Перемоги ЗСУ (65%), відбудова (49%) та допомога одне одному (40%) можуть найбільше об’єднати українців.
Такі дані опитування оприлюднила соціологічна група "Рейтинг", передає Фіртка.
Разом з тим, економічний ріст є єднальним фактором для 30% опитаних, мова — 25%, вступ до ЄС/НАТО — 20%, єдність політиків — 15%, культура — 13%, історія — 9%, повернення біженців і релігія — по 4%, спортивні перемоги — 1%.
Ті, хто проживають в Україні, потенціал об’єднання частіше вбачають у перемогах ЗСУ.
Для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном набуває ваги чинник відбудови та взаємної допомоги. Культура і повернення біженців — важливі фактори об’єднання для тих, хто проживає зараз за кордоном.
Наймолодші частіше обирали взаємодопомогу та культуру. Відбудова та економічний ріст є важливими для молоді та середнього віку. Найстарші частіше відзначали перемоги ЗСУ, мову, вступ до ЄС/НАТО та політичну єдність.
Для мешканців Півдня, Сходу і Донбасу вагомими єднальними факторами є відбудова країни, взаємодопомога та повернення біженців. Для жителів Заходу, Галичини — мова. Вступ до ЄС/НАТО є однаково важливим як для Заходу, Києва, так і для Донбасу.
Ті, хто спілкується у побуті лише українською, частіше відзначали фактор мови. Перемоги ЗСУ та вступ до ЄС/НАТО частіше обирали ті, хто говорять українською або двома мовами. Для тих, хто говорить російською, єднальним чинником є економічний ріст.
Відбудову та взаємодопомогу також частіше обирали ті, хто спілкується російською та двома мовами. Для україномовних – це частіше мова, євроінтеграція та перемоги ЗСУ.
Найбільшими загрозами роз’єднання українців можуть стати політичні конфлікти (62%) і взаємні звинувачення (59%).
Економічну кризу як негативний чинник назвали 35%, відсутність відбудови, масовий виїзд українців за кордон, відмова від вступу до ЄС/НАТО вказали 20-22%, поразки ЗСУ, мова — 18-19%, релігія — 12%, історія і культура — 1-2%.
Ті, хто проживають в Україні, загрозу роз’єднання частіше вбачають у масовому виїзді українців та поразках ЗСУ. Для внутрішніх переселенців та біженців за кордоном таким чинником є відсутність відбудови.
Взаємні звинувачення та мова – більший тригер до роз’єднання для біженців за кордоном та російськомовних.
Для молоді та людей середнього віку факторами роз’єднання відносно частіше є економічна криза, масовий виїзд земляків та мова.
Для найстарших таким є відмова від вступу до ЄС/НАТО. Мешканці Сходу і Донбасу частіше говорять про загрозу взаємних звинувачень, жителі Заходу мають побоювання щодо відмінностей в релігії, мешканці Галичини — щодо мови.
Довідково: метод опитування: CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Анонімне онлайн-інтерв’ю, проведене соціологічною групою "Рейтинг" на платформі Rating Online.
Вибірка випадкова, респонденти отримували запрошення через месенджери та соціальні мережі.
Структура масиву відображає структуру населення України станом на початок 2022 року (згідно з актуальними даними Державної служби статистики України).
Вибіркова сукупність складає 6 050 респондентів, зокрема 700 респондентів — внутрішньо переміщені особи (ВПО), які перебувають на території України; 750 респондентів — біженці з України, які перебувають за кордоном.
Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для усього масиву даних становить не більше 1,5%. Для підмасивів (ВПО та біженці): не більше 4%.
Терміни проведення: 16-20 серпня 2023 року.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
