Останнім часом зросла конфронтація між популярним блогером, політичним аналітиком Юрієм Швецем і Офісом Президента України.
Очільники влади через українські ЗМІ розглядають Швеця, як агента ФСБ і звинувачують в тому, що він транслює меседжі російської пропаганди, чим вносить розкол між українською владою і народом. Юрій Швець, своєю чергою, агентом ФСБ називає керівника ОП – Андрія Єрмака і його оточення.
Моє бачення цього питання є суб’єктивним, але спробую в ньому неупереджено трішки розібратися, розглянувши всі «за» і «проти». Я давно на нього підписаний, тож уявлення про нього маю не поверхневе.
За даними Вікіпедії, Ю́рій Бори́сович Шве́ць (нар. 16 05.1953.) — американський аналітик українського походження, колишній радянський розвідник, майор закордонної розвідки КДБ у 1980—1990. З квітня 1985 по 1987 працював офіцером-аналітиком у резидентурі КДБ у Вашингтоні. Після розпаду СРСР перебрався до США, де заснував власну аналітичну фірму з питань безпеки у міжнародному бізнесі. Публіцист, блогер, веде власний російськомовний інформаційний канал на YouTube, маючи 1,3 мільйона підписників.
Юрій Швець перечитує багато світової англомовної преси, в першу чергу американської, що стосується подій в Україні, особливо партнерської допомоги Україні. З цієї точки зору він подає багато корисної інформації.
Стосовно ж критики і звинувачень на його адресу, варто навести статтю під назвою «Сітка російських спецслужб активізувалась – на сцені колишній офіцер КДБ Юрій Швець», яку написав журналіст Микола Пимоненко з сайту «Обозрєватєль».
Журналіст Іван Бойко з інформаційного агенства УНІАН, посилаючись на інформацію з сайту «Обозреватель», розміств статтю під назвою «Відомий експерт Юрій Швець працює на розкол України в інтересах Кремля, - ЗМІ», де копіпастив цитати Пимоненко, на кшталт ось цих:
"Експертом" і ютуб-блогером Швець став у 2021 році, анонсуючи себе, як "борця з путінським режимом". А з початком війни, розв’язаної рф, активно вкидає в інфополе історії про повальну корупцію в Україні, розкрадання західної допомоги та зрадників у владі.»
"Юрій Швець останнім часом зосередив свою увагу виключно на Україні і активно транслює меседжі російської пропаганди, загорнуті у обгортку "м’якої сили", нібито з метою допомогти українцям, налаштувати їх на правильний шлях", «… він є складовою російської ІПСОшної мережі та залучений до інформаційних спецоперацій проти України.»
Це ж саме дублював у своїй статті журналіст Євген Горін з видавництва «Комсомольська правда в Україні».
Прочитавши ці статті, я, чесно кажучи, не знайшов жодних переконливих доказів на користь висновків того журналіста (маю на увазі першоджерело).
Також інформація подібного змісту розміщена у статті на сайті "Патріоти України", де анонімний автор, посилаючись на колишнього помічника міністра енергетики США - Барта Маркуа, пише, що
"Етнічний українець, колишній радянський шпигун використав будь-яку нагоду, щоб виступити проти українських служб безпеки, замість того, щоб критикувати російську агресію".
Але, коли Ви послухаєте будь-яке відео Швеця, легко переконаєтесь, що нібито відмова критикувати російську агресію, є відвертою брехнею анонімного автора, чи то його джерела інформації", - Барта Маркуа.
В українських ЗМІ були і інші подібні публікації і копіпасти.
Англомовна стаття Барта Маркуа опублікована ще на початку 2023 р. - в січні, на маловідомому сайті, а почала тиражуватись в українських ЗМІ в листопаді.
Тоді Швець у своєму відео № 607 від 11.11.23 р. під назвою "Провал агента ФСБ “Козыря” ...", зробив спробу спростувати поширену проти нього інформацію і звинуватити у шпіонажі та корупції очільників ОП. Як то кажуть в народі - "найшла коса на камінь".
Швець останнім часом дійсно критикує роботу ОП, менше торкаючись Зеленського, і більше зосереджуючись на Андрієві Єрмаку.
Велику увагу приділяє критиці корупції у владі. Але, з іншого боку – хіба хтось може аргументовано заперечити, що корупції нема?
Про це навіть обережно говорять наші західні партнери. Хіба не було у відомстві Рєзнікова закупівель для солдат яєць по завищеній ціні у 17 грн, з абсурдними поясненнями, ніби мова йшла про 17 гривень за 100 грам яєць, при тому, що найбільші курячі яйця в Україні важать в середньому не 100, а 73 г, та й ніхто їх не важить і ніде на вагу їх не продають, а за правилами торгівлі сортують за п’ятьма категоріями, в залежності від величини, де навіть яйце п’ятої категорії (XL) ніколи стільки не коштувало у роздрібній торгівлі, не кажучи про оптові закупки.
Гаразд, якщо питання з яйцями у різних їхніх таблицях заплутане одиницями виміру кг/гр/шт, то тоді чому у каталозі продуктів харчування, який потрапив до рук журналістів сайту "Наші гроші", вказано, що кілограм картоплі по закупівельній ціні коштує 22 грн, коли в той час у роздрібній торгівлі вона коштувала 7-8 грн за кг?
І що в результаті? Когось покарали? Рєзнікова просто десь приховали подалі від очей на іншій посаді.
Подібна ситуація і з іншими зафіксованими випадками корупції, але зараз – не про це. Невже обговорення корупції Юрієм Швецем, про що сьогодні вільно пише українська преса, є доказом праці на ФСБ?
Причому, про корупцію, чи шпіонаж на користь РФ очільниками ОП говорить не лише Швець, але й багато українських журналістів і політиків, в тому числі і Юрій Бутусов, власник видання "Цензор НЕТ", але це не викликає такого ажіотажу, як у ситуації з Юрієм Швецем (Бутусов про те, чи є Єрмак та Демченко агентами Росії):
Юрія Швеця також хвилює – які домовленості української делегації були в Омані, і чому про це замовчується, при тому, що путін при цьому говорить, що там було узгоджено багато компромісів з боку України, але після Бучі різко нібито відмовились їх виконувати.
На відповідне питання журналістів не відповів і Арахамія, сказавши лише, що російська делегація обіцяла Києву мир за відмову від вступу до НАТО, і ,за його словами, ще там якесь «бла-бла-бла». Але ж не важко здогадатися – які вимоги росії можуть міститися в тому «бла-бла-бла», де головна вимога – зафіксувати за собою загарбану територію, про що Арахамія не обмовився.
Але не буду вдаватися у всі питання, які піднімає Швець стосовно української влади, бо, на мою думку, вони не є безпідставними, хоча його висновки інколи перебільшені на рівні гіпотез і здогадок.
З іншого боку, кидається в очі часті повторення усіх тих звинувачень, де про ті ж самі яйця, або Єрмака, Швець згадує чи не у кожному своєму відео. Він пояснює це тим, що вболіває за Україну, бо, за його словами, корупція і шпигунство агентів ФСБ у владі підриває авторитет України у наших західних партнерів і може впливати на результати їхньої допомоги.
На мене Швець справив враження, як занадто амбітний чоловік, що ніколи не визнає своїх помилок, ігнорує незручні запитання у коментарях, і впевнений у своїй професійності в якості аналітика, експерта, провидця і т.п. Всіх, хто в чомусь з ним незгідні, він ділить на дві категорії: меншу – це тупі і наївні, і більшу – проплачені боти (троллі) Єрмака.
Але про яку професійність, як аналітика чи колишнього розвідника, може йти мова, коли він, спеціалізуючись на українській тематиці, не може загуглити прізвище Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, постійно називаючи його Стефанишиним. Спеціалізуючись на українській тематиці, цей аналітик і розвідник не зумів загуглити, хто підписував Будапештський меморандум, стверджуючи, що там стоїть підпис Л. Кравчука.
При тому, що він вихваляється, нібито усі його прогнози збуваються, можна навести багато зворотніх прикладів. Наприклад, після першого рейду РДК (російського добровольчого корпусу) в Бєлгородську область, Швець висловив величезне обурення, що українське військове командування дозволило це їм зробити, і переконував, що це дуже небезпечно, бо потягне за собою неймовірну реакцію росії аж до застосування тактичної ядерної зброї.
В результаті РДК час від часу кошмарить рашистів на їхній території, а українська влада разом із західними партнерами плюють на усі так звані червоні лінії кремля.
Також 19.02.22. і навіть 23.02.23 він стверджував, що повномасштабного вторгнення росії не буде. Тож його аналітична передбачливість, принаймні є сумнівною.
Його критика Трампа і республіканців, особливо ворожої її невеличкої групи, що є противниками допомоги Україні, під назвою MAGA, є повністю ним обґрунтованою, оскільки за його словами, він на все це дивиться з точки зору інтересів України.
Серед українців найбільшим беззаперечним авторитетом у Швеця користується головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Разом з тим, у мене особисто склалось враження, що Швець, перебуваючи у США, має якийсь інтерес у партії демократів, бо кругом протиставляє Байдена, якого у всьому вигороджує, і з іншого боку звинувачує українську владу.
При цьому він часто вдається до маніпуляцій і спотворення фактів. Наведу приклади його двох відео за 13.12.23. під загальною назвою «Підсумки візиту Зеленського» (ч. 1 і ч.2).
1) Юрій вкотре повторив своє звинувачення щодо демаршу Зеленського у попередньому закритому засіданні, заплющивши очі на пояснення Шумера:
«Щось трапилося в останній момент».
Швець знає, що сталося? Якщо знає – нехай скаже, якщо ні – нехай не поспішає з висновками. Кажуть, що більшість республіканців в останню хвилину перед виступом Зеленського залишили засідання (до речі, там обговорювалися й інші питання, які не стосуються України).
Якщо так, то кому там Зеленський мав пояснювати важливість допомоги Україні – демократам? Він цю можливість використав зараз. Сенатор-республіканець від штату Юта Мітт Ромні з цього приводу сказав:
"Не знаю, в чому була проблема з президентом Зеленським. Але, гадаю, гарна ідея, що він не там. Бо питання не в тому, чи потрібні гроші Україні. Ми згодні, що Україні потрібні гроші".
Сенатор наголосив, що республіканці наполягають на виділенні допомоги Києву та Ізраїлю у зв'язку з наданням коштів на заходи щодо припинення нелегальної імміграції до Сполучених Штатів.
2) Юрій сказав, що на другому засіданні 30 хвилин для виступу Зеленського – це надто мало.
Ну, якщо судити по Юрію, який інформацію, що можна вкласти в 15 хвилин, розтягує на два півгодинні відео, то може в цьому є сенс, але Швець не врахував того, що крім доповіді, існують і відповіді на питання, де кожен міг спитати те, чого, на його думку, не почув. І це було.
3) Юрій сказав, що на засіданні Зеленський не надав «бізнес-план» на 2024 рік, а натомість лише рапортував про досягнення України, замість пояснень – куди саме хоче витрачати гроші американської допомоги.
Звідки Юрій знає про відсутність плану, якщо засідання було закрите? Це мені нагадує Безуглу, яка цікавилася планом Залужного.
До того ж, у відкритому доступі є інформація, що Зеленський сенаторам пояснив не лише важливість допомоги Україні, а й те – куди витрачатимуться гроші. В основному це стосувалося далекобійного озброєння, більшої кількості ППО та переваги в повітрі, без чого неможливо перемогти, а щодо деталей засідання – це не для широкого загалу.
4) Вкотре Юрій згадав, що нібито головною причиною невдалого українського контранступу була відсутність розвідувальної інформації про лінії Суровікіна, звинувативши в цьому військову розвідку і СБУ.
Це з рахунків ніхто не скидає. Але це не спростовує того факту, що головною причиною невдалого контрнаступу було не те, про що сказав Швець, а те, про що сказав Девід Петреус (колишній директор ЦРУ та екскомандувач коаліцій під керівництвом США в Іраку та Афганістані) під час презентації книги «Конфлікт: еволюція ведення війни з 1945 року до України» на платформі видання Washington Post, а саме, що командою Байдена НЕОБХІДНОЇ зброї для контрнаступу ВЧАСНО не було поставлено, а за цей час, поки ми чекали хоча б частину необхідного, рашистами і було збудовано кілька ліній потужної оборони.
Ніхто не сперечається, що Байден останнім часом зі всіх сил У СПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСАХ бореться за допомогу Україні. Але хто йому забороняв готувати пілотів та танкістів не зараз, а рік тому? Хто забороняв давати рік тому те, що почали давати наприкінці цього року (маються на увазі затримки з далекобійною зброєю, танків та авіації – ще до будівництва орками оборонних ліній)?
Ось пряма мова Петреуса:
«Ми бачили наші ЗАТРИМКИ з наданням їм військової техніки, наші танки тільки недавно були доставлені до них. Наша ЗАТРИМКА в прийнятті рішень по M1 (танки Abrams), ЗАТРИМКА зі схваленим танків Leopard, ми ЗАТРИМАЛИ рішення по касетним боеприпасам, які могли б бути дуже корисними, системи ракет більшого радіуса дії для реактивної системи залпового вогню, і нарешті літаки західного зразка…
В нашій воєнній доктрині говориться, що, аби прорвати ті типи оборони, які ми бачили на півдні (і я не думаю, що хтось на самому місці усвідомлював або оцінював глибину мінних полів, і що росія дуже правильно зробила оборонну частину, лінії оборони і т.д.), наша доктрина говорить, що для цього необхідно переваги у повітрі, а також багато інших можливостей.
І МИ ЦЬОГО НЕ ДАЛИ УКРАЇНЦЯМ».
Слова Петреуса, звичайно, Швець не коментуватиме, хоча чудово про це знає.
5) У якості нібито провального виступу Зеленського на закритому засіданні, Швець навів інтерв'ю республіканця, якого Зеленський не переконав.
Але це ж не аргумент. До речі, Шумер назвав зустріч сенаторів із Зеленським "дуже потужною". Швець чудово знає, що серед республіканців є такі, яких ніхто не зможе переконати – ані Байден, ані Зеленський, ані Швець.
За інформацією The Washington Post, мова Зеленського, «хоч би якою пристрасною вона була», навряд чи вплине на вирішення тупикової ситуації в Конгресі або спонукає схвалити додаткову допомогу Україні окремим пакетом до різдвяних канікул сенаторів.
Оскільки справа не в самому бажанні чи небажанні допомагати Україні, а в тому, щоб у пакет було включено вимогу республіканців щодо захисту кордону.
На доказ цього сенатор і провідний переговорник з імміграційної політики у Конгресі Джеймс Ленкфорд ще перед виступом Зеленського заявив, що ніщо з того, що президент України може сказати сенаторам, не змінить вимог республіканців до Конгресу, тому республіканці були незадоволені саме цією проблемою. ОСЬ ДЕ СОБАКА ЗАРИТА!
А щодо того, що для України важливо, щоб Байден до пакету допомоги включив вимогу республіканців, а пізніше (з огляду на свій вік та рейтинг), дав можливість виграти вибори (у конкуренції з Трампом чи його ставлеником) іншому демократу – тут питань немає.
А Юрія Борисовича і далі слухатиму із задоволенням, відділяючи зерна від полови, адже він чудовий політінформатор, бо за всім не встежиш, а для нього інформація – основна робота та засіб заробітку.
Ось такий вийшов у мене аналіз. А хто такий Юрій Швець – нехай кожен сам робить висновки.
