Перші в Україні: басейн ІФНМУ реконструюють для реабілітації військових (ФОТО)

Басейн Івано-Франківського національного медичного університету планують використати для надання реабілітаційних послуг пораненим військовим.

Він стане першим закладом в системі МОЗ, який має свій басейн та який залучать для відновлення здоров'я українських бійців.

Наразі цей об'єкт планують реконструювати. Так, п'ятого вересня 2023 року на ці роботи отримали погодження від Міністерства охорони здоров'я. Комплекс буде підлаштований до вимог безбар'єрності та інклюзії.

Про плани реконструкції журналістці Фіртки розповів в.о. ректора ІФНМУ — Микола Островський.

"Ми хочемо залучити підіймачі, які допомагатимуть опускати та підіймати захисників з площі басейну. Також тут зроблять відповідні ліфти зовні, необхідні пандуси та й в цілому проведуть реконструкцію басейна.

У наших планах відключення від центрального енергоносія, запуск індивідуального опалення різної векторності, щоб люди користувалися басейном не епізодично під час опалювального сезону, а нон-стоп впродовж 365 днів на рік могли тут реабілітуватися.

Плануємо також заключити прямі угоди між лікувально-профілактичними закладами області, які надають допомогу нашим силам опору, і відповідно медичним університетом для того, щоб це було ще дієвіше.

Ми докладемо максимум зусиль, аби змінити на краще якість життя наших героїв, бо зі щирим серцем хочемо допомогти їм", — зазначив Островський.

До слова, площа комплексу басейну — 306 квадратних метрів.


Чим саме особливий басейн ІФНМУ?


Є два басейни, що у власності медичних університетів: один у Дніпровському державному медичному університеті, але він відкритий, ще один - у нас. І там, і тут можна організовувати таку реабілітацію.

Ідея прийшла під час розмови між представниками ІФНМУ та міністром охорони здоров'я — Віктором Ляшком. Нам випала честь бути першими.

В цілому в державі такий досвід має ще Вінниця. Там теж використовують басейн для потреб водної реабілітації учасників ЗСУ, але їхній басейн перебуває в муніципальній власності, а наш - в полі зору МОЗ, балансоутримувачем якого є університет.

Ми єдині у своїй думці від міністра до виконувачів обов'язків ректора та генеральних директорів лікувально-профілактичних заходів в області. Нам це потрібно.


Яка вартість проєкту і звідки братимете гроші?


Вартість проєкту поки невідома, адже потрібні певні процедури та замовлення проєктно-кошторисної документації. Плануємо залучати кошти університету в міру наших можливостей, не роблячи загрози для стабільного фінансового життя закладу.

Також залучатимемо кошти, які надходять в нашу державу для належного рівня реабілітаційних послуг.

У погодженні міністра чітко написано, що ми вже в праві розпочати реконструкцію басейну на території спорткомплексу, але будь-які дії мають бути послідовними.


Чи ставите собі якісь дедлайни?


Швидкість — наше завдання. Всі ми були на морі чи біля річки, і розуміємо, що стан людини біля води змінюється. І я прикладу максимум зусиль, щоб настрій та емоції наших захисників тут також були тільки позитивні; щоб покращилося не лише їхнє фізичне здоров'я, але й ментальне. 

Відповідно хочемо максимально швидко над цим працювати. Скажімо, якщо вдасться зробити проєкт на кошторисну документацію впродовж 2-3 місяців, то це буде дуже швидко. Бо, як правило, цей етап робіт триває вдвічі довше.

Будемо ці моменти проговорювати та просити, щоб нам допомогли. Ціни не знаю, але думаю, що буде оголошена своєрідна тендерна пропозиція. Ми працюватимемо на те, щоб зекономити. Я думаю, що до цього всі з розумінням віднесуться, бо ми робимо велике благо.

Словом, до отримання проєктно-кошторисної документації дедлайнів не ставимо, але, знову ж таки, ми й самі максимально зацікавлені в прискоренні цього процесу.


Реабілітаційний центр буде передбачений виключно для ЗСУ?


Ні, ми хочемо зробити так, щоб мали доступ і наші студенти, і викладачі, і в цілому всі, хто хоче оздоровитися чи потренуватися. Цей проєкт важливий не лише зараз під час війни, він буде потрібний й після перемоги, коли наші воїни повернуться з фронту.

Але нам зараз треба дбати й про молодь та її здоровий спосіб життя.


Реабілітація стосуватиметься лише басейну чи, можливо, ще якісь види?


Буде більше проєктів, ніж басейн. У нас є надзвичайно потужні клінічні бази із відповідними фахівцями з боку ІФНМУ. Відтак, тут буде водна реабілітація.

Самі розумієте, скільки коштує побудувати басейн з нуля, а тут він вже є. Які саме види реабілітації будуть — ці речі поки розробляємо. Все залежить від того, як нам вдасться облаштувати басейн: яка тут буде апаратура, устаткування та тренажери.

Не тільки наші бійці зможуть тут реабілітуватися, але й інші люди, які потребують допомоги, адже будуть комплексні процедури, бо є і масажні кабінети, і відповідні кабінети з підготовки до та після занурення. Повірте мені, буде якісно.


Хто тут працюватиме? Чи вистачатиме вже наявних кадрів?


У нас є штат, який закріплений за спорткомплексом. Наша мета — щоб цей басейн працював цілорічно. Працівників, які тут є, нам достатньо.

Реконструкцію провести дорого, але ціна й ефективність не зіставні. Будь-яке добро, яке ми зробимо для людей, повертається сторицею.

Тут не питання коштів, і на це ми дуже розраховуємо щодо підтримки людей, які можуть стати благодійниками. Можливо, проведемо якийсь аукціон. Придумаємо щось таке, щоб залучити максимально коштів від людей з добрим серцем.


Чи думали стосовно того, аби залучити міжнародних інвесторів?


Нам потрібен дозвіл. У мене є керівник, і це міністр охорони здоров'я. Я можу багато про що мріяти, але мені необхідні погодження.

Побачимо, у цьому випадку мрія міністра збігається з моєю і ми дуже щасливі, що нам вдасться реалізувати цей проєкт.


Фіртка також поспілкувалася на цю тему й з Володимиром Левком, завідувачем кафедри фізичного виховання, спортивної медицини та ерготерапії ІФНМУ.


Станом на сьогодні басейн не працює. Розкажіть, скільки часу так триває й в цілому його історію.


Басейн не діє через об'єктивні причини вже три роки: спочатку два роки через ковідний карантин, тепер - через повномасштабну війну. Ми не можемо зараз його використовувати через обмеження світла, тепла і зокрема через відсутність теплої води. Ще й повітряні тривоги унеможливлюють роботу.

Найбільша проблема — все-таки відсутність теплої води, яка подається лише з міського теплокомуненерго. Басейн раніше працював лише з осені по весну. До речі, зведений він у 1990 році, тоді було вигідніше працювати, адже всі комунальні послуги були дешеві.

У 2019 році проламалося дно басейну — це було найгірше для нас. Воно просто тріснуло і відповідно протікала вода. Після цієї ситуації басейн закрили й провели детальну реконструкцію: поміняли стінки басейну, змінили й карабіни на нержавійку, змінили тумбочки й так далі. Все це зроблено для наших студентів і працівників.

Наші діти тут тренувалися, брали участь в змаганнях і стабільно займали 3-4 місця. Тут навіть була обласна студентська універсіада і наші студенти вперше зайняли перше місце.

Ми для них поміняли душові, зробили роздягальні, для кожного відвідувача є окрема шафка для зберігання речей. На жаль, такі обставини сьогодні, що працювати не можемо. Але задум щодо реабілітації — надзвичайно хороша ідея і головне — актуальна.

Ми хотіли відновлювати роботу в січні 2022 року, якраз після різдвяних свят. Але в лютому почалася повномасштабна війна, тому всі плани знову скасували. Ще пів року ми потримали воду у басейні, і були вимушені злити її, залишили лише певну кількість для того, щоб не засихав бетон, стінки й щоб плитка не тріскала, бо вона повинна бути завжди у воді.


Тобто ви зробили повну реконструкцію у 2019 році, а зараз що ще потрібно доробити?


Тут слід доробити лише інклюзивну доступність, зокрема від входу до води й назад.

Ми розуміємо, що пацієнти будуть різні: на інвалідних візках, на милицях й так далі. Мусимо також для них зробити окремі вбиральні та душові. Треба подбати про їхній комфорт. Бо приміщення маємо, але треба його вдосконалити.


А який взагалі колектив спорткомплексу?


Викладачів у нас скоротили. Було 25 осіб, залишилося вісім.


А скільки треба працівників, щоб обслуговувати такий басейн?


Я думаю, що скільки буде потрібно — ми зможемо прийняти. Гадаю, до нас також приїжджатимуть пацієнти й з інших областей.


Такий проєкт також дасть змогу підвищити рівень підготовки фахівців з фізичної терапії, ерготерапії в плані педагогічного процесу, адже саме вони у своїй подальшій професійній діяльності будуть проводити реабілітацію пацієнтів.

З таким досвідом випускники ІФНМУ спеціальності "Фізична терапія, ерготерапія" стануть більш конкурентними на ринку праці.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок


24.10.2023 Тіна Любчик 6627
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1797
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

835
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1105
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1538
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2739 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3836

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

960

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

535

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

395

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1084
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5685
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5238
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10630 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1268
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7589
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

969
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1115
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15863
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

377
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1436
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1867
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1762