Едуард Кирич: з Києва від обстрілів тікав до Івана Франка, а тут він скрізь

Фіртка зустрілась з автором легендарного мультфільму "Козаки" Едуардом Киричем, який разом із дружиною з початку відкритої агресії рф перебрався до Івано-Франківська. Обласний центр Прикарпаття подружжя обрало, щоб перечекати активні бойові дії у рідному Києві.

Народжений в евакуації

За словами легендарного мультиплікатора доля розпорядилась так, що ще з юних років він змінював міста проживання.  Едуард Кирич навіть народився в евакуації, в Омську. Та найбільший зв'язок у чоловіка зі столицею України.

«Оскільки народився в Сибіру, то ходити почав тільки у три роки, адже сил не мав ніяких. А приїхали у Київ і тут мене вилікували від всіх хвороб. Потім батька перевели у Львів, то я ходив у Львівську школу. Там ж пішов в гурток образотворчого мистецтва. А потім знову у Київ, в художню школу», - пригадує Едуард Кирич.

Під час навчання, Едуард любив перемальовувати пластичну анатомію. Завдяки цьому поступово вивчав чоловічі постаті  - був готовий до художників, акторів, мультиплікаторів. Після завершення художньої школи, майбутній мультиплікатор став студійним художником – кінематографістом. Пригадує, раніше щоб створити мультфільм доводилось витратити багато зусиль, адже малювалось все вручну - не те, що тепер.

«Тоді ми ще кожен малювали в цеху. Це вже зараз всі за ком'ютером роблять кіно. Хоч тоді були труднощі, але був колектив, живе спілкування. Ми разом проговорювали усе, радилися. Кіно тоді було колективним, як театр. Театр не може бути в комп`ютері. Він – на сцені. Так і у нас було», - зазначає мультиплікатор.

Сценарій йде по колії

Згадуючи про створення уже легендарного мультфільму про козаків, Едуард Кирич розповідає, що йому судилося створити образи козаків, адже одна з його бабусь в минулому була записана козачкою.

«Я дуже любив лежати з своїми бабусями, лягати поперек на коліна, слухати їх розповіді і засинати під ці історії. І коли я прийшов на кіностудію, тоді з козацтвом й Україною було туго, бо терор був, несприйняття і перекривлення історії. Всі були виховані в такому дусі. Але потім почався рух шістдесятників і вийшли люди на боротьбу – вони були революціонерами. Й сфера культури теж до цього наближалася», - пригадує чоловік.

Одного разу, каже Едуард, під час творчої зустрічі невідомий грек із Запоріжжя прислав записку із проханням зробити фільм про трьох козаків і навіть дав імена майбутнім героям не одного покоління українських дітей - Тур, Грай і Око.

«Хто він такий? Всі злякалися. А одна хитра людина каже: «Ми не будемо цього робити, нас посадять. Треба відправити до мультиплікаторів, може у них пройде. Ті також злякалися, там були редактори. Теж сховали сценарій на два роки під сукно. Потім все ж подумали  і вирішили спробувати», - каже Едуард.

От так вийшла серія, цілий цикл. Першим був «Як козаки куліш варили», згодом – «Як козаки у футбол грали».

Мультиплікатор розповідає, що над створенням мультфільму трудився цілий колектив із двухсот художників, де кожен вручну промальовував певні елементи, вкладаючи в них частку своєї душі.

«Я беру аркуш і роблю розкадровочку. Перша позиція – фас. Його пропорції, одяг. Друга позиція – профіль. Щоб побачити козака потрібно зробити і 180 градусів і 360. Потім важлива міміка. Для артикуляції є ціла схема по літерах усього алфавіту. Після цього рухи, ходи.  Мультфільм показують 10 хвилин, а для нього треба створити 14 тисяч малюнків. І їх робить цех з 200 художників. Сценарій йде по колії. Я можу дати ком'ютерщику і він зробить, але частина мене залишилася в кам’яному віці. Мені цікаво створювати руками», - ділиться мультиплікатор.

Життя на Прикарпатті

На Прикарпаття подружжя приїхало евакуаційним потягом. Раніше на заході країни Едуард бував лише у Львові, та цього разу перемогла любов до Франка, тож разом із дружиною приїхали до Івано-Франківська.

«Тепер побачив в очах українців іскру визволення, а як побачив івано-франківців, то це відчуття подвоїлося. Це місто саме козацьке, саме повстанське, саме українське.

А взагалі, я завжди любив Франка і люблю його. Тільки гріх на мені, що я ні разу не був в Нагуєвичах ні разу. Ми ж переселенці, ми не знали, куди нам тікати. І ми втекли до Івана Франка. А тут скрізь Іван Франко. І люди нащадки Франка, це дуже приємно.

Це мої рідні люди. Розумієте? Я з ними маю спільну мову. Розумію, дуже тонкі люди. Емоційні і глибокі. І виховані в дусі патріотизму», - відзначає Едуард.

На Прикарпатті Едуард Кирич продовжує займатися улюбленою справою та навіть планує видати альбом.

«Колись визначний режисер, Давид Черкаський зробив «Острів Скарбів», «Лікар Айболить».  Це він створив ці епохальні творчості. Й іноді я теж з ним щось малював. І от те, що я з ним малював, хочу видати в альбомчику. Планую формат А4 і вмістити туди 100 малюнків», - ділиться мультиплікатор.

Окрім роботи, у свої 79 років Едуард встигає і волонтерити – вчить дітей малювати і розповідає історію створення мультсеріалу про козаків.

«Ми в Києві теж волонтерили і тут знайшли собі прихисток з Карітаса. Ми одразу пішли по ліцеях – 7,3,5. І діток приводили, щоб я розказував їм, на дошці як козаків малювати. Ось це, що я вам розказую, я їм розказував», - зазначив легенда українського мультиплікаторства.

 «В мене таке щастя під боком»

Разом із чоловіком вже 49 років завжди поруч дружина Тетяна Кожуліна. Жінка розповідає, що понад 28 років працювала психологинею. Та одного дня все змінилося.

«Якось зранку прокинулася і думаю, чому це я два рази на тиждень проводжу групи з ветеранами, з інвалідами, з людьми, які отримали якісь травми, а в мене таке щастя під боком, якому потрібна допомога в житті.

Він – надзвичайна людина, я його кохаю до сьогоднішнього дня.  Це унікум. Це людина епохи Відродження», - зазначила Тетяна.

Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Тікали пішки з Маріуполя. Історія від журналістки-переселенки

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці 


21.06.2022 Ілона Шевченко 3194
Коментарі ()

24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

127
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

778
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2202
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

782
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

987
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

1849

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

724

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1267 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1499

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1643
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

133
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

357
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

697
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

183
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

354
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

556
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1038
19.09.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

284
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

126
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

283
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

677
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

633