Сподіваємося, що подібні суди стануть уроком для лісогосподарств та допоможуть зберегти наші ліси для майбутніх поколінь.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Земля знань» чи поле для збагачення: як Войнилівський ліцей перетворив навчальні гектари на бізнес-проєкт

Обманювала родини зниклих військових: історія цинічного шахрайства на Івано-Франківщині


08.05.2025 Павло Мінка 3881
Коментарі ()

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7274
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9393
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1540
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3547
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13347 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3450

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

812

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

843

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2955

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1069
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7851
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1691
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

7015 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8008
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2346
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1141
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3613
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12615
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

392
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1038
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1188
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

885