«Для перемоги не вистачає єдності», — прикарпатець Юрій Смицький про шлях у війську, втрату побратима та поранення

Прикарпатець Юрій Смицький сьогодні є військовослужбовцем 12 бригади Національної Гвардії України. Чоловік став на захист країни у березні 2023 року.

Юрій Смицький поділився з журналісткою Фіртки своєю історією у війську, як отримав поранення та важкими переживаннями від втрати побратимів на фронті, зокрема пригадав трагедію в Серебрянському лісі на Луганщині.

До повномасштабного російського вторгнення на територію України Юрій Смицький проживав у Празі та займався фасадним оздобленням будинків.

«Стати на захист України мене мотивувала сім’я, дім та рідний край.

Я дуже боявся, що росіяни прийдуть на мою територію, а саме на Івано-Франківщину або Рівненщину, де живе моя дитина та знущатимуться, як це робили в Бучі, Ірпені чи Гостомелі», — ділиться захисник.

Щодо армії, каже військовослужбовець, завищених очікувань не мав.

«Все чого очікував — я це отримав. Я знав, що армія не є вкрай укомплектованою. Єдине, надіявся, що в нас вже немає «дідівщини» — і коли я приїхав, то цього не було.

Думав, що наш стан кращий, але все, що ми отримали — це «совкову» книжку. Всі, як звикли за Радянського Союзу службу вести, то це так і залишилося.

Здивувало, що не було ніяких нововведень. Утім, ми з роками йдемо до кращого, вчимося на своїх помилках».

Військовослужбовець пригадує, в Серебрянському лісі (Луганська область — ред.) траплялися різні ситуації, але найболючішим спогадом є втрата побратима.

«Коли «ГТА» (позивний воїна — ред.) вийшов на позиції, тоді росіяни сильно нас пресували. Працювала ворожа артилерія. Тоді мого побратима поранили.

А ті, хто були поруч з ним, не змогли допомогти, оскільки в одного почалася панічна атака, а в іншого була контузія, і він не зміг нічого зробити».

«Мені болить, що ми на фронті воюємо, помираємо, а людям, які знаходяться в тилу, байдуже. Чимало навіть не помічають, що десь йде війна, що ми там є.

У мене неодноразово, перебуваючи у відпустках, виникали конфлікти з людьми зі сходу України. Адже дехто з них каже про те, що ми винні в цій війні. 

Якось один харків'янин сказав мені, коли я був вдома: «Ви тут пожили, тепер давайте ми тут поживемо». Ось так вони й вважають нас ні за що. Звісно, не всі такі, але ті, що траплялися мені — картина сумна».

Юрій Смицький підкреслює, важко побороти людську байдужість.

«Поки людина не особисто не відчує горя чи біди, ми це ніяк не змінимо. Аби переосмислити свою байдужість, потрібно зіштовхнутися з особистим горем.

І, на мою думку, людина тоді стане нарешті відповідальною».

Від війни військовослужбовець не відволікається зовсім, адже вважає, що повинен завжди знати ситуацію на фронті.

«Моя посада вимагає знати все, аби розуміти, хто та куди переходить, що робить.

Я стараюсь поглинути всю інформацію, адже це ремесло, в якому потрібно завжди удосконалюватися, багато вивчати та встигати за інноваціями, які з’являються.

Хочу, щоб мій особовий склад та я були живими та цілими. Тому, аби так було, потрібно слідкувати за всіма моментами».

Як зазначає військовослужбовець, бажання покинути все та опустити руки не з’являлося. Та, сподівається, не з'явиться.

«Я підозрюю, що з таким темпом дій нашої влади, «тасуванням колоди», а саме — передислокацією бригад на ті чи інші напрямки, поставленням дивних завдань, а також через вчинки деяких українців, то, можливо, бажання опустити руки й з'явиться. Але не хотілось би.

Можливо, я колись дійду до думки, що не чесно, що хтось у тилу спокійно вранці п'є каву, бачить своїх рідних, а я мушу сидіти в окопах, недоїдати та недосипати. 

У цілому щодо суспільства зазначу, що змінилося не багато. Хтось вже звик до війни. Хтось займається далі корупцією, хтось — краде. А умовні 20 відсотків хочуть змінити країну, поставити на ноги та відвоювати незалежність.

У будь-якому випадку для мене найважливіше — вигнати росіян з наших земель, аби жити спокійним і стабільним життям».

Мобілізація, наголошує військовий, вкрай необхідна. За словами захисника, нові сили завжди потрібні.

«Утім, знаєте, теперішня мобілізація, коли «гребуть» всіх підряд, — це неправильно. У війську мають бути вмотивовані люди, які розуміють, з якою метою та за що вони тут, а не забирати людей з інвалідністю.

Скажу так, ми не покращимо цей процес, бо багато вмотивованих людей та цвіт нації вже в армії, на жаль, чимало з них росіяни вже вбили. Тому єдине, що залишається — це мобілізовувати невмотивованих».

Для перемоги, за словами Юрія Смицького, не вистачає єдності.

«Треба бути один за одного. Разом, як міцний кулачок. Але кожен думає по-різному, як військові, так і цивільні, так і можновладці.

На жаль, кожен думає тільки за себе, як пригрітися, сховатися та не піти воювати».

П'ятого жовтня 2024 року воїн отримав поранення, тому наразі лікується та проходить реабілітацію.

«Я отримав поранення при зачистці неподалік Нью-Йорка. Там зустріли орієнтовно десятьох росіян. Розпочався ближній бій, відстань якого була три метри.

Ми з побратимами були на відкритій зоні, де нас могли легко прибрати. Оскільки я був командиром групи, то за моїм наказом ми почали відтягуватися звідти. І коли хлопці відійшли, я зробив лише два кроки й зірвалась граната.

Мені поранило руку і ще кульове, яке пройшло наскрізь. Наклав собі турнікет, далі допоміг медик й розпочали евакуацію. Мені було важко йти, адже я втратив дуже багато крові.

Зараз лікуванням я задоволений. Попри своє скептичне ставлення до всього, я зараз приємно здивований, що держава оплачує моє лікування, яке є досить хорошим».

Після перемоги Юрій Смицький планує поїхати додому, а саме в село Новоселиця, що на Івано-Франківщині.

«Піду в гори, збудую будинок та буду насолоджуватися там тишею й спокоєм».


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

"Боляче розуміти, що юнаки вже мають жахливі наслідки від війни", — 28-річний ветеран з Івано-Франківська

Повернувся з-за кордону та став на захист України: історія військовослужбовця Володимира Горбачова (ФОТО)

Від роботи на "Азовсталі" до фронту: боєць Ігор Ковальов про шлях у війську


24.10.2024 1476
Коментарі ()

09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1229
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1008
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2016
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3487
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1297
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1284

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1577

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

449

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1095

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1259
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24217
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

469
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2629
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

542
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1460
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

644
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15331
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

448
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

454
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1286 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

585
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

494