Повномасштабна війна змінила життя кожного українця, і допомога армії стала обов’язком для багатьох. Донеччанка Яна Безугла не залишилася осторонь — вона почала підтримувати військових ще у 15 років.
Свою історію студентка КНУВС Яна Безугла поділилася з журналісткою Фіртки.
За словами Яни Безугли, одним із головних мотивів волонтерства став страх опинитися у тій самій ситуації, що й люди, які втратили дім через війну.
«Це був страх залишитися без нічого, просто їхати, не розуміючи куди. Я бачила людей, яких евакуйовували з гарячих точок — вони приїжджали без найнеобхіднішого, буквально в домашніх тапочках і піжамах.
Дві куртки зверху, щоб не замерзнути в підвалах. Я дивилася на них і відчувала сильний страх — втратити когось і опинитися в такій самій ситуації», — розповіла дівчина.
На її рішення вплинули також друзі та підтримка матері.
«Мої друзі також пішли допомагати, і ми долучилися разом. Мама сказала: “Якщо хочеш — можеш йти”. Це не було примусом, швидше — обов’язок. Мама почала ходити, і я просто приєдналася», — додала Яна.
Після переїзду в Івано-Франківськ волонтерська діяльність Яни лише посилилася. Підтримка військових стала важливою частиною її життя. Значний вплив на це мали ініціативи у коледжі та спілкування з військовими.
«У Франківську бажання допомагати військовим зросло ще більше. Це були заходи в коледжі, які організовувала Ярина Зуб’юк, зустрічі з військовими, різні збори.
Особливо мені запам’яталося знайомство з очільником комунального закладу “Дім Воїна” Миколою Крошним. Ми говорили про мій рідний край — це було тепло і навіть трохи кумедно», — поділилася дівчина.
Згодом Яна брала участь у волонтерських поїздках: возила дітей та допомагала організовувати заходи від коледжу.
Нині Яна активно займається громадською діяльністю у студентському самоврядуванні. Уже майже рік вона очолює профбюро факультету психології.
«У квітні буде рік, як я голова профбюро. Коли мене обрали, ми одразу організували благодійний майстер-клас для збору коштів на підтримку військових».
Серед ініціатив Яни — благодійні заходи, майстер-класи та студентські активності, які допомагають збирати кошти для армії.
«Ми проводили тренінги, зустрічі, навіть продаж валентинок давав хороший результат — студенти й викладачі активно долучалися. Я також поширюю інформацію про збори, особливо якщо це знайомі військові, і люди реагують», — розповіла дівчина.
Попри дистанційне навчання та загальну пасивність студентів під час пандемії, на благодійні ініціативи вони відгукуються позитивно.
«Студенти можуть бути не дуже активні, але на збори реагують добре».
Попри складний досвід переїзду та війну, Яна Безугла змогла знайти себе у новому місті, поєднуючи навчання, волонтерство та активну громадську діяльність.
Більше читайте у матеріалі: «Вижила під обстрілами та стала волонтеркою»: історія донеччанки, яка знайшла дім в Івано-Франківську
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Наші Котики»: як ветеран Роман Турик відкрив та розвиває зоомагазин в Івано-Франківську (ФОТО)
Повернувся за пораненим та загинув: історія життя та чину прикарпатського бійця Миколи Прокопишина
