"З дитинства знав, що буду військовим": історія Сергія Романова в ЗСУ (ФОТО)

Повномасштабне російське вторгнення Сергій Романов зустрів у війську, адже боронив Україну від ворога ще з 2014 року.

Про свій шлях в ЗСУ та що насамперед хоче зробити після перемоги, Сергій Романов поділився з журналісткою Фіртки.

"Я з дитинства знав, що буду військовим. Мій батько був військовим, служив у Чехословаччині, де я й народився. З пологового будинку мене забирали на УАЗику начальника штабу. Згодом батьки переїхали в Україну", — каже Сергій Романов.

У 1996 році, після проходження строкової військової служби, Сергій Романов хотів залишитися в армії, але на той час відбувався її розпад. Тому чоловік повернувся додому та одразу подав документи на вступ до тогочасної міліції.

"Уже через два місяці після демобілізації з армії я став дільничним інспектором міліції, потім перейшов у кримінальний розшук. На пенсію вийшов у 2011 році на посаді начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків районного відділу.

У 2014 році, коли ситуація в країні загострилася, я не міг залишатися осторонь. У квітні 2014-го, коли від мого рідного міста Оріхова (Запорізька область) до так званої "ДНР" залишалося близько 80 км, я вступив до 18-ї сотні "Правого сектору".

Там служив до осені 2015 року. Брав участь у бойових діях у Маріуполі, Гнутовому, Талаківці, а також на Темирівському блокпосту. Через сімейні обставини був змушений залишити добровольчий підрозділ".

Утім, у 2019 році чоловік знову повернувся до війська. У лютому підписав контракт на проходження військової служби в 55-й артилерійській бригаді "Запорізька Січ", де обійняв посаду командира гармати. Там й зустрічав російську орду під час повномасштабного вторгнення.

Спочатку працював на гарматі 2А36 "Гіацинт", згодом, після навчання в Німеччині, — на американській М777. Виконував бойові завдання біля Авдіївки та Соледара.

"У серпні 2022 року отримав травму. Після двох місяців лікування, операції в Хмельницькому, реабілітації та проходження військово-лікарської комісії був визнаний обмежено придатним до військової служби.

У зв’язку з цим мене перевели в новостворений інженерно-саперний батальйон 1221 на посаду головного сержанта роти. Спочатку ніс службу на кордоні з Росією в Харківській області, а зараз перебуваю на Великоновосілківському напрямку".

Стати військовим, каже Сергій Романов, мотивувало чимало факторів. Окрім військового шляху батька, він пригадав свою прабабусю, народжену в 1898 році в селі біля Гуляйполя.

"Я шкодую, що на той час, коли вона померла, я не задумувався над своїм корінням, але те, що мої рідні мешкали тут з давніх часів, а тепер якісь росіяни будуть говорити, що це їх земля...", — додає військовий.

Бажання покинути службу у Сергія Романова не виникало жодного разу.

"Я все своє життя "в погонах", іншої долі не знаю. Старша донька на контракті в ЗСУ, її чоловік також, менша донька слідча в поліції в районі ведення бойових дій, син закінчує школу і також планує зв'язати своє життя з "погонами". Тому йдемо до кінця. Я у своїй стихії. Армія — це моє життя".

Щодо мобілізації каже, розуміє потребу в зміні хлопців.

"Я розумію, що потрібно міняти хлопців, що воюють з перших днів. Але ким? Син закінчує школу. У його класі близько 25-ти дітей. У кожної дитини є батьки. З цих батьків — один батько загинув, один поліцейський, і я воюю й ще живий.

Де інші? Покращення в мобілізації — це свідомість самих людей. Зараз або ми вистоїмо, або України не стане. На мою думку, людина — це така істота, що звикає до всього, і тому на цей час війна стала буденністю".

"Кожен повинен бути на своєму місці. Якщо силоміць забирати людину до війська, то там з неї користі небагато. Треба мотивувати людей. У першу чергу має бути патріотизм".

Утім, військовий впевнений, що для перемоги українцям не вистачає консолідації суспільства. За його словами, є два світи: ті, хто дотичні до війни та ті, для кого війна — це просто докучливий фон життя.

Сьогодні Сергій Романов сподівається, що вдасться втримати фронт і зберегти Україну, не звертає уваги на заяви Трампа і ставиться до них, як до шоу.

"Прикро, що це шоу впливає на нас. Але все залежить тільки від нас самих".

Після перемоги військовий насамперед хоче поїхати на море з сім'єю.

"Після перемоги, якщо доживу, хочу на море. З сім'єю. Просто на море, без різниці куди. Сидіти та дивитися на хвилі".


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

«Довелося виборювати елементарне», — військова фельдшерка Ольга Штерн про сексизм та виклики для жінок у війську

«Для перемоги не вистачає єдності», — прикарпатець Юрій Смицький про шлях у війську, втрату побратима та поранення

Повернувся з-за кордону та став на захист України: історія військовослужбовця Володимира Горбачова (ФОТО)

Від роботи на "Азовсталі" до фронту: боєць Ігор Ковальов про шлях у війську


27.03.2025 2486
Коментарі ()

03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2019
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4841
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3754
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4878
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3032
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

4329 1

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

381

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1174

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1387

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4000
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5878
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6522
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3530
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1663
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1353
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8225
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3036
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

632
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1212
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

876
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1592
19.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1347