Не втратити «кайрос». Україна потребує постійної стратегічної сесії

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

«Відповідальним» за лінійку часу був Хронос, а молодший син Зевса Кайрос був відповідальним за «оновлення» часу. Він також відповідав за невловні щасливі миті, миті удачі, миті, коли Всесвіт дає рідкісний шанс швидких якісних змін.

Можливості вибору і змін ми отримуємо щомиті. Але бувають сприятливі миті, що випадають раз на сотні й тисячі років. І, втрачені, вони не повторюються.  


 Кайрос №1. Поточний.


На символічній вершині літа, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата в Європейський Союз. Ще в травні, за місяць-півтора до засідання історичної Європейської Ради не лише я, а й практично всі експерти, з якими доводилося спілкуватися, були переконані, що маючи на той час противників отримання нами кандидатського статусу в особі європейських «важковаговиків», шанси на отримання кандидатського статусу є навіть не близькими до нуля, а нульовими.

Але саме так і працює «кайрос» - те, що видається неймовірним вчора стає реальністю сьогодні.

В ефірах світових ЗМІ в перші місяці після початку повномасштабного вторгнення росії більша частина сюжетів та ефірного часу була з України та про Україну.

Президент України виступив в десятках парламентів та з десятків інших представницьких трибун. Звичайно, що статус кандидата в ЄС ми змогли отримати завдяки резонансу та наполегливості всіх залучених владних і дипломатичних структур та в максимальній точці в розкрутці «бренду Україна» світовими ЗМІ. Але і без того невловного сприятливого кайросу не обійшлося.

Україна зараз в тренді. Якщо на початку дев’яностих десь в Америці на те, що «я з України», більшість не могли навіть показати, де та Україна на «глобусі Африки» і лише найбільш «просунуті» в географії казали «aaa, its a part of Russia?», то зараз більшість має уявлення про Україну, як таку, що змогла протистояти росії

Бренд Україна став актуальним ціною неймовірних зусиль і жертв, починаючи з Майдану Гідності і завершуючи боротьбою на передньому краї з московською ордою…

До слова, зараз тема України вже не займає, як в перші три місяці від початку повномасштабного вторгнення, по 50-70% інформаційних блоків світових ЗМІ.

Тему війни в Україні розмили та замістили кліматична повістка (пожежі на півдні Європи та втрати через посуху урожаїв рису в Італії, кукурудзи в Румунії та подібні) та епізодичні теми загострення проблем протистояння Косово і Сербії, Ізраїлю та терористичних угрупувань Палестини, навколо Тайваню й інші.

Зараз тема України – це лише 10-15% ефірного часу глобальних телеканалів, та й то половина сюжетів вже не про війну, а про проходження через Босфор розблокованого українського зерна.

Тому, якби ми втратили кайрос «23 червня», то зараз питання нашого кандидатства в ЄС відклали до наступної далекої «сприятливої миті».


Кайрос №2. Поточний.


На рівні бізнесових організацій, регіональної влади, торгово-промислових палат ми бачимо сплеск зацікавлення закордонних інвесторів в Україні.

Якщо раніше ми писали листи в західні компанії й чекали, поки вони за тиждень-два знайдуть якогось низового клерка-виконавця для спілкування з нами, то зараз часто компанії самі звертаються з інвестиційними пропозиціями. А на наші звернення буквально за кілька годин відповідають персонально СЕО та генеральні менеджери серйозних компаній з багаторічною історією.

Це вже не той ризиковий спекулятивний капітал, який раніше шукав в Україні швидких заробітків. І це не компанії з великою долею ручної праці, а цілком сучасні інноваційні виробництва з високою доданою вартістю.

Ми навіть інколи не готові реагувати так швидко, як того хочуть закордонні інвестори. Ми орієнтуємо їх на мирний час, вони у відповідь – «ви не зрозуміли, ми вже були двічі в Україні, привозили гуманітарну допомогу, і хочемо за кілька днів приїхати з інвестиційною пропозицією».

Але подібну ситуацію спалаху зацікавленості інвесторів Україною можемо пригадати у 2005 році…

Той кайрос ми не використали, він швидко згас через нереалізовані очікування швидких реформ і подолання корупції. 


Кайрос №3. Поточний.


Країни Заходу, бізнесмени та урядовці заявляють про бажання взяти шефство або участь у відновленні зруйнованих повністю або частково Маріуполя, Харкова, Бучі, Ірпеня та інших міст, територій, зруйнованих об’єктів культури, освіти, охорони здоров’я та інших.

Ми якось так повинні відгукнутися на їх емоцію і бажання допомогти:

«Творіть нові міста, нову архітектуру, реалізовуйте нові найамбітніші креативні ідеї. Давайте разом будувати майбутнє. Почнімо з простору навколо нас.

Разом з тим - творімо територію нової позитивної економіки, територію вільного бізнесу, вільної творчості.

Зрештою, територію вільних людей».


Кайрос №4. Поточний. 


В нас немає альтернативи тактичному руху до Європи. Цей рух зрозумілий і не викликає великих дискусій в адекватній не марксистській частині експертів.

Він покликаний забезпечити тривалий ріст ВВП не менше ніж 7-10% щороку та перехід від перехідної економіки до економіки, що розвивається (в числах – це зростання за десять років ВВП на душу населення від 4 до 12 тисяч доларів).

Інструментами для реалізації такого росту є:

  • верховенство права та справедливості,
  • економічна диверсифікація і пластичність через розвиток середнього і малого бізнесу,
  • капітальні інвестиції в інфраструктуру та промисловість на рівні третини від ВВП,
  • інновації,
  • зростання долі продукції з високою доданою вартістю: екологічне сільське господарство, перероблення, послуги, ВПК, креативна економіка, туризм (модним може стати не лише треш-туризм на Чорнобильську АЕС, а й в місця де порядок переміг хаос, а демократія деспотію),
  • скорочення ролі держави в економіці – масова приватизація та зменшення перерозподілу через бюджет з наявних 45% ВВП до 20-25%.Кардинальне скорочення апарату чиновників.Тут цікаво пригадати таку історію. Колись в папи Івана XXIII запитали, чи знає він, скільки людей працюють в адміністрації Ватикану, на що він дотепно відповів – «точно не знаю, але думаю, що приблизно половина». Чомусь думається, що в Україні працює значно менше чиновників, а з тих, що і працюють, більшість роблять непотрібну безсенсовну роботу. 

Але є питання стратегічні - що ми будуємо в плані економічної та соціальної моделі на майбутнє. Бо капіталізм є різний – від ексклюзивного класичного капіталізму акціонерів, від соціального популістичного капіталізму, від моделей Маркса і Кейнса, австрійської та Чиказької школи, до інклюзивного капіталізму стейкхолдерів, яку пропагує засновник «Давосу» Клаус Шваб (і який багато експертів-конспірологів вважають димовою завісою світових залаштунків, щоб під виглядом інклюзивності приховати новий тип тотального контролю, «цифрового фашизму» і трансгуманізму в його гірших версіях)…

То ж питання є, відповідей наразі немає. 


Кайрос тисячолітній


Очевидно, що Україна ціною неймовірних зусиль і жертв заходить в той час, коли зявляється шанс епохальних позитивних змін. Шанс тисячолітній, який корінням в часах ще Київської Русі, історія якої видається обірваною і незавершеною.

Ілюзія, що світ можна повернути в «світле минуле» є лише ілюзією.

Захід бажає, якщо не повернути «світле минуле», то хоча б законсервувати поточний стан безпеки, добробуту і комфорту.

Ми рухаємося в ту Європу, яка сама перебуває в стадії невизначеності та сумнівів. Без розуміння майбутнього, без нового проєкту, без великих мрій.

Україна ж на тлі руйнувань економіки, інфраструктури, соціальних конструкцій могла б стати одним із бенефіціарів перемоги, та спробувати запропонувати світу модель нової раціональності.

Звучить теза «економічного вільного степу».

В нашій історії є козацька республіка Запорозької Січі й «вільна селянська республіка» Нестора Махна (спаплюженого комуністичною пропагандою), є космізм Сковороди та Вернадського, є поєднання духовного і раціонального в особі патріарха Андрея Шептицького, який, крім того, що був духовним лідером і праведником світу, ще й надзвичайно прогресивною особистістю того часу – поєднував в собі сучасні ролі ПРООН і ЮНЕСКО (він був засновником Земельного банку, реформатором освіти, засновником системи навчання малого бізнесу, кооперативного руху та провідником екологічної повісткизасновником перших українських заповідників).

І ще багато неймовірних і парадоксальних неосмислених епізодів

Тому, Україна потребує тривалої стратегічної сесії, можливо і багатьох стратегічних сесій.

Щоб напрацювати смисли та не втратити той тисячолітній «кайрос».


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Каркасні будинки для переселенців: як Європа може врятувати себе від біженців з України


Коментарі ()

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1070
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1496
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1453
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

4347 31
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1770 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1100

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

314

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

434

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

562

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

832
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

9792
02.04.2024

Одним з перших засіяли ярими культурами поля на Городенківщині, Коломийщині та Снятинщині.  

556
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

633
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7274
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

582
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

856
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

1424
08.04.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18952
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

490
02.04.2024

Українці розповіли, чи підтримують у другому читанні ухвалення Верховною Радою оновленого законопроєкту про мобілізацію.  

666
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

640
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

836