Військовослужбовець на позивний «Рекс» прийшов до війська ще у 2014 році. За цей час встиг побувати на Донеччині та Луганщині, пережити поранення, побачити, як змінилася війна і як звичайні люди — вчителі, будівельники, електрики — стали військовими.
Своєю історією шляху військовий поділився з журналісткою Фіртки.
Сьогодні боєць продовжує захищати Україну та каже: найбільше після війни хоче повернутися до нормального цивільного життя, до сім’ї та дітей.
До війська «Рекс» долучився ще на початку російсько-української війни. Каже, тоді його шлях у військо розпочався доволі несподівано.
«Якщо чесно, то секретарка, яка була моєю родичкою, сказала, щоб я пішов у військкомат оновити дані. Я оновив — і зранку о сьомій годині вже поїхав», — згадує військовий.
Свій перший день у війську чоловік пам’ятає добре, хоча тоді, каже, було більше невідомості, ніж розуміння того, що чекає попереду.
«Квадратні очі. Нічого не знав. Була невідомість всюди — і все», — каже «Рекс».
Спочатку він потрапив до 16-ї авіаційної. Першим напрямком стало місто Щастя. У 2015 році військовий звільнився зі служби, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії знову повернувся до війська за мобілізаційним розпорядженням.
За роки служби йому довелося побувати на Донецькому та Луганському напрямках. Під час АТО чоловік займався, зокрема, супроводом і постачанням боєприпасів. Уже під час повномасштабної війни служив у районах Серебрянки, на Запорізькому напрямку, поблизу Гуляйполя та на Лиманському напрямку.
«Раніше дрон був переважно для розвідки, а зараз фактично війна дронами»
За словами «Рекса», між війною у 2014 році та повномасштабним вторгненням є суттєва різниця. Насамперед через зміну характеру бойових дій та розвиток технологій. Сьогодні він служить у 50-му полку НГУ.
«Якщо за часів АТО дрон був переважно тільки для розвідки, то зараз фактично війна дронами», — говорить воїн.
Одним із найважчих моментів, що закарбувалися у пам’яті, для військового став крайній вихід на позиції. Саме тоді він зазнав поранення.
«Заходив на позицію з хлопцем, якому був 21 рік. Ми йшли через спущене озеро, бо там уже все було розбите й по нас прицільно били. Під час прильоту побратим застряг у болоті й упав головою вниз. Рюкзак накрив йому шию та спину», — згадує боєць.
У той самий момент стався ще один приліт.
«Мене тоді поранило — бік, можна сказати, «нафарширувало» уламками. А йому просто покремсало рюкзак», — розповідає «Рекс».
«Війна змінила все кардинально»
За понад десять років війна змінила не лише його життя, переконаний військовий.
«Вона змінила не тільки моє життя. Фактично, вона змінила кожного. Змінилися погляди на життя, стиль життя. Вона все поміняла кардинально», — каже «Рекс».
Особливо по-іншому починаєш сприймати прості речі, які в цивільному житті часто здаються буденними.
«Банально, але навіть ковток води чи шматочок свіжого хліба. Найбільше сумую за спокійним життя», — говорить військовий.
Водночас поруч із ним залишаються побратими, з якими він готовий і далі виходити на позиції.
«У нас усі бойові, свідомі пацани. І в тому ж самому складі — це без питань. Це навіть не обговорюється», — каже «Рекс».
«Якби не підтримка тилу, ситуація на фронті була б значно гіршою»
До людей, які перебувають далеко від фронту, військовий має просте, але важливе прохання — не забувати про тих, хто воює.
«Допомагайте, не забувайте, бо в будь-який момент війна може вступити у ваші двері. Якби не було підтримки з тилу, на фронті ситуація була б значно плачевнішою. Якби не волонтерська підтримка, то було б дуже важко», — наголошує воїн.
Серед того, чого, на його думку, сьогодні найбільше бракує військовим від держави, — гідне грошове забезпечення.
«Зараз захищають вчителі, будівельники, електрики — звичайні люди»
Військовий також хоче, аби цивільні пам’ятали: на фронті сьогодні перебувають не якісь окремі «люди війни», а звичайні українці, які до служби мали мирні професії та звичайне життя.
«Зараз захищають вчителі, будівельники, електрики і тому подібні. Звичайні люди», — наголошує «Рекс».
Він визнає, що суспільству часом складно зрозуміти, як правильно поводитися з військовими. Однак, каже, для цього не потрібно вигадувати нічого особливого.
«Можна просто підійти, подякувати, потиснути руку, навіть цукеркою пригостити. Просто не ставити дурних питань», — зазначив військовий.
Щодо майбутнього «Рекс» не приховує: після закінчення війни він хоче повернутися до нормального цивільного життя.
«Найперше — повернутися до нормального життя. До цивільного. Сім’я, діти. Але якщо буде потреба перебувати там, безпосередньо на службі, то так і буде. Інакше не буде».
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
