З Василем Цимбалюком зустрічаємось в конференц-залі, де об 9:00 зібрались працівники центру зайнятості на щоденну хвилину мовчання, яка, як ділиться директор, стала символом єдності українців та вшануванням пам’яті полеглих.
Після хвилини мовчання працівники виконують гімн України.
«Так розпочинати свій робочий день — це, на мою думку, обов’язок кожного громадянина України. У перший тиждень повномасштабного російського вторгнення разом із колективом вирішили, що так вшановуватимемо памʼять воїнів, а також — символіку, гімн.
Сьогодні важливо бути єдними. Тому після повномасштабного вторгнення одразу долучились до підтримки Збройних Сил України. Зокрема, щомісячно перераховуємо одноденний заробіток, закуповуємо амуніцію, дрони, комп'ютерну техніку.
Серед воїнів — вісім працівників Івано-Франківського обласного центру зайнятості, яких ми всіляко підтримуємо. Також, коли росіяни були в Херсонській області, ми передавали гуманітарну допомогу нашим колегам-херсонцям.
У травні 2024 року провели благодійний аукціон, за результатами якого придбали 72 дрони, 2 100 мішків і 2 500 скобів для 109 батальйону 10-ї військово-штурмової бригади «Едельвейс». Я особисто їхав на Донецький напрямок — і цю допомогу передали.
Ми долучаємося до усіх заходів, які спрямовані на підтримку ЗСУ та наближають нашу перемогу», — розповідає директор центру зайнятості.
Василь Цимбалюк запрошує до свого кабінету, де розповідає про специфіку роботи центру зайнятості.
Далі подаємо пряму мову:
Розкажіть, як повномасштабна війна вплинула на роботу центру зайнятості та ринок праці?
Змінився термін отримання допомоги по безробіттю — з 360 днів до 90 днів. Сьогодні максимальна сума виплати допомоги по безробіттю — це рівень мінімальної заробітної плати.
Безперечно, повномасштабна війна негативно вплинула на ринок праці. 2022 рік був складним, але ми організувалися та змогли протистояти викликам. І вже в другій половині 2022 року розпочалася якісніша комунікація з роботодавцями та бізнесом.
За 2024 рік пропонували 16 тисяч вакансій. Якщо порівняти з аналогічним періодом 2023 року, то це — на 23% більше вакансій.
Також, на Прикарпатті зʼявився релокований бізнес, який стимулював наших роботодавців до офіційного працевлаштування та підвищення заробітної плати. Так, наприклад, одне з підприємств, яке переїхало до нас з Харкова, перевезло з собою 50 кваліфікованих працівників. Їм бракувало ще 30, яких ми спільно працевлаштували за десять робочих днів.
Я ставив собі запитання, як вдалось так швидко знайти спеціалістів. І дійшов до висновку, що основна причина — високий рівень заробітної плати, зокрема людям пропонували 25-30 тисяч гривень.
Релокований бізнес дав поштовх місцевому, який зрозумів, що або закриватися, або працювати далі, пропонуючи конкурентоспроможну заробітну плату.
А якою є динаміка змін заробітної плати порівняно з минулими роками?
Рівень заробітної плати на Івано-Франківщині зростає. У 2022 році він складав в середньому 9,5 тисячі гривень, то сьогодні це в середньому 12 тисяч гривень.
Так само зріс рівень заробітної плати по вакансіях — з 8-8,5 тисячі гривень до 18-20 тисяч гривень. Це йдеться про офіційне працевлаштування.
Щодо офіційного працевлаштування — чи фіксуєте тенденцію, що чоловіки бояться офіційно працевлаштовуватись?
Сьогодні дійсно є така проблема, що чоловіки рідше звертаються до центру зайнятості ніж раніше, бо через мобілізацію бояться офіційного працевлаштування. Якщо аналізувати, то наразі на обліку в обласній службі зайнятості перебувають 85% жінок й лише 15% — чоловіків.
Утім, хочу наголосити, що є вакансії, які передбачають різні види бронювання. Цей процес нелегкий, це вже завдання роботодавця, але сміло можу сказати, що такі вакансії також є.
Чи відчутною є нестача чоловічої робочої сили?
Так. Роботодавці вже починають брати працівників з-за кордону. Наприклад, у Коломиї на одному із заводів працюють індійці. Також, в будівельну галузь залучають чимало працівників-іноземців.
У цьому питанні не залишаємось осторонь, адже даємо дозволи на працевлаштування іноземців. Внаслідок війни, що спричинила еміграцію та брак фахівців, кількість таких дозволів зростає.
Якою є кількість вакансій для чоловіків, які не закривають?
Є чимало таких вакансій. Проте, шукаємо вихід — пропонуємо ці вакансії [не всі, звісно] жінкам. Перед тим, як розпочати роботу, жінки проходять відповідні навчання.
Уже маємо успішні приклади, коли жінки добре опанували професії, де раніше традиційно працювали переважно чоловіки. Наприклад, сьогодні маємо вправних водійок тролейбусів. Така ж ситуація, до прикладу, з обслуговуванням ліфтів — жінки гарно себе зарекомендували у цій сфері.
За вашими спостереженнями, окрім водійок та ліфтерок, у яких ще сферах побільшало жінок?
Побільшало жінок у будівельній сфері та у добувній промисловості.
До слова, у грудні 2024 року відбувся масштабний бізнес-форум, який зібрав понад 250 роботодавців. Там ми розповіли про навчання та перенавчання на базі Івано-Франківського центру професійно-технічної освіти.
Упевнені, що таке навчання не лише дасть можливість поєднати теоретичну базу із практичними навичками, а також збільшить кількість кваліфікованих працівників.
Якщо говорити загалом, в яких сферах найчастіше шукають працівників?
Найбільша потреба у робітничих професіях, підсобних працівниках. Має попит сфера послуг — це бармени, офіціанти, продавці, покоївки та інші.
Водночас Івано-Франківська область — туристична, тому це якраз галузь, де найбільша потреба у працівниках.
А кому найбільше платять?
Найбільш оплачувані вакансії у будівельній галузі — по 40-50 тисяч гривень. Натомість найменші зарплати пропонують підсобним працівникам.
Сьогодні не вистачає фахівців. Якщо декілька років тому роботодавці видавали зарплату у конвертах, аби оминути податки, то сьогодні вони готові офіційно платити гарні зарплати для кваліфікованих спеціалістів.
Утім, проблема в тому, що частину людей мобілізували, ще якась частина виїхала за кордон. І склалась така ситуація, що зараз вже ніби й готові платити, але вже немає кому.
Яка кількість людей перебуває на обліку станом на перше січня 2025 року?
Станом на перше січня на обліку перебувають 2 700 людей. Торік таких було 2 600, бачимо, рівень різко не зростає. А якщо порівняти, наприклад, з 2020 роком, то на обліку перебували вісім тисяч людей.
А скільком людям у 2024 році вдалося знайти роботу?
Центр зайнятості співпрацював з шістьома тисячами роботодавцями, які подали 16 тисяч вакансій.
Станом на 31 грудня 2024 року закрили 14 тисяч вакансій, що є гарним результатом. Ми маємо найвищий рівень працевлаштування по Україні (42%).
Знаєте, центр зайнятості раніше сприймали, як біржу. Але сьогодні ми працюємо із роботодавцями, бізнесом, а також — вільним ринком.
Наші рекрутери співпрацюють з приватними кадровими агенціями. Тобто, на запит від роботодавців шукаємо працівників не лише серед тих, хто перебуває на обліку в службі зайнятості. Ми працюємо з усіма, хто у пошуках роботи. Зокрема, розміщуємо оголошення на сайтах та у соціальних мережах, щоб кожен зацікавлений володів інформацією про наявні вакансії на ринку праці.
Як саме взаємодієте з роботодавцями та які компенсації вони отримують за працевлаштування?
Сьогодні є чимало пропозицій для роботодавців щодо компенсації, фінансової підтримки. Наприклад, при працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб три місяці відшкодовують мінімальну заробітну плату. Торік таку компенсацію надали 299 роботодавцям, які працевлаштували 403 переселенців.
Для охочих відкрити або ж розширити власний бізнес діють урядові прогами "Власна справа" та "Грант для ветеранів", які дають можливість отримати кошти для ведення бізнесу, при цьому сума залежить від кількості створення нових робочих місць.
Також, наприкінці 2024 року запрацювала програма для молоді, де люди, віком від 18 до 25 років, можуть отримати грант на 150 тисяч гривень, аби стати підприємцем.
Тут цікавим є те, якщо людина отримує грантові кошти, то вона повинна обов'язково створити робочі місця. Для молоді такої умови немає. Це говорить про те, що держава піклується про молодь, аби та не мігрувала за кордон, а відкривала бізнес в Україні.
Як підтримують учасників бойових дій і ветеранів війни? Які програми функціонують для цих категорій?
Учасники бойових дій та ветерани можуть отримати 500 тисяч гривень або мільйон гривень на відкриття власної справи. Мільйон надають тим учасникам, які вже мали бізнес, і хочуть його розширити. Умовою є створення чотирьох робочих місць.
Окрім того, функціонують гранти для дружин учасників бойових дій — у розмірі 500 тисяч гривень.
У 2024 році цією послугою скористались 46 учасників бойових дій та 22 дружини ветеранів. Після отримання коштів гранту переможці створять на Прикарпатті 147 нових робочих місць.
У яких сферах найчастіше користуються грантами?
Це — відкриття кав'ярень, салонів краси, центрів медичної практики та інших закладів.
Який є алгоритм для людини, аби отримати грант на відкриття власної справи?
Потрібно всього п'ять кроків для успішного початку або розвитку власної справи. Насамперед — скласти бізнес-план. Далі подати заяву через портал «ДІЯ» разом з прикріпленим бізнес-планом.
Після формування заяви, уповноважений банк перевіряє ділову репутацію та відомості, зазначені у заяві, і надсилає інформацію до Державного центру зайнятості в електронній формі для подальшої передачі регіональному центру зайнятості.
Центр зайнятості проводить особисту співбесіду з отримувачем, у разі, коли при перевірці ділової репутації уповноважений банк поставив скоринговий бал більше 98 та надсилає результати співбесіди до Державного центру зайнятості.
Людина отримує рішення про надання чи відмову в наданні мікрогранту чи гранту, далі отримує кошти та розпочинає бізнес.
А можете пригадати декілька яскравих прикладів?
Є історія ветерана з Одеської області Івана, у якого батько воює, а брат зник безвісти. Чоловік отримав грант та відкрив ресторан кримськотатарської кухні в Івано-Франківську. Бізнес працює. Відкрити свою справу також вирішила його мама. Це один з успішних прикладів.
Також, користується наявними фінансовими підтримками [мікрогранти, гранти, суспільно корисні роботи] Перший добровольчий хірургічний шпиталь «Брасс», який займається реабілітацією військовослужбовців.
До речі, зустрівшись у Брассі із воїнами, прийняли рішення, що там працюватиме наш фахівець, аби військовослужбовці, які хочуть відкрити бізнес, могли отримати якісну консультацію.
Ще один успішний приклад вже серед прикарпатців — учасник бойових дій з Калуша отримав грант, відкрив поліграфію та вже працює.
Є пара військових, які приїхали до Івано-Франківська, отримали грант та займаються вишивкою, етноодягом. Вони отримали гранти на загальну суму два мільйони гривень.
У цілому гранти — вкрай добра ініціатива. Завдяки фінансовій підтримці у 2024 році грантоотримувачі створили приблизно 1 500 робочих місць. А якщо взяти за 2023 та 2024 роки, то — це орієнтовно 2 800 нових робочих місць. А це — гроші у місцевий бюджет.
Що ще пропонуєте учасникам бойових дій, окрім грантів?
Учасники бойових дій можуть пройти безкоштовне навчання в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.
Так, в минулому році відповідно до реалізації експериментального проєкту з організації професійного навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни таке навчання пройшли 244 людини.
Якщо ж говорити про ваучери на навчання, то в 2024 році такою можливістю скористався 41 учасник бойових дій.
За нашими спостереженнями, найпопулярнішим напрямком навчання серед ветеранів є психологія.
Розкажіть детальніше про ваучери на навчання. Хто ще їх може отримати?
Окрім учасників бойових дій, безкоштовну освіту чи підвищення кваліфікації за ваучером можуть отримати люди, старші за 45 років, особи з інвалідністю та переселенці.
Торік ми надали 855 ваучерів на навчання за 155 професіями. Оскільки є нестача людей, навчання — це вдалий спосіб, аби заповнити потребу у працівниках.
Як можна отримати ваучер?
Щоб отримати ваучер на навчання потрібно звернутися до служби зайнятості, вибрати професію чи спеціальність, подати необхідний пакет документів, отримати ваучер, обрати навчальний заклад, пройти навчання.
Максимальна сума відшкодування — це десять прожиткових мінімумів, тобто 30 280 гривень. Це, на мою думку, також гарна фінансова підтримка.
Ми ведемо статистику та супровід цих людей, тому можу стверджувати, що після отримання навчання за ваучером, рівень працевлаштування високий.
Чи користуються ваучерами на навчання внутрішньо переміщені особи?
Так, у 2024 році 240 переселенців проходили професійне навчання за направленням служби зайнятості. Працевлаштували 951 внутрішньо переміщену особу. Також видали 240 ваучерів на навчання для осіб з числа внутрішньо переміщених.
Відзначу також, що торік обласна служба зайнятості видала 1 208 направлень внутрішньо переміщеним особам на суспільно корисні роботи.
Загалом, торік обласною службою зайнятості було видано 4,6 тисячі направлень на суспільно корисні роботи. Є багато вдалих прикладів, але найпопулярніший — плетіння маскувальних сіток.
Розкажіть про проблеми працевлаштування на Івано-Франківщині?
Найперше — це брак робочої сили, який відчувається, на теренах області та цілої держави.
Сьогодні порушуємо питання, аби заповнювати ті вакансії, які ми не можемо закрити дорослим населенням, студентами та випускниками. Вже працюємо з навчальними закладами та маємо успішні приклади.
Тривають розмови, аби за працевлаштування молодої людини роботодавець також отримав певне відшкодування. Наприклад, мінімальну заробітну плату на певний термін. Думаю, що це реалізують.
Наприкінці розмови цікавою є ваша думка — які професії будуть у попиті після війни?
Будівельна галузь та сфера послуг — два основні, на мою думку, напрямки, де буде найбільший попит на робочу силу.
Водночас, якщо люди повертатимуться з-за кордону, маємо велику кількість вакансій. Ми готові через рекрутерів представляти їх роботодавцям, аби ті, хто будуть у пошуку роботи, могли працевлаштовуватися вдома, в Україні.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Закон про підвищення податків: прикарпатцям роз'яснили нові вимоги
