До виїзду за кордон Іван працював учителем фізики у Теребовлі три роки. Зараз у США він працює супервайзером у відділенні ескалаторів і ліфтів Нью-Йоркського метрополітену.
Сьогодні Іван Перхалюк волонтерить і допомагає Силам оборони України.
Чоловік розповів журналістці Фіртки, як вдається не вигорати та який момент для нього був психологічно найважчим.
Іван Перхалюк розповідає, що у 2022 році фактично не займалися закупівлею автомобілів. Активно цей напрям почали розвивати пізніше. Автівки — саме те, що військовим і волонтерським організаціям найважче придбати самотужки.
«Наша ідея: нехай хлопці купують те, що можуть, а ми беремося за те, що їм не по кишені. Автомобіль — саме така річ», — пояснює він.
Вартість машини з ремонтом нині близько 5–7 тисяч євро. Передавати авто без технічної готовності недоцільно, тому їх готують максимально ретельно.
У 2024 році команді вдалося придбати 14 автомобілів для ЗСУ. У 2025 році станом на момент розмови вже близько 15–20 машин, частина з яких куплена спільно з військовими.
«Є підрозділи, зокрема медики, які самі збирають половину суми. Ми долучаємося і допомагаємо закрити решту», — розповідає Іван.
Деякі машини отримали «друге життя»: після бойових ушкоджень їх евакуювали, відремонтували і повернули на фронт. Загалом команда передала близько 20 готових автомобілів, ще кілька — у процесі ремонту.
Іван зізнається: психологічно найважчими були періоди, коли західна допомога блокувалася, на фронті бракувало боєприпасів, а ситуація ускладнювалася боями за Авдіївку.
«Було важко, але я завжди кажу людям: уявіть хлопців в окопах. Оце їм важко. А нам треба вставати й працювати далі».
Волонтер наголошує: дозволяти собі «згоріти» вони не мають права. Вийти зі стану постійного напруження допомагає робота та сім’я. Волонтерство не займає весь час безперервно — є основна робота, домашні справи, родина. Інформаційний тиск залишається: новини читає постійно — зранку, в автобусі, на роботі, між справами.
«Якщо я цього не зроблю, за мене це ніхто не зробить», — пояснює він. Взявся за роботу — мусиш її довести до кінця. Поки є запити від військових, треба працювати й робити максимально добре», — додав Іван Перхалюк.
Більше читайте в матеріалі: «Хто, якщо не ми?», — волонтер із Нью-Йорка Іван Перхалюк про допомогу фронту на майже пів мільйона доларів.
Читайте також:
