Військовослужбовець Іван Майка загинув 23 квітня 2023 року поблизу Пречистівки Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми, отриманої під час виконання бойового завдання.
Його дружина Тетяна Майка в інтерв'ю для Фіртки пригадала останню розмову з чоловіком і дні тривожного очікування, коли намагалася дізнатися правду про його долю.
За словами Тетяни, перед загибеллю чоловік хворів, мав високу температуру та сильну слабкість. Спочатку його лікували в місцевих санчастинах, а згодом — у госпіталі.
Після лікування Івана знову повернули у стрій. Він навіть казав дружині, що його можуть комісувати, однак згодом повідомив, що повертається на позицію.
«Він був хворий: висока температура, сильна слабкість. Спочатку чоловіка лікували в місцевих санчастинах, а вже пізніше — у госпіталі. Після лікування чоловіка знову повернули у стрій.
Він навіть казав, що його можуть комісувати, але в четвер зателефонував і сказав: “Мене забирають назад на позицію”», — пригадала дружина полеглого військовослужбовця.
23 квітня 2023 року Іван Майка загинув поблизу населеного пункту Пречистівка Донецької області внаслідок мінно-вибухової травми, отриманої під час виконання бойового завдання.
«Це було зранку. Він подзвонив і сказав, що вони поспішають, що не встигають. Сказав, що перетелефонує, коли буде на місці. І більше я його не почула.
Після цього зв’язок обірвався. Почалися дні тривожного очікування. Він раніше міг не виходити на зв’язок, але його побратими завжди казали, що все добре. А тут уже почалися підозри. Я почала дзвонити всім — ніхто не відповідав».
Правду Тетяна дізналася від одного з побратимів чоловіка. Після паузи він повідомив, що військові не доїхали до місця призначення та підірвалися.
«Я набрала одного з хлопців. І він після паузи сказав: “Ми не доїхали… ми підірвалися… він 200”. І кинув трубку.
Після цього я почала самостійно шукати підтвердження. Я дзвонила всюди, навіть на гарячу лінію. Було десятки пропущених дзвінків, але відповіді не було. Потім уже побратими підтвердили, що він загинув, але офіційного повідомлення ще не було», — розповіла Тетяна.
Жінка зізнається, що найважчими були не лише звістка про загибель чоловіка, а й невідомість та очікування.
«Це було найстрашніше — коли ти вже ніби все розумієш, але офіційно тобі ніхто нічого не каже», — сказала Тетяна Майка.
Більше читайте в інтерв'ю: «Пішов, бо інакше не міг»: історія полеглого захисника Івана Майки, який без вагань став на захист України.
Редакція Фіртки висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Героям України!
Читайте також:
