
Українці на четвертому місяці війни надалі демонструють хороший рівень життєстійкості — 3.8 з 5.
Складові цього показника: психологічна стійкість — 3.9 — та підтримка фізичного здоров’я — 3.7 — не зазнали суттєвих змін, хоча і дещо знизилися, у порівнянні з квітнем.
Відносно високий показник психологічної стійкості забезпечується в першу чергу цікавістю до того, що відбувається навколо — 4.4, нормальним харчуванням — 4.2, планами на майбутнє — 4.2, впевненістю у своїх рішеннях — 4.0 та відсутністю жалю про минуле — 4.0.
Найбільше сьогодні українці потерпають від втоми — лише 36% її не відчувають — та нестачі повноцінного сну — лише 44% мають повноцінний сон. Такі реакції організму є природніми для стресу. Попри це інші емоційні та моральні показники громадян у кращому стані.
Зауважимо, що жінки мають нижчий рівень життєстійкості, ніж чоловіки. З віком життєстійкість також знижується. Наявність роботи позитивно впливає на життєстійкість: ті, хто працює повноцінно або частково почуваються краще, ніж ті, хто не працюють.
Також чим більше людина вважає, що треба жити повноцінним життям, тим вищий рівень життєстійкості. Вищий рівень життєстійкості мають ті, хто має родичів, які сьогодні воюють. Можливо, це зумовлене підвищеним відчуттям відповідальності та переживань за близьких, які знаходяться в потенційній небезпеці.
У регіональному розрізі, найгірша ситуація із життєстійкістю у мешканців Сходу країни, де сьогодні основна лінія фронту, найбільше руйнувань та смертей.
В усіх категоріях опитаних психологічна життєстійкість — 3.9 — є вищою за показники фізичного стану — 3.7. Війна фізично виснажила більше, а психологічна витривалість поки краща.
Динаміка індексу життєстійкості дещо погіршилася за останні два місяці. Динаміка індексу життєстійкості дещо погіршилася з квітня — з 3.9 до 3.8.
Однак, в українців все ще вистачає фізичних та моральних сил жити під час війни, працювати, допомагати, воювати. Сприятливим у цьому є літній період: довжина дня та сонячна активність зазвичай позитивно впливають на настрій та самопочуття.
Найбільше негативних змін відбулося із цікавістю до життя навколо та харчуванням, проблемами з планами на майбутнє, шкодуванням про минуле.
Довідково: опитування провели 18-19 червня 2022 року методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
У ньому взяли участь 1 200 респондентів.
Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18+) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання.
У дослідженні не брали участі мешканці тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.
Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,8%.
Що було раніше?
24 лютого російський президент оголосив про початок операції проти України. О п'ятій годині ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України. Крім цього, відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій лінії кордону з росією та білоруссю.
Відтак, в Україні після нападу російської федерації та обстрілів у регіонах ввели воєнний стан. Президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат.
До слова, цивільне населення закликають до організованого опору на тлі повідомлень про надходження колон російсько-окупаційних військ із півночі України.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Рекордні цифри: майже 95% мешканців західних областей погано ставляться до росіян
Винен не лише путін. 84% українців звинувачують «простих росіян» у війні