Від роботи на "Азовсталі" до фронту: боєць Ігор Ковальов про шлях у війську

Ігор Ковальов до початку повномасштабного вторгнення працював на металургійному комбінаті «Азовсталь» слюсарем-ремонтником з ремонту металургійного устаткування гідравлічних систем машини неполивного залиття заготовлення.

Про мотивацію захищати країну, теперішні методи мобілізації та як став бухгалтером розрахункової групи військовий 4-ї окремої танкової бригади Ігор Ковальов поділився з журналісткою Фіртки.

"До лав Збройних Сил України я долучився 23 вересня 2022 року. Моя найбільша мотивація — це особиста помста, тому що ці орки зруйнували моє місто Маріуполь, в якому я жив і яке добре процвітало без них.

Зруйнували мій комбінат, на якому я працював. Це, певне, і є моя мотивація", — зазначає Ігор.

Так, 24 лютого 2022 року військовослужбовець знаходився на роботі.

"Коли я їхав на роботу, то навіть не знав, що почалася повномасштабна війна. Дізнався про це вже на роботі. Вирішив подзвонити дружині та попросив, аби родичі забрали її з сином у село Запорізької області.

Там на той час було безпечніше. Згодом 5 березня я виїхав до Запоріжжя разом з батьками. Хотів заїхати за дружиною, але росіяни не пропустили.

Тому 11 березня я вже повертався на окуповану територію за дружиною на власному авто, де вони (росіяни — ред.) потім сказали, що переплутали нас із розвідниками.

Трохи постріляли нам машину, потримали нас декілька годин у полоні, допитували та пʼять разів водили на розстріл, адже думали, що ми розвідники", — пригадує військовослужбовець.

За словами Ігоря, через декілька годин тримання росіяни відпустили його з батьком, проте в машині було прострелено два колеса, вікна, тому відразу добратися до дружини йому не вдалося.

"Довелося витратити декілька днів на те, щоб відремонтувати авто і вже 13 березня ми разом з дружиною, моїм батьком і сином виїхали у Дніпро", — розповідає Ігор Ковальов.

Військовослужбовець каже, найбільший слід у його пам’яті залишили побратими, які вже загинули.

"Найбільший слід у памʼяті залишили побратими, з якими я познайомився у Вінниці. На жаль, сьогодні вже деяких з них немає з нами".

Як зазначає Ігор, у нього ніколи не було бажання опустити руки та здатися, адже має мету та ціль.

"Я хочу додому, у свій Маріуполь. Тому в мене не виникало бажання все покинути, хоча і така змога теж була.

Я маю підставу звільнитися — і дружина дуже просила про це, але я не скористався цією можливістю".

Теперішню мобілізацію в країні боєць вважає «провальною».

"ТЦК ловить тих, кого змогли зловити та направляють до нас людей віком 50 і більше років. Інколи здається, що вони заїхали в якийсь «генделик», «вигребли» всіх звідти та привезли сюди.

Такі люди ніяк невмотивовані, а ще й здоровʼя в них не дуже", — наголошує військовий.

Ігор переконаний для того, щоб покращити темпи мобілізації необхідно більше мотивувати людей.

"В Україні досі діє система оплати, наприклад, як до повномасштабного вторгнення.

Люди, яких виводять у розпорядження, отримують оклад за військовим званням, тобто їх зарплата буде складати до тисячі гривень. Для того, щоб отримувати зарплату у повному розмірі вони повинні надати підтверджувальний документ.

Якщо вони не надіслали підтверджувальні документи, аби їм продовжили виплати, коли вони були поранені, то це проблема. Тим паче на війні трапляється різне. Одним словом, людей треба дуже добре мотивувати".

Ігор з приємністю згадує життя до повномасштабного вторгнення, адже часто любив проводити вільний час на риболовлі, де тиша та спокій. Найбільше сумує за дружиною та сином, а найболючіше для воїна те, що син вже два роки росте без батька.

Військовослужбовець вважає, що для перемоги в цій війні нам потрібна така єдність, яка була на початку повномасштабного вторгнення.

"Ставлення суспільства дуже змінилося. На початку повномасштабного вторгнення всі були один за одного, злагоджені, а зараз — кожен сам за себе.

Якщо в тиловому місті немає війни, то здебільшого людям байдуже, що відбувається тут — на Донбасі", — зазначає Ігор.

Воїн з прикрістю розповідає про людей, які говорять про те, що готові віддати території країни.

"Вони кажуть: «Та віддаймо ту Донецьку, Луганську області. Нащо вони нам потрібні? За те війна закінчиться».

Якби прийшли орки та забрали їхній дім, щоб вони тоді казали? Нам всім треба бути один за одного. Спрямовувати кошти на свою армію, аби потім не годувати чужу — тоді ми переможемо!".

Після перемоги найперше Ігор поїде додому, у Маріуполь.

"Найперше я поїду додому, хоча його вже й немає, адже росіяни зруйнували. Але я дуже скучив за рідним містом, морем, атмосферою мого Маріуполя", — ділиться Ігор Ковальов.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

"Війна — це хіба не мотивація?": військовий з Івано-Франківська Олег Стефанишин про шлях у війську, тил та мобілізацію

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Пошуки зниклих безвісти українських бійців: що варто знати прикарпатцям, аби не нашкодити


10.09.2024 Тетяна Сорока 1842 2
Коментарі (2)

ось так 2024.09.10, 17:57

Людина правильна. Єдине уточнення. Комбінат не його. Місто Маріуполь його - як свобода пересування, його територія. Умови праці на комбінаті з певними гарантіями - це його. Власне ж його - це дім, машина, родина, і право працювати переміщатись, вільно говорити українською в Маріуполі. А у комбінату є власник, акціонери і купу менеджерів, які "десь пропапали"  і не захищають не мстяться таки за їхній комбінат колишній. Правильні акцентии не дають потім розчаровуватись.

ось так 2024.09.10, 18:22

Правильо каже щодо "відати території і все". Уже були фактично віддали мінськими, потім парижськими угодами відмовившись силою повертати їх бо зрозуміло не було ресурсів і ніхто не працював щоб реально були поки "не клюнув" у 2022році. Але москаль цим не вдовольнився зрозуміло.

Теж звернув увагу як Зеленський на пресконференцію казав: "хочуть окупувати повністю Донецьку область, це їх ціль, давно заявлена, з цього починали". Яка нафіг "донецька область"? зможе, то піде далі навіть не замітить тих адміністративних кордонів. Хтось ж це вкладає у голову Зеленському ці дурниці і людям теж на фоні проблем підсовують "троянські думки". Ефективне знищення росіян - єдине що зупинить там де зупинить московську навалу.

05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

583
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

814
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6668
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1409
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2162
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2391

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

370

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

665

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1403

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

845
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

771
01.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

393
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2465
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1153 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

811
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1236
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1632
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

776
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1086
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

641
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2484 9