Переїхав з Києва: в Івано-Франківську працює найбільший парк 3D-принтерів в Україні

З початком повномасштабного вторгнення підприємство переїхало до нашого міста зі столиці. Відтак стало спільною науковою лабораторією Прикарпатського національного та Херсонського державного університетів. 3D-принтери – це унікальні можливості для виробництва точної продукції.

Про це йдеться на сайті міського голови Руслана Марцінківа, передає Фіртка.

Релоковане підприємство «Екструзія в русі» сьогодні працює як виробництво, так і наукова лабораторія, розповідає ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда. 

Окремі елементи, які пов’язані з медициною – ортези, а також джгути для зупинки кровотеч. Унікальні форми для того, щоби виливати пам’ятники та інше. Цей парк 3D-принтерів працює сьогодні як лабораторія, так і виробництво. Вони можуть допомогти у відновленні архітектури старого міста значно швидше та якісніше. 
«Ми сьогодні маємо дійсно унікальну можливість для наших студентів не тільки проходити практику, але й безпосередньо брати участь у виробничих процесах. Частина з цих 3D-принтерівє власністю Прикарпатського національного університету».
З іншого боку навіть студенти наших партнерів з Польщі (Краківської політехніки) так само були на практиці, оскільки потужність цього парку може конкурувати навіть із Європейськими подібними парками 3D-принтерів.
Оскільки в основі цього є не тільки складні технологічні процеси, але, в першу чергу, дуже серйозний науковий супровід», - впевнений ректор Прикарпатського національного університету ім.Василя Стефаника Ігор Цепенда.   
Підприємство «Екструзія в русі» працює в Україні з 2016-го року. Головною метою на початках, розповідає заступник директора підприємства, були постачання та реалізація 3D-принтерів та їх гарантійний і післягарантійний ремонт. З часом почали виготовляти деталі з пластмаси, в тому числі інженерні конструкції та скульптури. А з початку великої війни в Україні, «Екструзія в русі» започаткували створення кровоспинних джгутів та ортезів.   
«Ми змушені були переїхати до Івано-Франківська з Києва, після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Завдяки співпраці з університетом, ми почали роботу в даному приміщенні. На території університету. Натепер всі наші принтери працюють.
Ми готуємо комплектуючі для кровоспинних джгутів. І виконуємо інші замовлення підприємців. Ми можемо виготовити до 1000 джгутів за місяць. Нам обов’язково допомагають контрагенти та постачальники. У нас налагоджений зв’язок з кожним із них», - відзначає Михайло Кіреєв, заступник директора ТОВ «Екструзія в русі».
Наукова співпраця між парком 3D-принтерів та Прикарпатським національним університетом – це крок вперед для нашої освіти. Спільна наукова лабораторія –  найкраща практика для студентів. Окрім того, за словами міського голови Руслана Марцінківа, ймовірно, що місто розпочне співпрацю із цим підприємством у частині відновлення пам’яток та архітектури Івано-Франківська.
«Сьогодні ми є в цій майстерні, на такому мінізаводі, тому що фактично це є мінізавод, який може виконувати будь-яку задачу, яка сьогодні поставлена. Ми хочемо співпрацювати у сфері допомоги нашим військовим (ви бачили турнікети), ми хочемо співпрацювати у відновленні пам’яток архітектури, ми хочемо співпрацювати у виготовленні пам’ятників, і в інших напрямках саме з цією лабораторією.
А з університетом у нас дуже тісні зв’язки і добра співпраця. І дуже добре, що наші університети використовують можливості тих людей, які переїхали до Івано-Франківська з різних регіонів і це також посилює спроможність Івано-Франківська, спроможність наших університетів», - резюмував Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
До слова, «Екструзія в русі» - одне з перших підприємств в Україні, яке розробило та створило спеціальні ортези для фіксації травмованих кінцівок. А кровоспинні джгути, виготовлені на 3D-принтерах цієї лабораторії, визнані одними з найнадійніших.


Коментарі ()

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7298
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9419
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1557
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3581
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13387 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3483

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

840

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

857

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

3025

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1081
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7864
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1704
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

7032 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8041
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2370
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1154
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3628
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12629
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

432
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1055
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1212
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

898