Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни?

Сьогодні, кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає нашу країну від російсько-білоруських окупантів.
Фіртка публікує найцікавіші роздуми наших співгромадян, щодо вітчизняної війни з росією. До вашої уваги роздуми Юрія Лігоміни.
Далі пряма мова автора.
"Чи існує інша росія? Чи існують інші росіяни? Це не прояв хвороби російського емігранта в Україні, якщо що.
Існують російські ліберали та інтелігенти, що так заглибились в осмислення росії та долі загадкової душі російського ґвалтівника, що бачать Достоєвського в рускій бані з малолітніми дівчатками.
Розумієте, російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.
І знову, абстрактний ліберал, скажете ви. Але ж і інша росія – щось з абстрактних площин.
В росіян є певні схильності до колективізму. При чому цей колективізм дуже часто вимушений. Краще ніж кров'ю до себе не прив'яжеш. Найкраще росіян, що можуть ненавидіти одне одного і цілком не проти зарізати свого брата-росіянина за розпиттям дешевої горілки, єднають злочини.
От і путін прив'язав до себе цією війною всіх тих чиновників, що тремтячим голосом потурали його хворобливим забаганкам. Бо колективний злочин у свідомості росіян – це майже і не злочин. Це так... вимушена дія, здійснена під наказом. Це вибір між двома роками дисбату і виконанням злочинного наказу.
Сьогодні на території України колектив російської армії здійснює колективні злочини. Злочини проти українського народу. Злочини проти свободи, демократії та елементарної людяності. Їхні солдати цього зовсім не соромляться, що підтверджено (і не раз) їх перехопленими розмовами між собою.
І навіть цілий їхній міністр закордонних справ лавров не соромиться визнавати, що російські війська обстрілюють пологові будинки та житлові масиви. Їх військові не соромляться на очах всього світу, попри домовленості про зелені коридори, обстрілювати колони евакуації з Маріуполя та більше ніж тиждень блокувати доступ до міста гуманітарним місіям.
Вони цим хизуються.
Але пересічні росіяни жаліються не на те, що їхня армія, яку вони утримують своїми податками, вбиває дітей десь у Харкові.
Вони жаліються і навіть плачуть про те, що не можуть більше сходити в Макдональдс, чи полетіли в Париж.
Скаржаться на труднощі.
Якщо вони і хочуть зупинити війну, то тільки щоб повернути втрачені блага та доступ до послуг і ресурсів.
Ніякої емпатії до українців в них немає і близько. Якщо існують колективні злочини – існує і колективна відповідальність. І сьогодні пасивне російське суспільство, що продовжує плакатись про вихід брендів з їх ринку, цю відповідальність несе.
І несе у повному обсязі.
Вони ж ставлять запитання: "А чому я маю вибачитись перед українцями? Чому я маю страждати? Це ж не я вбиваю. І це все просто політика, а я проста людина..."
Знаєте, хто несе відповідальність за ті злочини, що вже два тижні коїть російська армія на території України? Кожен російський солдат. Кожен льотчик. Кожен політик. Кожен пропагандист. Кожен платник податків. Кожен німий обиватель. Кожна матір, що виростила таких синів. Кожен вчитель, що так наполегливо насаджував майбутнім мародерам і ґвалтівникам достоєвщину.
Це не поганий путін. Це колектив російської нації, що мовчки дивився на нацифікацію їх країни роками. Колектив, що мовчки споглядав геноцид в Чечні, агресію в Грузії та плескав в долині окупації Криму.
Ця війна, всі ці війни, цей терор, ці вбивства, насильство, кожна спроба реалізувати маніакальні ідеї сірого приниженого чекіста – за все це несе відповідальність російське суспільство.
Частушки про некрофілію – це також достоєвщина, така кохана російськими інтелектуалами. Де були ті інтелектуали всі ці роки? Ці злочини – не прикрі звірства путіна, – це бруд на тілі російської нації, бруд якого їй ніколи не змити.
Що мають робити забіткані росіяни? Допомогти відбудові України. Відбудувати все те, що знищили їхні солдати, яких вони утримували. Вони мусять це зробити навіть якщо не хочуть чи не розуміють чому вони мають.
Не розуміли вісім років злочинність власної влади та погодились на війну? Мовчки ковтнули, а дехто навіть зрадів. То мовчки маєте платити за відбудову Охтирки і Маріуполя, Сум і Харкова, Волновахи і Ірпеня, Бучі і Чернігова...
Злочинці мають бути піддані трибуналу. А прості росіяни їх люб'язно видати. І засуджувати кожну їх дію і свою ялову нікчемність. Провести нарешті декомунізацію, а тепер ще й денацифікацію чи дерашифікацію. Відмовитись від імперіалістичних замашок. Демілітаризувати території біля кордонів з Україною, Грузією, країнами Балтії. Вивести військовий флот з акваторії Чорного, Азовського, Балтійського, Каспійського, Баренцевого та Білого морів. Ліквідувати маргінальні квазідержави – російські окупаційні адміністрації та вивести свої війська з території інших держав.
Провести нарешті федералізацію російської федерації, з можливістю самовизначення для неросійських територій.
Визнати свої злочини перед іншими народами.
Відмовитись від ядерного статусу, терористи не мають навіть морального права на зброю масового ураження.
Знищити російську ударну авіацію – країна, що використовує бомбардувальники, щоб бомбардувати цивільні об'єкти, не має права на авіацію. А ще росіяни мають вибачитись і вибачатись далі, систематично і завзято – поки вас не пробачать. А тоді вибачатись знову".


11.03.2022 ЗСУ Солдат 13838 1
Коментарі (1)

Олег 2022.03.17, 20:46

Росіяни племя східнє які уповають на страрійшину. Східним народам притаманне солідарне співжиття тоді як західним субсидарне. Але головне питаня стоїть навіщо стріляти???  

14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

925
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1298
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1110
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1148
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7209
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1857

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

429

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

656

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1696

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

930
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1163
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

635
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

1000
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1316
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

886
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1441 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1022
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37372 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1107
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1374
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

871
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3271 15