На війні лише зміцнився у вірі. Як прикарпатець на передовій наближає перемогу України

Прикарпатець Слава Костюк на війні мав три контузії. Дві приховав, а третю не вдалося. Зараз перебуває на реабілітації на Івано-Франківщині.

Про те, як колишній футболіст і приватний підприємець служить кулеметником у 102 бригаді на Запоріжжі, він розповів Суспільному, передає Фіртка.


Я пішов на війну за себе, дітей і за своїх предків


— Я знав, що буде війна. 19 лютого 2022 року отримав документи, щоб їхати на роботу в Бельгію. Але чекав з виїздом, бо знав: якщо поїду, а почнеться війна, то повернуся.

24 лютого 5:55 година. Мене розбудила моя собака Діна, щоб я вивів її на прогулянку. Почув вибухи. Того ж дня я пішов у військкомат у Богородчанах. Побачив велику чергу. Повернувся додому, думав, завтра буде менше людей.

Наступного дня зателефонував друг і сказав, що у Франківську набирають колишніх військових. Я поїхав його відвозити й попросив мене "прилаштувати". Чи водієм, чи будь-ким — був готовий все робити, лиш би взяли. Мені пощастило. Так я потрапив на фронт. Став кулеметником.

Якби я не зробив так, мої предки прокляли б мене з неба. Адже батьки моїх мами й тата були репресовані. Мама народилася в Бурятській АРСР, а тато — в Омську. Дві родини були вивезені до Сибіру. Енкаведисти вбили дідового брата, якому було 16 років. Він біг до упівців попередити, що буде облава.

Я пішов на війну за себе, дітей і за своїх предків.


Мама думає, що я у Вінниці служу


— Важливо, щоб людина вірила. Я вірю, що у цій війні не загину. Хоча своїм синам розповідаю правду про війну. Готую їх до того, що в будь-який момент мене може не стати. Коли вони зі мною говорять телефоном, то вибирають позицію, щоб бабуся не чула. Моя мама думає, що я у Вінниці служу.

Коли я приїжджаю додому, сини постійно зі мною. Я їм розповідаю правду про те, як ми воюємо, бо вони — мужчини. Були б у мене доньки, я б їм казав, як мамі, що воюю у Вінниці, щоб не переживали.


На війні важливо мати поруч людину, яка тебе може в критичній ситуації підтримати


— Я служив в армії, тому мав військовий вишкіл. Мені його вистачило. І ще пощастило, бо два товариші воювали від 2014 року, ще один був у миротворчих військах. З ними я швидко почав "притиратися" на фронті. А ще — генний рівень: мій прадід воював у австрійській армії. Мав нагороди.

Труднощів не відчував. Людина в екстремальній ситуації зосереджується на тому, що добре, і закриває очі на труднощі.

Найважливіше на війні — не закриватися психологічно і не пити горілку. На рівні інстинктів ти не відчуваєш страху. Якщо ти боєць, то звикаєш до всього, що є на війні.

На війні важливо мати поруч людину, яка тебе може в критичній ситуації підтримати. І сам стаєш підтримкою для товаришів. Намагаєшся бути лідером, психологом.

Найважче, коли лунає сигнал "Загроза атаки" чи "Загроза диверсії". Ти мусиш сконцентруватися і знати, як діяти. Найгірше — прильоти. Коли ти чуєш, що приліт, просто сподіваєшся…


Ми тішимося там такими простими речами як, наприклад, газова грілка


— Я багато ходжу. Поговориш з побратимами — уже психологічно розвантажуєшся. А ще це фізичне тренування, бо ти йдеш, на тобі — бронік, автомат. Не треба ходити в спортзал — отримаєш хорошу фізичну підготовку.

Мені легко було влитися в наш військовий колектив. У мене нема ворогів. Я завжди "на приколах". Ми там живемо, як одна сім’я. Я кажу: "На війні не можна сваритися, затаювати образи, бо завтра людини може не стати. І ви пошкодуєте про те, що сварилися". Можна сперечатися, але не в агресивній формі.

Ми тішимося там такими простими речами як, наприклад, газова грілка. Нам їх передали волонтери. Волонтери — це люди, на яких тримається армія. Яке то щастя, коли ти приходиш з морозу і вмикаєш грілку. Тішишся, що немає диму, тому тебе "не засічуть". У тебе тепло. Опалення у квартирі не дасть такого щастя. А ще можеш закип’ятити собі каву. Жодна найкраща кава в Австрії не дасть такого чудового смаку і такого відчуття кайфу.

Тішать тварини, які прибилися до нас. Є собаки й коти. А ще у мене є друзі-метелики й синички. Вони чомусь люблять сідати на мене. Зовсім не бояться.

До речі, місцеві люди нам дуже допомагають. У запорізьких селах відчувається той козацький дух. Він ніде не дівся.


На війні лише зміцнився у вірі


– Я вірю. І на війні лише зміцнився у вірі. Жодного дня не було без молитви. Дорога, якою я ходжу до хлопців у сусідній підрозділ, намолена. Ти йдеш і дякуєш Богу, що живий, і ті люди, які біля тебе, теж живі. Це – головне.

До Бога претензій не маю. Він дав мені цю чашу, бо знав, що зможу її втримати. Відчуваю підтримку кожного, хто молиться за мене.


Є люди, які відчувають війну


– Не все залежить на війні від командування. Головне, щоб командири розуміли цінність людського життя, вміли його зберегти. Приємно, коли командир тебе чує. Бо люди сюди потрапляють уже сформовані й вмотивовані.

Наймолодший у нас – Владислав. Йому 24 роки. А найстарший – Ігор на псевдо Друїд. Йому 57 років. До війни він продавав книги у центрі Івано-Франківська. Є ще Андрій, який воює з 2014 року. Йому 55 років.

Військові різного віку, але легко знаходять спільну мову між собою. Якщо люди переймаються ситуацією, вони вміють чути одне одного.

Є вроджені воїни, які можуть бути простими солдатами. Є люди, які відчувають війну, відчувають момент, небезпеку, розуміють, як правильно діяти: чи залишити позиції, чи йти в атаку. Вони живуть війною.

Я бачив і до війни багато смертей. Тому я звик до того. Був випадок, коли я у Варшаві три дні перебував у морзі, бо не мав де жити.

Мені шкода загиблих. Але я маю відповідь на моє питання: Бог забирає кращих. Однак не розумію, чому Бог їх забирає, коли людина потрібна ще тут. Забрав Назарка Лугарєва. Він був дуже органічний у війні, все знав. Чи Шамана, який не знав, що таке страх, який був великою підтримкою для нас.


Я так полюбив тишу, відколи на війні


– Коли закінчиться війна, я повернуся додому і перше, що зроблю, – сяду на свій диван з кавою, буду сидіти увесь день і слухати тишу. Я так полюбив тишу, відколи на війні.

Мрію про хатинку в лісі, про вівчарку.

Я багатьох побратимів питав, чи вони б повернулися після закінчення війни на ті позиції. Я обов’язково повернуся зі своїми синами та розповім їм, як ми тут воювали.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Потребують тривалої реабілітації: скільки бійців перебуває на постійній основі у психіатричній лікарні Івано-Франківська

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?


Коментарі (1)

17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

3733
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

12280 1
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

2525
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

2385
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

3353
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

5406

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

1237

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

1622

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

2157

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

1845
28.05.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

409
24.05.2024

Посівна кампанія в Івано-Франківській громаді в розпалі.   

330
27.05.2024

Згромадження Сестер Пресвятої родини виникло у 911 році, засновницею є сестра Текля Юзефів.  

450
24.05.2024

Цьогоріч Молитовний сніданок відбувся під гаслом “Незламність. Віра. Стійкість”.  

817
19.05.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

9354
12.05.2024

Про значення неділі журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

1161
27.05.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21053
26.05.2024

Російські окупаційні війська не досягли заявленої кремлівським правителем Владіміром Путіним мети щодо створення "буферної зони" на півночі Харківської області.  

243
24.05.2024

Як наголосив президент, "захист життя повинен мати всі необхідні інструменти, щоб дійсно перемагати терористів".

410
19.05.2024

В Україні громадяни переважно змінили свою думку у порівнянні із попередніми роками та вважають, що для країни важливіша демократична система, ніж сильний лідер.    

872
14.05.2024

Найбільш підготовлений рубіж — той, що розміщений на деякій відстані, що дозволяє використовувати й засоби інженерного озброєння, й залізобетонні споруди.

1711 11