Старший кулеметник Національної гвардії України Іван Савчин на позивний Сава проходить реабілітацію в Івано-Франківську. Під час боїв на Луганщині боєць отримав поранення в руку.
Військовий розповів Суспільному, що після завершення лікування обов'язково повернеться на фронт до своїх побратимів, передає Фіртка.
"Приліт і все — рука висить, як дотепер. І от знову приліт. Виходить, всі ті гілляки, верхівки дерев, сосен падають на моє плече. Це якраз і "перебило" мені нерв. І я розумію, що вести бій не маю змоги, але можу керувати тими, хто ще має змогу", — так Іван Савчин пригадує, як під час бою на Луганському напрямку отримав поранення.
Боєць став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення РФ. З лютого 2023 року воював на Луганському напрямку.
"Перед тим як виходити на позиції, до мене підійшов командир батальйону, і сказав таку річ: "Пам'ятай, хто здав — той відвоює". Тобто, якщо ви позицію здали — будете йти й працювати, поки не відіб'єте її назад. І з цими думками я налаштовував хлопців. Ми сіли в авто і поїхали на позицію", — розповідає нацгвардієць.
Боєць пригадує: вночі вони заїхали на позицію, а вранці їх почали обстрілювати російські військові. Каже: бій тривав три доби.
"Просто "крили" з усього, що могли. Розстрілювали всім, чим могли. Можливо, вони хотіли цим першим боєм налякати нас. Зробити так, щоб ми здалися. Але ми ні в якому разі не збиралися скласти зброю чи здати позицію, і навіть на жоден крок не відступити", — пригадує Іван Савчин.
За його словами, стрілецькі бої на Луганщині розпочиналися по обіді й тривали до сходу сонця.
"Спочатку вони "накривали" мінометами, артилерією працювали, "утьосами" , різними протитанковими гранатометами. Вони там вилізли, постріляли. Ми подивилися — нікого нема. На ці провокації ми не велися, а продовжували свою роботу. Це все було без сенсу, бо ми впевнено стояли на своїх місцях", — каже боєць.
Сава каже: найважчий бій був напередодні та в день поранення. Тоді військові РФ розбили місця, де його побратими могли відпочити.
"Я кажу: "Давайте щось "по-бистрячку" підігріємо. Може, якийсь сухпайок, а я поки стою на спостереженні. Каже побратим: "Давай". І він мені підігрів їжу. Я цю перловку ніколи не забуду — цей смак. Я тільки одну ложечку беру. І бачу, як у мене перед очима починають перебігати орки. Перловку ту я так і не доїв", — розповідає Іван Савчин.
Нацгвардієць додає: завдяки вогневій підтримці та допомозі бійців з сусідніх позицій його побратими не допустили просування російських військових. Штурм успішно відбили.
Зараз Іван Савчин четвертий місяць проходить реабілітацію в Івано-Франківську. Але каже: обов'язково повернеться на фронт.
"Я собі поставив за мету: до вересня я цією рукою триматиму зброю", — каже Іван Савчин.
