Координатор Спільноти святого Егідія та активний учасник громадського життя Івано-Франківська Іван Харук розповів, як повномасштабна війна змінила його життя та чому допомога людям стала для нього головною формою служіння Україні.
Про це Іван Харук розповів у програмі «Любов і війна», пише Фіртка.
За словами Івана Харука, усвідомлення початку великої війни прийшло після вибухів в Івано-Франківську 24 лютого 2022 року.
«Війна для мене почалася тоді, коли я прокинувся від вибуху після удару по Івано-Франківському аеропорту. Якщо до того були якісь думки чи політичні розмови про можливість війни, то вони здавалися неактуальними. Ми не були готові», — пригадує активіст
Іван Харук каже: після початку повномасштабного вторгнення друзі та партнери з-за кордону почали цікавитися ситуацією в Україні та пропонувати допомогу. Сам Іван спершу розглядав можливість долучитися до територіальної оборони, однак згодом зрозумів, що може бути кориснішим у волонтерській та громадській діяльності.
«Коли я зрозумів, що більше потрібен тут, допомагаючи конкретним людям, які приїжджають до нашого регіону, то знайшов своє служіння у Франківську. Уже п'ятий рік у межах діяльності спільноти Святого Егідія ми допомагаємо сотням людей щотижня», — розповідає громадський діяч.
За його словами, допомогу отримують внутрішньо переміщені особи, люди похилого віку, діти та мешканці прифронтових регіонів, які опинилися у складних життєвих обставинах.
«Дуже важливо бачити результат своєї діяльності. Коли ти приходиш і розумієш, що потрібен людям, що твоя праця важлива, навіть якщо це маленька справа, для когось вона може бути дуже великою», — зазначає Іван Харук.
Волонтер переконаний, що війна змінила його особисто та змусила переосмислити значення патріотизму.
«Патріотизм для мене під час війни став більш спрямованим на конкретну дію. Робити щось для людей — це для мене найвищий прояв патріотизму», — каже чоловік.
Серед якостей, які стали особливо важливими під час війни, Харук називає працьовитість, співчуття та готовність допомагати.
«Якщо ти не на фронті, то маєш працювати для фронту і для людей, які потребують допомоги. А найвищий прояв любові — це співчуття, розуміння і бажання допомогти будь-якими можливостями», — наголошує громадський діяч.
За його словами, за кожним офіційним статусом чи визначенням стоять реальні людські долі, які потребують уваги та підтримки.
«Ми часто говоримо про людей як про ВПО чи нужденних. Але за цими термінами стоять тисячі людських історій. Важливо бачити передусім людину», — підкреслює волонтер.
Чоловік переконаний, що кожен має знайти своє місце та свою роль у час війни.
«Якщо ти обираєш для себе ту роль, яку можеш ефективно виконувати, то розумієш, що проживаєш це життя недаремно і робиш щось важливе для людей», — підсумував Іван Харук.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Наші Котики»: як ветеран Роман Турик відкрив та розвиває зоомагазин в Івано-Франківську (ФОТО)
Повернувся за пораненим та загинув: історія життя та чину прикарпатського бійця Миколи Прокопишина
