Секретний план Трампа щодо України

Американське видання The Washington Post 07.04.2024. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

Насправді плани Дональда Трампа щодо України не є секретом. Про них після зустрічі з Трампом розповів ще раніше Віктор Орбан.

Цей план полягає в тому, щоб завершити війну за 24 год таким чином, щоб припинити американську допомогу і, надіючись, що Європа без США не потягне допомогу Україні, змусити підписати мирний договір з росією на умовах путіна.

З уст Орбана це звучало так:

«Дональд Трамп не дасть ні копійки на українсько-російську війну. Тому війна закінчиться, тому що очевидно, що Україна не може стояти на власних ногах.

Якщо Америка не дасть грошей, самі європейці не зможуть профінансувати цю війну, і тоді війна закінчиться».

Про це я вже писав за цим посиланням.  А  ті, які до цього часу розповідають про те, як Трамп «допомагав» Україні за часів свого президентства, можуть познайомитись з фактами за цим посиланням.

А зараз розглянемо питання плану Трампа щодо України у контексті статті у The Washington Post.

Там вказується, що Експерти із зовнішньої політики й навіть деякі республіканці цей план розуміють як намагання Трампа натиснути на Україну, щоб вона поступилася землею, зробивши цим подарунок путіну.

Після спілкування на умовах анонімності з людьми, близькими до Трампа і знайомих з цим планом, журналісти видання це подали так:

«Пропозиція Трампа полягає в тому, щоб підштовхнути Україну до передачі Криму та прикордонного регіону Донбасу Росії.

Такий підхід, про який раніше не повідомлялося, кардинально змінить політику президента Байдена, який наголошував на стримуванні російської агресії та наданні військової допомоги Україні.

Прагнучи повернутися до влади, ймовірний кандидат від республіканців часто хвалився тим, що міг би домовитися про мирну угоду між Росією та Україною протягом 24 годин, якщо його оберуть, ще до вступу на посаду.

Але він неодноразово відмовлявся публічно уточнити, як би він швидко врегулював війну…  Трамп заявив, що, на його думку, і Росія, і Україна „хочуть зберегти обличчя, вони хочуть виходу“, і що люди в деяких частинах України погодилися б бути частиною Росії…

„Я витрачав 100 відсотків свого часу на розмови з Трампом про Україну“, — сказав сенатор Ліндсі Грем … „Він повинен заплатити ціну. Він не може виграти в цьому“, – додав Грем, говорячи про Путіна.

Раніше Росія оголосила про анексію українських земель за межами Донбасу та Криму, а президент України Володимир Зеленський заявив, що не погодиться на здачу жодної території.

Обмін території на припинення вогню поставив би Україну в гірше становище без гарантій того, що Росія не переозброїться і не відновить бойові дії, як це було в минулому, сказала Емма Ешфорд, старший науковий співробітник Центру Стімсона, позапартійного аналітичного центру.

„Це жахлива угода“, — сказала вона про пропозицію Трампа».

Далі видання пише, що трампісти нижньої палати під тиском Трампа забороняють спікеру Джонсону ставити на голосування питання допомоги Україні, погрожуючи йому імпічментом.

Побачивши таку загрозу Україні від Трампа, європейські союзники запустили військову промисловість до такого рівня, коли вони сподіваються витіснити значну частину поточної допомоги США Києву.

Але політичні експерти кажуть, що Європі без США буде важко з цим справлятись, якщо Трампу вдасться заблокувати подальшу допомогу США. Власне про це говорив і Орбан, тому, схоже, саме на це Трамп в угоду путлєру і надіється.  

Заручившись підтримкою демократів нижньої палати в питанні його можливого імпічменту від своїх колег по партії, спікер Конгресу Джонсон пообіцяв поставити питання допомоги Україні на голосування. Найближчим часом ми побачимо результат.

Щодо статті у The Washington Post, то далі видання звертає увагу на те, що Трамп постійно робив компліменти Путіну, висловлював захоплення його диктаторським правлінням і докладав усіх зусиль, щоб уникнути його критики.  

Також зазначається, що, на відміну від інших політиків,  він не хотів коментувати смерть Навального, не закликав звільнити Евана Гершковича, репортера Wall Street Journal, який утримувався в Росії рік без звинувачень і суду, відмовився визнати втручання Росії у вибори 2016 року і поширював кремлівський наклеп про те, ніби Україна робила спроби допомогти конкурентці від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Він також заморозив допомогу Україні у 2019 році, тиснучи на Зеленського, аби йому краще думалось, щоб він ініціював розслідування щодо Байдена. Тоді це призвело до першого імпічменту Трампа. Напевно це є основною причиною його ставлення до України, що своєю чергою на руку путіну.

За інформацією видання, радник президента Барака Обами з національної безпеки Том Донілон висловився про Трампа так:

«Коментарі Трампа, які заохочують Росію робити все, що вона хоче, з нашими європейськими союзниками, є одними з найбільш тривожних і небезпечних заяв, зроблених кандидатом у президенти від основної партії. Його позиція представляє явну та реальну загрозу безпеці США та Європи».

Видання звертає увагу на те, що Трамп відкрито не говорить про те, як він за 24 год планує закінчити війну, тому ці прогалини заповнюють ті, хто з ним спілкується з цього приводу, і насамперед Віктор Орбан.  

За інформацією The Washington Post секретний план Трампа щодо України став відомим ще в листопаді минулого року під час зустрічі у Heritage Foundation між правоцентристськими діячами зовнішньої політики та делегацією Європейської ради з міжнародних відносин.

Колишній помічник Трампа в Білому домі Майкл Антон сказав, що за словами кількох присутніх на зустрічі людей план Трампа щодо України полягає у поступці Україною територій в Криму та на Донбасі, обмеження розширення НАТО та спонукання путіна послабити свою зростаючу залежність від Китаю.

Співробітник Heritage Foundation Джеймс Карафано, який скликав зустріч, відмовився коментувати приватну дискусію, про яку говорив Майкл Антон, але розкритикував ідею відокремлення Росії від Китаю.

«Це дурна ідея 101», — сказав він. «Все, що ви могли б дати Росії, що б вони дійсно цінували, поставило б під загрозу всі інші ваші інтереси».

Фіона Хілл, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, яка була головним радником Трампа з Росії, стосовно цього сказала таке:

«Команда Трампа „роздумує про це дуже відокремлено, що це лише українсько-російська річ… Вони думають про це як про територіальну суперечку, а не про все майбутнє європейської безпеки та світового порядку загалом“.

Вона додала, що Україна та європейські союзники, ймовірно, протистоятимуть зусиллям Трампа укласти угоду з Москвою.

Аналітик російсько-української війни з Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман з цього приводу сказав наступне:

«Жодні важелі впливу, які мають Сполучені Штати, не можуть змусити Україну поступитися територією або піти на подібні поступки. Це ситуація, коли якщо ви готові подати руку, інша сторона не буде подавати руки».

Абстрагуючись від статті у The Washington Post, ми чисто гіпотетично можемо уявити – які можуть бути умови так званого перемир'я між Україною і росією. 

Для цього достатньо звернутися до попереднього проєкту мирної угоди росії з Україною за результатом переговорів у Білорусі, який було парафовано у Стамбулі (Туреччина). Угода, яка так і не втілилась у життя, називалась „Про постійний нейтралітет України й гарантії безпеки“ і Додаток 1. „Гранична кількість особового складу, озброєнь та військової техніки, що перебуває у бойовому складі Збройних Сил України у мирний час“.

Голова делегації Арахамія сказав, що головною вимогою рашистів був позаблоковий статус України, а все решта – косметичні правки, такі собі „бла-бла-бла“.  

В принципі це відповідає позиції росії, яка у жодних домовленостях не буде підпускати НАТО ще ближче до своїх кордонів. У них і так істерика з цього приводу. Тому путлєр наголосив:

«Мир будет тогда, когда мы достигнем своих целей. Они не меняются. Я напомню, о чем мы говорили — о денацификации и демилитаризации Украины, ее НЕЙТРАЛЬНОМ СТАТУСЕ».

Українські вимоги та зобов'язання у контексті поступок росії з боку України на переговорах полягали у наступному:

  • Армія РФ має вийти на межі 23.02.2022, тобто окупаційна армія лишається тільки в Криму і в ОРДЛО.
  • Низка держав світу включно з росією дають Україні гарантії безпеки. Ці гарантії не поширюються на Крим та ОРДЛО.
  • Україна гарантує невступ до НАТО або інших військових союзів, обіцяє змінити для цього Конституцію.
  • Україні забороняється розміщувати іноземні контингенти, а військові навчання дозволяються проводити лише за згоди держав-гарантів (включно з РФ та Китаєм).
  • В обмін на невступ до НАТО держави-члени ЄС, присутні серед гарантів (а це, зокрема, Німеччина та Франція), гарантують Україні сприяння у вступі до Євросоюзу.
  • Україна та РФ починають переговори щодо статусу Криму, які триватимуть 15 років. Україна обіцяє не повертати Крим військовим шляхом.
  • Усе це запрацює лише у разі, якщо такий договір затвердять на референдумі, його ухвалить ВР та парламенти держав-гарантів.

Це була компромісна позиція української сторони. А росія своєю чергою вимагала від України ще відмовитись від усієї зброї західних зразків і використовувати лише зброю власного виробництва, відмовитись від ракет навіть середньої дальності, суттєво скоротити українську армію в численності військ і чисельності звичайних озброєнь, тобто доведення армії до такої межі, коли вона за жодних обставин більше не зможе дати відсіч будь-якому зовнішньому агресору. Так само росія не погоджується і вивести армію за межі 23.02.2022.

Переговори закінчились нічим.

Але їх зміст важливий з огляду на те, щоб розуміти — які умови буде висувати путлєр Україні на переговорах у разі припинення Трампом військової допомоги Україні.

Ну і треба розуміти, що у разі, якщо Україна погодиться на переговори й вищезазначені умови росії, санкції з рашистів треба буде знімати, що забезпечить їм високі позиції у гонці озброєнь та світовому лідерстві.  

Якщо, не дай Боже, до влади у США прийде Трамп, то для путлєра це буде найбільшим подарунком у його житті та кар'єрі.  

Чесно кажучи, стаття у The Washington Post  не є якоюсь сенсацією і не заслуговує на особливу увагу, особливо у контексті „таємного плану Трампа“ через анонімність джерел інформації під час зустрічі у Heritage Foundation, а вся інша інформація і так давно вже всім відома з висловлювань як самого Трампа, так і  Віктора Орбана.

У статті сказано таке:

«Заява Орбана була неправдивою, але колишній президент не хотів публічно суперечити йому після того, як розважав його всю ніч у клубі Мар-а-Лаго та захоплювався його жорсткістю та антиміграційною позицією, за словами особи, близької до Трампа, яка говорила на умовах анонімності описати приватну розмову.»

Стаття виглядає як ІПСО, як джинса, мета якої попри те, що відомо усім, і прикриваючись критикою, яка відома усім, заперечити щось більш вагоме, при цьому НІ НА ЩО НЕ СПИРАЮЧИСЬ.

Орбану ж не важко заперечити те, про що говорить увесь світ, але він, як і Трамп, цього не робить. У трампістів виходить, що ніби і Орбана, і Трампа весь світ оббріхує, а ті мовчать, при тому, що навіть угорські видання пишуть про "ні цента Україні", і ні Орбан, ні угорські ЗМІ цього не спростовували. Не логічно.

Байден, на відміну від Трампа, десятки разів запевняв про допомогу Україні до самої перемоги.

А трампісти можуть навести щось подібне у Трампа? Трампу ж не важко сказати: "Якщо я прийду до влади, то зроблю для України більше, ніж Байден". Але не робить цього, щоб потім не звинувачували у брехні. Якщо він (не дай Боже) стане президентом, то Україні йому не буде що пред'явити, бо він скаже: "Вам Байден обіцяв, от у нього і питайте, а я попереджав, що не буде жодного цента", і ніхто цих слів заперечити не зможе.


08.04.2024 Ярослав Івашин 2599
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

8865
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1249
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3087
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13013 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3117
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

13611

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

592

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2288

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

913

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

907
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7676
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1537
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6861 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7774
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2134
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

979
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3359
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12340
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

949
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

724
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

674
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1975