27-річний Матвій Оверчук став першою втратою зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону 10-ої бригади.
«Це сталося 22 червня біля Лисичанська. По наших військах, як, власне, регулярно в цих краях, працювала авіація. А наш підрозділ, який якраз і має збивати літаки, спостерігав за винищувачем ворога.
На нашій позиції ми чергували парами – наглядач і стрілець. О 10 годині ранку відбулася перезмінка. Замість мене заступив Матвій Оверчук з напарником.
О 10:45 годині він доповів, що почався наліт авіації і вони працюють. І зовсім скоро ми почули пуск ракети.
Вибігли та побачили десь на відстані чотирьох з половиною кілометрів над землею вибух. Було зрозуміло, що літак збили. Це саме спостерігав боєць іншого підрозділу неподалік від нас», — розповідає командир зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону Олексій Аксьонов.
За його словами, майже миттєво в їхній бік полетіли мінометні міни – росіяни завжди у відповідь працюють по позиціях.
«Ми знали, що винищувачі працюють в парі. Думали, другий, побачивши пуск ракети, відвернув. Але в тих краях така місцевість, що складки місцевості дозволили пілоту спуститися нижче, сховатися.
І він з’явився в небі зовсім несподівано. І чітко завдав удару по тому місцю, звідки було здійснено пуск ПЗРК. Ракета влучила практично в позицію, де знаходився Матвій Оверчук, позивний Овер.
Другий був трохи далі, ближче до перекритої щілини, куди він заскочив, почувши свист снаряда.
Він і передав: "В нас влучила ракета". Також він повідомив, що йому погано, але він живий. А що з Овером він не знає.
Я побіг туди. Побачив сліди від вибуху. Проповз до Овера і зрозумів, що йому вже не допомогти».
Сорок хвилин тривав мінометний обстріл, тому ми не могли витягнути загиблого. Пересиділи цей час в укритті. Командир відділення, друг Матвія, сповзав до нього ще раз. Переконався, що той таки загинув.
«До нас у підрозділ Матвій потрапив, коли почався повномасштабний наступ. Він закінчив університет водного господарства. Пройшов навчання в Яворові на полігоні.
До підрозділу, який формувався, доєднався у Малині на Житомирщині. До цього моменту у нього не було пострілів. Це його перший і відразу вдалий постріл.
До цього були ситуації, коли він наводив ПЗРК, але отримав інформацію, що то летить наш вертоліт.
Матвій — дуже грамотний боєць. Готовий був до будь-якої роботи, розвідка йому вдавалася. Ми спочатку зайшли в Сіверськ — охороняли командний пункт, потім нас перекинули в Лисичанськ».
У Матвія залишився син, який народився 20 січня цього року.
«Знаєте, я можу сказати, що не кожному вдається навчитися працювати з комплектом ПЗРК.
Для цього потрібні неабиякі риси характеру. Адже не всі можуть навіть дивитися на літак, не всі готові встати на повний зріст, аби випустити ракету по цілі. Крім того, багато хто стріляє, але не всі влучають».
Штурмовик СУ-25, який називають «Грач», невеликий. Командир пояснює, що коли він іде над землею вдалині, його можна легко переплутати з пташкою. Поки він не почне стріляти, ти його, власне, не бачиш. На додаток, літак може бачити локатор, а спостерігач – ні. та й не всі літаки, які побачив, можна збити. Не всі випущені ракети влучають по цілі. Тут ціла сукупність факторів, які мають спрацювати. У Матвія спрацювали.
«Завдяки тому, що з ПЗРК все частіше збивають ворожі літаки, ті почали більше боятися залітати до нас майже на позиції. Вартість ракети у порівнянні з літаком незначна. А завдяки їм і літаків менше стає, і льотчиків.
Тому "Грачів" почали економити. Знаючи, що тут у нас працює ППО, москальські літаки вже не долітають до наших позицій, через що зменшується точність влучання.
Бачимо, що вже вони скидають свої боєприпаси десь далеко. Наше завдання і є – налякати льотчиків, щоб вони не били так по нашій армії.
І Матвій впорався з цим завданням, знешкодивши російський літак. На жаль, це був і перший вдалий пуск "Ігли" у нашому підрозділі, і перша втрата».
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
Рекордні цифри: майже 95% мешканців західних областей погано ставляться до росіян
Винен не лише путін. 84% українців звинувачують «простих росіян» у війні
