"Самі йдіть на фронт": історія бійця Мирослава Перепічки з Івано-Франківська, який служить в ТЦК

Військовослужбовець Мирослав Перепічка майже рік служить в Івано-Франківському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
За цей час неодноразово чув слова від перехожих: "Самі йдіть на фронт".
Втім, боєць з 25 лютого до осені 2022 року з побратимами боронив Україну від російської армії, зокрема на Миколаївщині. Через поранення та тривалу реабілітацію почав нести службу в рідному місті, пише Фіртка.
Про ставлення цивільних людей до працівників ТЦК та СП, бойовий шлях, поранення і те, що найбільше обурює військового, — Мирослав Перепічка розповів Суспільному.

"Стараєшся пояснити, що ти тільки з фронту, а до них не доходить"


В Івано-Франківському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Мирослав почав служити в червні 2023 року. Він — стрілець в роті охорони.

Каже: до його обов’язків входить охорона адміністративних будівель, пошукові заходи та поховання військовослужбовців. Вручати повістки йому доводилося нечасто.

"Було таке кілька разів, що підходили до чоловіків. Я завжди старався культурно, ввічливо представитися, показати військовий квиток, спитатися його дані. Більшість людей нормально ставилися, але, бувало, траплялися й такі люди, що починали "кіпішувати", казали: "А самі йдіть туди, а ви там не були".

Стараєшся пояснити, що ти тільки звідти, а до них от не доходить. А деякі говорять: "Чого ти сюди приїхав? Ти мав там залишитися", — розповідає Мирослав Перепічка.


"Обурює те, коли люди кажуть, що в ТЦК сидять тільки ті, хто відкупився"


Мирослав Перепічка розповідає: в роті охорони Івано-Франківського міського ТЦК та СП 70-80% працівників — військові, які, як і він, повернулися із зони бойових дій.

"Обурює те, коли люди кажуть, що в ТЦК сидять тільки ті, хто відкупився. Це — дуже накручений міф, що в ТЦК служать підкупні, родичі комісарів, "свої" або взагалі не з Франківська.

У нас більшість хлопців — після бойових, з різних бригад і підрозділів. Тобто багато бійців, які вже побачили достатньо, отримали поранення і не можуть нести службу в зоні бойових дій. Вони вирішили перевестися в ТЦК і служити тут", — каже Мирослав Перепічка.


"У Telegram-чатах про повістки люди таке пишуть, що в голові не вкладається"


Особливо неприємно, каже Мирослав, коли читає коментарі в Telegram-каналах, які інформують про вручення повісток.

"Там люди таке пишуть, що от в голові не вкладається. Деякі чоловіки пишуть, що треба жінок відправляти воювати, деякі пишуть, що от ми не вийдемо на протест, тому що нас одразу загребуть, нехай жінки виходять.

І багато таких повідомлень, коли не можна назвати їх чоловіками", — говорить військовий.


Чи "працюють" київські та інші працівники ТЦК та СП в Івано-Франківську


"Я неодноразово чув від колег у Франківську, навіть від батьків, що от у місто заїхали київські ТЦК-шники, харківські, одеські.

Я завжди говорю: звідки ви це взяли, хто вам сказав? Є такі моменти, що з області приїжджають — з Верховини, Долини, Коломиї, але щоб з інших областей — такого немає", — зазначає військовий.


"У тилових містах люди повинні поважати військових"


Воїн вважає, що у тилових містах люди повинні поважати військових, бути толерантними.

"Коли їдеш у громадському транспорті, люди на тебе озираються і дивляться, як не знаю на кого. Я ловлю на собі ці погляди й мені неприємно. До військових люди мають ставитися з повагою, з честю.

Тому що багатьох військовослужбовців, які повернулися з передової, трохи дивують і лякають натовпи, рух, життя. Бо там життя — зовсім інше", — додає боєць.


Боєць у війську з 2021 року


Військовослужбовець Мирослав Перепічка підписав контракт на військову строкову службу в листопаді 2021 року з 59 окремою мотопіхотною бригадою імені Якова Гандзюка. Боєць проходив навчання та готувався вирушати в зону ООС в складі самохідного артилерійського дивізіону. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну його дивізіон застало у Київській області.

"Цей день дуже добре запам’ятався. Зранку черговий роти забігає і дає команду бойової тривоги. Ми збираємося швиденько, отримуємо автомати. Нас пошикували, сказали, що напали.

І що САУ – наші бойові машини — вже на бойових позиціях і ми маємо бігти до них через ліс. Того ж дня ми виїхали. 25 лютого ми були в Миколаївській області, виконували бойові завдання", — зазначає Мирослав Перепічка.


"Нам дзвонили з розвідки, казали, що там все горить, техніка горить, кац*пи горять. Це був адреналін, це тішило"


Мирослав Перепічка служив у війську оператором-топогеодезистом. Його робота полягала в тому, щоб правильно виставити бойові машини для стрільби, аби були точні влучання в ціль. Тому, каже, й російські військові найперше намагалися знищити українську артилерію.

"Для ворога артилерія — це одна з таких неприємних ситуацій, якої вони хочуть насамперед позбутися, щоб не було прикриття піхоти. Тому нам доводилося ночувати й у посадках і деколи навіть не було чим накритися, але завжди шукали вихід.

У селах просили в людей якісь ковдри. Люди відгукувалися, приносили нам і домашню їжу, і сало, і всілякі закрутки. Дехто навіть пропонував нам заселитися до хати", — розповідає Мирослав Перепічка.


"Зараз прилетить сюди й нас усіх вісьмох і не стане"


У березні 2022 року Мирослав Перепічка отримав поранення в щелепу. Це сталося в селі Лиманне на Миколаївщині. Боєць пригадує: тоді з побратимами приїхали в район зосередження і чекали наступних команд. Військовий припускає, що росіяни побачили їх з безпілотника і почали артилерійський обстріл.

"Ми почули вихід, він був за 50 метрів від нас. І ми почали відбігати в бік села. Коли впали на землю, я почув приліт справа і зліва від мене, десь за п'ять-сім метрів. Я відчув, наче мені хтось ляпас дав у щелепу, побачив кров, але треба було далі бігти.

Нас десь годину крили. Снаряди пролітали буквально над хатою і цей свист… З кожним разом думаєш, що оцей снаряд — мій. Зараз прилетить сюди й нас усіх вісьмох і не стане", — ділиться Мирослав Перепічка.


"В щелепі — дірка"


Під час того артилерійського обстрілу уламок потрапив у ліву частину щелепи Мирослава. У нього були два переломи. Зараз в нього в щелепі — титанова пластина, бо без неї лікарям не вдалося б зростити кістку.

"Зараз я не відчуваю цієї сторони щелепи. В щелепі — дірка, яка вже не заживе.

Недавно робили ще одну операцію, заливали кісткову речовину, щоб хоча б можна було імплант вставити. Найбільша неприємність, що їм тільки на правий бік.

Колись був дефект мовлення, тобто чітко не міг вимовляти букви, зараз трошки ситуація краща", — розповідає воїн.


"Мені було страшно вийти надвір покурити навіть"


Мирослав каже: після поранення лікувався до липня, а тоді знову повернувся в зону бойових дій на Миколаївщину.

Тоді, коли чув "виходи" зброї та влучання десь поблизу, — починав панікувати, не міг контролювати свої дії та рухи. Під час одного з таких обстрілів, щоб врятуватися, пробіг 5 кілометрів і навіть не помітив.

"Після цього мене відправили в Миколаїв, де ми базувалися. І там вирішували, що зі мною робити.

Минув деякий час, це були тривоги в Миколаєві, прильоти. І як тільки тривога починалася, я перший вже сидів в укритті в підвалі, бо мені було страшно вийти надвір покурити навіть.

Весь час — в укритті й не виходив. Після цього наш медик видав мені скерування на госпіталь. Мене поклали в психіатричну лікарню", — пригадує Мирослав.

Коли боєць завершив курс лікування, повернувся у Вінницю, де дислокувалася бригада, щоб продовжувати службу там. Однак через декілька місяців знову відчув, що його стан погіршується.

"Погано сплю, погано себе почуваю, постійно — в мандражі й флешбеки. Я вирішив знову звернутися за допомогою, поїхав у психоневрологічну лікарню імені Ющенка.

І після цього військово-лікарська комісія визнала мене обмежено придатним. Мене перевели в 9 батальйон, що прикомандирований до 59 бригади.

Там підійшов до мене офіцер і сказав: "Тебе переведуть в Івано-Франківськ, у ТЦК".

Сказати, що я був на сьомому небі від щастя — це нічого не сказати. Бо я — родом з Івано-Франківська, тут — мої рідні, тут — моя сім’я", — резюмує Мирослав Перепічка.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рада розширила список тих, хто підлягає мобілізації: прикарпатцям пояснили, що змінилося

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Нові правила взяття на військовий облік: прикарпатцям розповіли про зміни

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну


13.03.2024 Тетяна Дармограй 111669 6
Коментарі (6)

А якщо так 2024.03.14, 01:49

Все насправді просто. Звичайно серед тцкашників є й непогані люди. Але не ті що бють запихають у буси запшикують газом і в бус як в Одесі недавно двох роботяг чи просто ловлять і доставляють "бо план". Зсажуютт з автобусів і т.п. Влада політиків ж все одно скаже що таких повноважень не давала не дивлячись що зараз вдає що не помічає. 

Нормальні люди в тцк мають розуміти для чого їх використовує влада. Компроміс зрозумілий - не хочуть повертатись назад на кляту війну після поранення, так само як бояться чи деколи обєктивно не можуть ті кого ловлять. А списатись повністю - залишитись без грошей як Шумей, батько якого доглядає і вже рік і стільки ж шуму в тому числі і іноземних ЗМІ, а йому бюрокртаія принципово не платить бо якоїсь довідки немає, а все оплачує ФК "Шахтар" і добрі люди. Пощастило йому мати батька, а то він не розмовляє і лежачий давно б помер з таким ставленням.

Бо де б ти не був - визначається чи ти людина чи ні і працювати можна по різному. Хтось просто виписує повістки "напівбажаючим", а інші - те, що бачить уся країна і офігіває в яку армію так пакують і яке далі ставлення і до уже солдат бо "яка різниця" на кого незважати? Пропозиція  у закон зеків мобілізовувати взагалі яскраво показує що для Малюськи і з ним солдати ніякі не герої не достойні, а байдуже хто аби бурята не пустили до їх статків. А хто як там з ким служитиме в якій атмосфері і по яких правилах то десяте. Тому і методи тцк їм прийнятні поки їх самих не зачіпає.

Так і новий закон - шукають як змусити ще більше добавити людей. Замість зброю шукати і виготовляти щоб не сиділо 100 тис без зброї. А взагалі мали б розробляти я. о. поки не пізно бо усе це нематиме ніякого значення скільки там кого і як мобілізовують чи ні...

Ігор 2024.03.14, 10:26

Я сам намагаюсь не попастися ТЦК. Але служити мають всі!!! І я в тому числі.

Ядерку треба мати 2024.03.15, 12:12
Діти і жінки - не всі. Працівники комунальних сфер без яких колапс без електрики і води - ні. Поліція прокурори судді влада - знову не всі. Одночасно всі решта чоловіки - ні одягти ні зброї ні нагодувати - знову не всі. Телемантра про "всі" - на практиці це лише у вигляді воєнного комунізму, де ніяких прибутків, і приватної власності авто помешкань немає хіба що зубна щітка і то як партія скаже. Невже це не зрозуміло?
Вася 2024.03.15, 12:44
То якщо ти вважаєш що мають служити всі, то чому ти ховаєшся від ТЦК? Йди і служи...що це за лицемірство? Типу "служити мають всі, але я стараюсь не попадатися щоб зловили і на фронт відправили когось іншого а не мене"...? Гидко...
Законослухняний громадянин 2024.03.15, 09:10

Тцк це незаконно угрупування яке коригується поліцією та владою. Викрадають, б'ють, заставляють підписувати документи. Я не бачив новин що хотяби 1 сів у в'язницю.

Ядерку треба мати 2024.03.15, 12:26
Закон існує якщо забезпечується кимось. Коли "коригується владою і поліцією" - значить "реальний закон" інший ніж написаний. Питання чи узаконять лови чи "ні при чому" то все "перегиби" місцевих. Наскільки влада залежить від людей. У демократії другий варіант найімовірніший - спишуть все на тцкашників неадекватних і профнепридатну поліцію, яка їм сприяла за блати для своїх чи просто. В диктатурах засуджують таке разом з попередниками, які втрачають владу. В України нема часу на ці ігри насправді. Або глузд переможе або впаде наступна ціль орків Запоріжжя для початку. Чим швидше влада подружиться з головою і народом тим менше міст буде втрачено.
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

1003
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1040
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

4891
30.07.2024
Вікторія Матіїв

Про значення шлюбу, кризові періоди у стосунках та церковне розлучення, журналістка Фіртки розпитала в отця Миколая Микосовського, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

7230 1
15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

10076 1
29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

4049 5

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

378

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1053

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

1819

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

1934
05.09.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

3385
31.08.2024

Майже вся піца в Івано-Франківську, особливо та, що можна замовити на сайті donatellopizza.com.ua, представлена неаполітанською стравою. А яка вона насправді, які її особливості й у чому різниця між іншими трикутничками — далі у статті.

546
29.08.2024

На Прикарпатті завершили збирання ранніх зернових культур.    

819
06.09.2024

Християн запрошують на міжнародну прощу Вервиці до Базиліки Успіння Пресвятої Богородиці в Погоні.  

568
02.09.2024

Важливо, ділиться монахиня, людину вислухати, сказати "я поруч" і "я за тебе помолюся".

456
29.08.2024

У четвер, 29 липня, християни відзначають Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя.  

1608
23.08.2024

У християнстві подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

1578 1
04.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

25540 1
05.09.2024

Більше ніж половина мешканців західних областей вважає, що Офіс президента впливає на державні органи з перевищенням своїх повноважень.  

776 4
02.09.2024

Президент Володимир Зеленський оцінив, чи можливо повернути Запорізьку атомну електростанцію під контроль України військовим шляхом.  

1023
29.08.2024

Мінекономіки напрацьовує кілька моделей економічного бронювання, а запрацювати воно має у жовтні-листопаді.  

709
28.08.2024

"Військовий" ПДФО був вилучений з бюджетів громад у 2023 році разом із "силовим" ПДФО.  

619