Старовинне місто Снятин (фото)

 

 

Снятин - старовинне місто в історичному регіоні Покуття на південному сході Івано-Франівської області на кордоні з Буковиною. В місті багато є цікавого для туристів - ратуша з найвищою (після Львівської ратуші) вежею в Україні, костел, синагога, австрійська забудова, закопанські вілли, дерев'яна церква. Всі пам'ятки (крім останньої) компактно розташовані в центрі міста. Добиратися краще автобусом з Коломиї або Чернівців, бо вокзал знаходиться за містом.


Перша згадка про Снятин зустрічається в Іпатіївському літописі у 1158 році. Назва міста походить від імені його власника — воєводи Костянтина (Коснятина) Сірославовича, знатного боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла. Після переходу Галичини під владу польського короля Казимира III у 1349 році Снятин став центром староства. Першим старостою був Отто з Ходеча . Тривалий час старостами в Снятині були представники шляхтичів Бучацьких, зокрема, Міхал «Мужило» Бучацький, його син Міхал, внук Давид. В Снятині під угодою, укладеною з молдавським канцлером Михайлом, підписалися як свідки, зокрема, Бартоломей Язловецький (Бучацький) разом з снятинським та коломийським старостою — стрийком Михайлом «Мужилом» Бучацьким. Магдебурзьке право Снятин отримав у 1448 році.


Найвідоміша пам'ятка Снятина - ратуша, що розташована на центральній вулиці Шевченка на заході колишньої площі Ринок. Ратушу збудовано у 1861 році за проектом архітектора Йосифа Шрейбера з Чернівців під керівництвом міського будівничого Антона Берки у стилі класицизму. Ратуша вважається однією з найгарніших і найвищих в Україні. Її стрімка тендітна вежа висота 50 метрів поступається лише вежі Львівській ратуші. Вежу ратуші видно за декілька кілометрів, ще на під'їзді до міста. Первісно ратуша складалась з частини нині існуючої (південно-східний блок зі сторони міста) разом з першою сходовою кліткою. На наступному етапі будівництва у 1868 році зведено стіни ратушевої вежі і добудовано весь будинок. Вежу було закінчено лише у 1909 році.


В плані квадратна вежа складається із трьох частин, що динамічно звужуються вгору. Кути ратуші декоровані рустами, фіксуючи її в просторі. На осі розташовані вікна для освітлення сходової клітки. Верхнє, що має трапецевидне завершення, декороване замковим каменем і геометричним обрамленням. Завершує перший рівень декоративний пластичний карниз, в площині якого виконана скульптурна композиція (орли з могутніми крилами, які охороняють герб прикордонного містечка, увінчані каскадними гірляндами).


Купол вежі виконаний із металевих листів у вигляді луски. Вище світлового ліхтаря розташований шпиль із флюгером, під яким знаходиться яблучко (бронзова куля), де зберігаються документи історії, вкладені туди 1958 року під час святкування 800-річчя Снятина. На шпилі ратушної вежі міститься флюгер з прапором і датою — 1909. Годинник, що його доставив інженер Міхель Менсович з Кросни (Польща) і встановив на ратушевій вежі, мав чорний циферблат із білими цифрами. Позолочені стрілки були розміром др. 80 см. Два дзвони, які виготовив відливник Карло Швабе з Б'ялої, в різних тональностях відлічували години цілодобово.


На північному боці колишньої площі Ринок збереглося багато кам'яниць кінця ХІХ - початку ХХ ст.:


Особливо виділяється будинок торгівлі 1923 року, збудований в румунському стилі необринков'яну. Близькість Буковини нагадує про себе.


У XVII столітті в Снятині існував замок. Відомо, що у 1665 році новозбудований замок зруйнували козаки Б.Хмельницького, коли вони штурмом здобули місто. У 1900 році на місці замку збудовано староство. Сьогодні в будинку розміщується інтернат.


З місця, де стояв замок, можна побачити гарну панораму долини Прута:




Костел Успіння Пречистої Діви Марії в Снятині збудовано у 1843 році на місці раніше спаленого храму. Через чотирнадцять років новозбудований храм був освячений архієпископом Львівським, Лукашем Баранецьким.


Під час Першої світової війни костел, плебанія та господарчі помешкання були понищені. У 1926–1936 роках з добровільних пожертв були збудовані дві бічні каплиці, продовжений пресбітерій, переробили вікна, оновили та розширили хори, вибудували нове захристя, помалювали стіни. Через просідання ґрунту дзвіниця залишилася недобудованою. 6 травня 1936 року відбулось освячення головного вівтаря.


По завершенню Другої світової війни, 13 травня 1946 року влада міста закрила костел, відібравши ключі. 1 червня 1946 року останнім транспортом виїхали ксьондзи, забравши із собою шанований серед парафіян образ Матері Божої св. Скапулярію. 20 листопада 1990 року рішенням Івано-Франківського облвиконкому храм у жахливому стані був повернутий римо-католицькій громаді м. Снятина. 22 травня 1993 року храм був заново відкритий для віруючих.


Церква Пресвятої Трійці, XVIII ст.:


Більшість цікавих пам'яток Снятина розмістилося на вулиці Коснятина, яка йде паралельно центральній вулиці Шевченка і площі Ринок.

Поруч з костелом - одноповерховий будинок, де розміщувалося староство та школа судового виконавця (друга половина ХІХ ст.):


Вірменський костел збудований наприкінці XVIII ст. на місці монастирського дерев'яного храму, що належав домініканцім:






Поруч з костелом - будівля Польської жіночої школи, 1895 рік:


На вулиці Коснятина зберігся будинок для дітей сиріт з каплицею (друга половина ХІХ ст.):


У самому будинку в карпатському стилі розташувався музей українського художника Василя Касьяна:




У неоготичній капличці в радянські часи був концертний зал, а зараз - районний центр соціальних служб для молоді:




Будівля повітової ради (друга половина ХІХ ст.):


Пошта, поч. ХХ ст.:


Будинок фотографа Шміцлера (кінець ХІХ ст.):


Тут же на вулиці Коснятина є декілька цікавих вілл в закопанському стилі:






Церква Дива Св. Архістратига Михайла побудована в центрі Снятина у 1880-86 рр. за ініціативою місцевого священика Т. Кобринського, чоловіка відомої письменниці і активістки гендерного руху Наталії Кобринської.


Будинок спортивного товариства "Сокіл", поч. ХХ ст.:




На східній околиці середмістя по дорозі на Чернівці можна побачити синагогу, збудовану на початку ХХ століття:

Автор - Андрій Бондаренко


18.11.2016 17818 2
Коментарі (2)

Антоніна 2019.07.02, 22:32

костел Матері Божої з гори Кармель - так правильно! А не успіння Богородиці

 

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

487
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

940
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2240 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3330
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2757 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5564

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

633

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

808

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1286
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10144 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8646
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11094
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

570
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

910
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

726
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22802
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

370
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

729
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1293
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1270
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1505