"Я завжди йду за справедливістю", — так про себе каже воїн добровольчого підрозділу "Карпатська Січ" Святослав Кондрат. Навчаючись в Івано-Франківську, у 17 років він став одним із засновників патріотичної організації "Карпатська Січ".
Наприкінці 2016 брав участь в АТО на Донеччині. Повномасштабне вторгнення 2022 застало Святослава у Польщі, звідки він поспіхом повернувся з друзями, щоб захищати Україну.
Воїн зізнається Суспільному: найважче на війні змиритися з втратами побратимів та цивільних, але воюватиме, доки матиме сили, передає Фіртка.
"Ультрас" і війна
"Про представників "ультрас" є багато стереотипів, що це — такі хулігани, але вони одними з перших у 2014 році стали на захист країни, — каже Святослав. — Я раніше часто приходив на стадіон вболівати.
Бо якщо ти не будеш підтримувати свою команду, відповідно, ти не будеш підтримувати своє місто. Коли у мене буде син, дасть Бог, то першим ділом я спочатку його відведу на сектор, і він буде тут з хлопцями кричати, тішитися.
Я й зараз не відмовився б забрати всіх своїх хлопців з передової й подивитися футбольний матч".
Під час відпустки з фронту Святославу таки вдалося раз зібрати побратимів та під Києвом потрапити на футбольний матч. Адже такі вчинки, каже, наче повертають до мирного життя.
"Хто з Мальти, хто з Польщі повертався воювати"
Коли почалася велика війна, Святослав був у Польщі та одразу з чотирма друзями вирушив на кордон. З його слів, у всіх був піднесений настрій та бажання боронити державу від російських окупантів.
"Настрій був такий піднесений, телефонували друзі з Мальти, з інших країн, що повертаються в Україну воювати.
Ми тоді з чотирма побратимами рушили на кордон. Але пригадуєте, який тоді був ажіотаж, люди виїжджали, а нам важко було доїхати в Україну. І нам довелося йти 20 км пішки. Такий перший марш-кидок був з-за кордону на війну.
Ми тоді йшли, і дуже багато комічних ситуацій траплялося. Там чоловіки нас питали: що, вас не пустили, завернули? Ні, кажемо, точно сказали на війну йти, — пригадує Святослав і додає. — В той момент ми хотіли вже і зараз ставати на оборону держави".
Київщина... Гостомель... І перші втрати
Святослав є провідником патріотичної організації "Карпатська Січ", яка займається націоналістичним, культурно-просвітницьким та військовим вихованням молоді. Ще у студентські часи він разом з побратимами воював в АТО. А у 2022 році підрозділ "Карпатська Січ" увійшов до складу 206 батальйону територіальної оборони.
Спочатку обороняли Київщину, зокрема трасу на Гостомель. Там підрозділ зазнав перших втрат — у стрілковому бою 6 березня 2022 року загинув Кирило Бабенцов на позивний Кобра.
"Важко, коли ти розумієш, що тіло твого друга, побратима лежить просто неба. Незрозуміло, що там робиться. Ми ще дуже переживали, чи воно не заміноване, тобто, щоб ми його могли забрати таким, яким він був.
Але згодом таки забрали та змогли поховати. Один друг загинув, другий друг загинув. І ти такий вже думаєш: ого, це — війна така. Не був готовим до того, що так швидко розвиватимуться такі події", — розповідає Святослав Кондрат.
"Після Бучі... я воюватиму, доки зможу"
Згодом бійців скерували в Бучу, начебто там ще були російські війська. На той момент, пригадує Святослав, окупанти відходили. Те, що він побачив після деокупації, найбільше вразило його за весь час на фронті.
"Те, що побачив у Бучі, це, напевно, від моменту повномасштабного вторгнення найстрашніше є.
Коли гинуть військові — це одне, вони свідомо йдуть на фронт. Але коли ти бачиш десятки мертвих цивільних, які не заслужили цього, — багато малих дітей, багато людей старшого віку, просто розстріляних у машинах.
Дівчата голі були прив’язані до стовпів по дорозі. Я зрозумів ще в той період часу, що я воюватиму доти, доки зможу", — каже військовослужбовець.
Воював на чотирьох напрямках фронту
Від початку великої війни Святослав Кондрат воював на чотирьох напрямках фронту: захищав Київщину, Херсонщину, Харківщину та Донеччину. Наразі він є командиром відділення управління мінометної батареї підрозділу "Карпатська Січ".
"На Херсонському напрямку попрацювали плідно — жодного разу не відступали з позицій, тільки рухалися вперед. Воювали всі гідно. Пів року там були. Нас вивели приблизно за п'ять днів до заходу в Херсон.
Але все бойове виснаження ми взяли на себе. Саме на Херсонщині я й отримав поранення. Я до того мав контузію, але ця була серйозна, бо відчував, як ліва півкуля мозку рухається.
Дивом залишився живий, бо рацію розтрощило, до ранку мене не могли евакуювати", — розповідає воїн.
Проте у госпіталі хлопець теж не планував залишатися і прагнув якомога швидше повернутися у стрій.
Бахмут — Перша світова війна
Дії на Бахмутському напрямку боєць порівнює з тактикою Першої світової війни
"Батальйон поніс дуже й дуже великі втрати, але, як сказав командир: "Я не знаю, що на це сказати, але встидно нам не буде точно". Бахмутський напрямок — там тактика Першої світової війни.
Як показують в новинах про втрати ворогів — вони дійсно шалені, але це їх не зупиняє. Там трупами встелена земля", — каже Святослав.
"За незалежність платиться кров'ю"
"Нікому незалежність не давалася задарма, — роздумує Святослав. — За незалежність платиться кров'ю. Тому що незалежність — це свобода. А свободу потрібно завжди здобувати".
Про побудову незалежної країни, каже, цікавився ще зі шкільних років. Тоді читав багато книг про ідеологію політичного напрямку — націоналізм.
"У 17 років я розумів, чому я тут"
"Вже у 17 років у мене був сформований світогляд: я розумів, чому я тут і що маю робити. У 2016 році ми з однодумцями заснували "Карпатську Січ", бо розуміли важливість патріотичного виховання.
Ми не кажемо: "Всі чоловіки йдіть на фронт". Можна допомагати в тилу або працювати у штабі. Але вміти захищати свою Батьківщину, якщо буде така необхідність, потрібно. Тому організовували лекції та вишколи для людей різного віку.
Ми створили проєкт "Стилет і стило" для розвитку творчої молоді, так само заснували туристичний клуб "Едельвейс" та безоплатно водили людей в гори. "Донор-ІФ" — також одна з наших ініціатив", — каже воїн.
Надалі Святослав Кондрат прагне побачити, як після перемоги Україна зможе стати самостійною державою, із сильною армією та без зовнішніх помічників. А свою розповідь Святослав завершує словами:
"Мені випала честь жити у цей час і боронити країну".
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Нові правила взяття на військовий облік: прикарпатцям розповіли про зміни
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
