У перший день повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, ABA-терапістка та ESDM-спеціалістка Вікторія Романюк з сім’єю переїхала з Києва в Івано-Франківськ.
Тут жінка відкрила свій центр та працює з дітьми з розладами аутистичного спектра (РАС). Такий же діагноз має син Вікторії.
Мама та спеціалістка Вікторія Романюк розповіла журналістці Фіртки про найбільші страхи батьків з РАС та як життєва ситуація підштовхнула жінку до відкриття центру для дітей з аутизмом.
"Чим старші діти, тим складніше. У молодшому віці дитина може, або сидіти вдома з батьками чи нянею, або ходити в корекційний садок чи садок на інклюзію. У шкільному віці стикаємось з більшою кількістю викликів. І хоча, у школах теж є тьютор (наставник), втім не всі діти можуть знаходитись в колективі.
Після 18 років ситуація ще гірша: люди можуть бути абсолютно інтелектуально збереженими або мати певні невеликі когнітивні порушення, але водночас не могти себе ніде зреалізувати. І, на жаль, держава недостатньо допомагає таким людям. Сьогодні наявні ініціативи — це, по суті, ініціативи батьків, які об'єднуються з громадськими організаціями й десь точково для своїх же дітей щось створюють чи покращують. Однак, на рівні країни роблять вкрай мало.
А найбільший страх батьків дітей з РАС — що буде з їхньою дитиною, коли їх не стане. Законодавчо люди з РАС незахищені: у людини можуть бути кошти на карті, житло, але оскільки людина є недієздатною, після смерті батьків її поміщають у «психоневрологічний інтернат». Що там роблять з людьми та в яких умовах вони проживають — про це мені вкрай боляче говорити".
Вікторія Романюк ділиться, що насамперед навчалась, аби допомогти своїй дитині, втім, також й тому, що бачила, що навіть, коли ще не була спеціалісткою, а була просто мамою дитини з РАС, вже була корисною для когось.
"Мені було важливо ділитись своїм досвідом, аби підтримувати інші такі сім'ї. Окрім того, мені подобається працювати з дітьми, я бачу їхній потенціал, я отримую задоволення від своєї роботи. Я люблю цих дітей.
Так, потрібно дуже емоційно віддаватись, однак я черпаю сили з маленьких перемог. Мене дуже надихають результати дітей".
Зазначимо, за допомогою спеціальних методик можна коригувати небажану поведінку дітей з аутизмом, сприяти розвитку мовлення і соціалізації.
Одна з методик, яку ми використовуємо, — денверська модель раннього втручання (ESDM) — це комплексний поведінковий підхід раннього втручання для дітей з аутизмом у віці від 12 до 48 місяців.
Програма передбачає план розвитку, що визначає навички, які дитина має опанувати у будь-який зручний час, а також набір навчальних процедур, які використовуються для вивчення матеріалу. Цей навчальний план не прив'язаний до конкретного освітнього середовища: він може бути реалізований командою терапевтів і/або батьками у форматі групових чи індивідуальних занять як в амбулаторних умовах, так і вдома у дитини.
До основних характеристик ESDM належать:
- природне застосування поведінкової аналітичної стратегії;
- орієнтацію на нормальну послідовність розвитку;
- глибоку і всебічну участь батьків;
- фокус на міжособовому обміні й позитивних емоціях;
- загальні заняття спільною діяльністю;
- навчання мовлення і комунікації у рамках позитивних взаємин.
ESDM-терапевтом може бути психолог, поведінковий психолог, ерготерапевт, логопед, спеціаліст з раннього втручання. Важливо, щоб людина пройшла навчання та здобула спеціалізацію з методу ESDM.
ABA-терапія або прикладний аналіз поведінки (Applied Behavioral Analysis) — один із провідних методів для корекції дефіциту розвитку, пов'язаного з аутизмом.
Така терапія здатна поліпшити якість життя дитини й допомогти їй розкрити свій потенціал. Методика фокусується на поведінці дитини: вона фіксує бажані поведінкові реакції, а небажані мінімізує.
Принципи та методи АВА-терапії допомагають дитині освоїти практично будь-які навички: від чищення зубів до мотивації дитини говорити повними реченнями замість поодиноких слів та структурно вчитись.
Навчання розбите на маленькі кроки, які виконуються в певній послідовності. Дитина засвоює по одному кроку за раз.
Також АВА-терапія допомагає зменшити або повністю усунути небажані поведінкові реакції, наприклад, коли дитина влаштовує істерики, щипає, кусається, падає на підлогу. Програма терапії враховує індивідуальні потреби дитини та охоплює освоєння й розвиток мовних, когнітивних, повсякденних і соціальних навичок, а також навичок самоорганізації.
"В Україні бракує кваліфікованих, грамотних, досвідчених, етичних спеціалістів. Бо навіть сьогодні існує багато міфів. Наприклад, що АВА-терапія — садизм, що дітей карають чи знущаються з них.
У сучасному АВА-підході так не працюють — це треба розуміти. Найважливіше — безпека, толерантність, зв'язок з батьками та дитиною".
Більше читайте у матеріалі.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
З абсолютно здорової людини я став зовсім безсилим, – історія чоловіка, хворого на розсіяний склероз
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
