"З дитинства знав, що буду військовим": історія Сергія Романова в ЗСУ (ФОТО)

Повномасштабне російське вторгнення Сергій Романов зустрів у війську, адже боронив Україну від ворога ще з 2014 року.

Про свій шлях в ЗСУ та що насамперед хоче зробити після перемоги, Сергій Романов поділився з журналісткою Фіртки.

"Я з дитинства знав, що буду військовим. Мій батько був військовим, служив у Чехословаччині, де я й народився. З пологового будинку мене забирали на УАЗику начальника штабу. Згодом батьки переїхали в Україну", — каже Сергій Романов.

У 1996 році, після проходження строкової військової служби, Сергій Романов хотів залишитися в армії, але на той час відбувався її розпад. Тому чоловік повернувся додому та одразу подав документи на вступ до тогочасної міліції.

"Уже через два місяці після демобілізації з армії я став дільничним інспектором міліції, потім перейшов у кримінальний розшук. На пенсію вийшов у 2011 році на посаді начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків районного відділу.

У 2014 році, коли ситуація в країні загострилася, я не міг залишатися осторонь. У квітні 2014-го, коли від мого рідного міста Оріхова (Запорізька область) до так званої "ДНР" залишалося близько 80 км, я вступив до 18-ї сотні "Правого сектору".

Там служив до осені 2015 року. Брав участь у бойових діях у Маріуполі, Гнутовому, Талаківці, а також на Темирівському блокпосту. Через сімейні обставини був змушений залишити добровольчий підрозділ".

Утім, у 2019 році чоловік знову повернувся до війська. У лютому підписав контракт на проходження військової служби в 55-й артилерійській бригаді "Запорізька Січ", де обійняв посаду командира гармати. Там й зустрічав російську орду під час повномасштабного вторгнення.

Спочатку працював на гарматі 2А36 "Гіацинт", згодом, після навчання в Німеччині, — на американській М777. Виконував бойові завдання біля Авдіївки та Соледара.

"У серпні 2022 року отримав травму. Після двох місяців лікування, операції в Хмельницькому, реабілітації та проходження військово-лікарської комісії був визнаний обмежено придатним до військової служби.

У зв’язку з цим мене перевели в новостворений інженерно-саперний батальйон 1221 на посаду головного сержанта роти. Спочатку ніс службу на кордоні з Росією в Харківській області, а зараз перебуваю на Великоновосілківському напрямку".

Стати військовим, каже Сергій Романов, мотивувало чимало факторів. Окрім військового шляху батька, він пригадав свою прабабусю, народжену в 1898 році в селі біля Гуляйполя.

"Я шкодую, що на той час, коли вона померла, я не задумувався над своїм корінням, але те, що мої рідні мешкали тут з давніх часів, а тепер якісь росіяни будуть говорити, що це їх земля...", — додає військовий.

Бажання покинути службу у Сергія Романова не виникало жодного разу.

"Я все своє життя "в погонах", іншої долі не знаю. Старша донька на контракті в ЗСУ, її чоловік також, менша донька слідча в поліції в районі ведення бойових дій, син закінчує школу і також планує зв'язати своє життя з "погонами". Тому йдемо до кінця. Я у своїй стихії. Армія — це моє життя".

Щодо мобілізації каже, розуміє потребу в зміні хлопців.

"Я розумію, що потрібно міняти хлопців, що воюють з перших днів. Але ким? Син закінчує школу. У його класі близько 25-ти дітей. У кожної дитини є батьки. З цих батьків — один батько загинув, один поліцейський, і я воюю й ще живий.

Де інші? Покращення в мобілізації — це свідомість самих людей. Зараз або ми вистоїмо, або України не стане. На мою думку, людина — це така істота, що звикає до всього, і тому на цей час війна стала буденністю".

"Кожен повинен бути на своєму місці. Якщо силоміць забирати людину до війська, то там з неї користі небагато. Треба мотивувати людей. У першу чергу має бути патріотизм".

Утім, військовий впевнений, що для перемоги українцям не вистачає консолідації суспільства. За його словами, є два світи: ті, хто дотичні до війни та ті, для кого війна — це просто докучливий фон життя.

Сьогодні Сергій Романов сподівається, що вдасться втримати фронт і зберегти Україну, не звертає уваги на заяви Трампа і ставиться до них, як до шоу.

"Прикро, що це шоу впливає на нас. Але все залежить тільки від нас самих".

Після перемоги військовий насамперед хоче поїхати на море з сім'єю.

"Після перемоги, якщо доживу, хочу на море. З сім'єю. Просто на море, без різниці куди. Сидіти та дивитися на хвилі".


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

«Довелося виборювати елементарне», — військова фельдшерка Ольга Штерн про сексизм та виклики для жінок у війську

«Для перемоги не вистачає єдності», — прикарпатець Юрій Смицький про шлях у війську, втрату побратима та поранення

Повернувся з-за кордону та став на захист України: історія військовослужбовця Володимира Горбачова (ФОТО)

Від роботи на "Азовсталі" до фронту: боєць Ігор Ковальов про шлях у війську


27.03.2025 2422
Коментарі ()

09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

715
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1111 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

1967
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3378
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2391
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

2327 6

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

1917

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

701

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1210

Цьогоріч зима в Карпатах зі снігами і морозами. Як дітям йти в школу, а дорослим на роботу? Не кажучи вже про те – як за таких умов хоронити померлих.

1618
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2297
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

2923
24.02.2026

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

7644
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1223
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21214
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9045 1
23.02.2026

Великий піст у 2026 році розпочинається у понеділок, 23 лютого.  

2213
05.03.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13952
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

439
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

978
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1358
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2118