Не втратити «кайрос». Україна потребує постійної стратегічної сесії

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

«Відповідальним» за лінійку часу був Хронос, а молодший син Зевса Кайрос був відповідальним за «оновлення» часу. Він також відповідав за невловні щасливі миті, миті удачі, миті, коли Всесвіт дає рідкісний шанс швидких якісних змін.

Можливості вибору і змін ми отримуємо щомиті. Але бувають сприятливі миті, що випадають раз на сотні й тисячі років. І, втрачені, вони не повторюються.  


 Кайрос №1. Поточний.


На символічній вершині літа, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата в Європейський Союз. Ще в травні, за місяць-півтора до засідання історичної Європейської Ради не лише я, а й практично всі експерти, з якими доводилося спілкуватися, були переконані, що маючи на той час противників отримання нами кандидатського статусу в особі європейських «важковаговиків», шанси на отримання кандидатського статусу є навіть не близькими до нуля, а нульовими.

Але саме так і працює «кайрос» - те, що видається неймовірним вчора стає реальністю сьогодні.

В ефірах світових ЗМІ в перші місяці після початку повномасштабного вторгнення росії більша частина сюжетів та ефірного часу була з України та про Україну.

Президент України виступив в десятках парламентів та з десятків інших представницьких трибун. Звичайно, що статус кандидата в ЄС ми змогли отримати завдяки резонансу та наполегливості всіх залучених владних і дипломатичних структур та в максимальній точці в розкрутці «бренду Україна» світовими ЗМІ. Але і без того невловного сприятливого кайросу не обійшлося.

Україна зараз в тренді. Якщо на початку дев’яностих десь в Америці на те, що «я з України», більшість не могли навіть показати, де та Україна на «глобусі Африки» і лише найбільш «просунуті» в географії казали «aaa, its a part of Russia?», то зараз більшість має уявлення про Україну, як таку, що змогла протистояти росії

Бренд Україна став актуальним ціною неймовірних зусиль і жертв, починаючи з Майдану Гідності і завершуючи боротьбою на передньому краї з московською ордою…

До слова, зараз тема України вже не займає, як в перші три місяці від початку повномасштабного вторгнення, по 50-70% інформаційних блоків світових ЗМІ.

Тему війни в Україні розмили та замістили кліматична повістка (пожежі на півдні Європи та втрати через посуху урожаїв рису в Італії, кукурудзи в Румунії та подібні) та епізодичні теми загострення проблем протистояння Косово і Сербії, Ізраїлю та терористичних угрупувань Палестини, навколо Тайваню й інші.

Зараз тема України – це лише 10-15% ефірного часу глобальних телеканалів, та й то половина сюжетів вже не про війну, а про проходження через Босфор розблокованого українського зерна.

Тому, якби ми втратили кайрос «23 червня», то зараз питання нашого кандидатства в ЄС відклали до наступної далекої «сприятливої миті».


Кайрос №2. Поточний.


На рівні бізнесових організацій, регіональної влади, торгово-промислових палат ми бачимо сплеск зацікавлення закордонних інвесторів в Україні.

Якщо раніше ми писали листи в західні компанії й чекали, поки вони за тиждень-два знайдуть якогось низового клерка-виконавця для спілкування з нами, то зараз часто компанії самі звертаються з інвестиційними пропозиціями. А на наші звернення буквально за кілька годин відповідають персонально СЕО та генеральні менеджери серйозних компаній з багаторічною історією.

Це вже не той ризиковий спекулятивний капітал, який раніше шукав в Україні швидких заробітків. І це не компанії з великою долею ручної праці, а цілком сучасні інноваційні виробництва з високою доданою вартістю.

Ми навіть інколи не готові реагувати так швидко, як того хочуть закордонні інвестори. Ми орієнтуємо їх на мирний час, вони у відповідь – «ви не зрозуміли, ми вже були двічі в Україні, привозили гуманітарну допомогу, і хочемо за кілька днів приїхати з інвестиційною пропозицією».

Але подібну ситуацію спалаху зацікавленості інвесторів Україною можемо пригадати у 2005 році…

Той кайрос ми не використали, він швидко згас через нереалізовані очікування швидких реформ і подолання корупції. 


Кайрос №3. Поточний.


Країни Заходу, бізнесмени та урядовці заявляють про бажання взяти шефство або участь у відновленні зруйнованих повністю або частково Маріуполя, Харкова, Бучі, Ірпеня та інших міст, територій, зруйнованих об’єктів культури, освіти, охорони здоров’я та інших.

Ми якось так повинні відгукнутися на їх емоцію і бажання допомогти:

«Творіть нові міста, нову архітектуру, реалізовуйте нові найамбітніші креативні ідеї. Давайте разом будувати майбутнє. Почнімо з простору навколо нас.

Разом з тим - творімо територію нової позитивної економіки, територію вільного бізнесу, вільної творчості.

Зрештою, територію вільних людей».


Кайрос №4. Поточний. 


В нас немає альтернативи тактичному руху до Європи. Цей рух зрозумілий і не викликає великих дискусій в адекватній не марксистській частині експертів.

Він покликаний забезпечити тривалий ріст ВВП не менше ніж 7-10% щороку та перехід від перехідної економіки до економіки, що розвивається (в числах – це зростання за десять років ВВП на душу населення від 4 до 12 тисяч доларів).

Інструментами для реалізації такого росту є:

  • верховенство права та справедливості,
  • економічна диверсифікація і пластичність через розвиток середнього і малого бізнесу,
  • капітальні інвестиції в інфраструктуру та промисловість на рівні третини від ВВП,
  • інновації,
  • зростання долі продукції з високою доданою вартістю: екологічне сільське господарство, перероблення, послуги, ВПК, креативна економіка, туризм (модним може стати не лише треш-туризм на Чорнобильську АЕС, а й в місця де порядок переміг хаос, а демократія деспотію),
  • скорочення ролі держави в економіці – масова приватизація та зменшення перерозподілу через бюджет з наявних 45% ВВП до 20-25%.Кардинальне скорочення апарату чиновників.Тут цікаво пригадати таку історію. Колись в папи Івана XXIII запитали, чи знає він, скільки людей працюють в адміністрації Ватикану, на що він дотепно відповів – «точно не знаю, але думаю, що приблизно половина». Чомусь думається, що в Україні працює значно менше чиновників, а з тих, що і працюють, більшість роблять непотрібну безсенсовну роботу. 

Але є питання стратегічні - що ми будуємо в плані економічної та соціальної моделі на майбутнє. Бо капіталізм є різний – від ексклюзивного класичного капіталізму акціонерів, від соціального популістичного капіталізму, від моделей Маркса і Кейнса, австрійської та Чиказької школи, до інклюзивного капіталізму стейкхолдерів, яку пропагує засновник «Давосу» Клаус Шваб (і який багато експертів-конспірологів вважають димовою завісою світових залаштунків, щоб під виглядом інклюзивності приховати новий тип тотального контролю, «цифрового фашизму» і трансгуманізму в його гірших версіях)…

То ж питання є, відповідей наразі немає. 


Кайрос тисячолітній


Очевидно, що Україна ціною неймовірних зусиль і жертв заходить в той час, коли зявляється шанс епохальних позитивних змін. Шанс тисячолітній, який корінням в часах ще Київської Русі, історія якої видається обірваною і незавершеною.

Ілюзія, що світ можна повернути в «світле минуле» є лише ілюзією.

Захід бажає, якщо не повернути «світле минуле», то хоча б законсервувати поточний стан безпеки, добробуту і комфорту.

Ми рухаємося в ту Європу, яка сама перебуває в стадії невизначеності та сумнівів. Без розуміння майбутнього, без нового проєкту, без великих мрій.

Україна ж на тлі руйнувань економіки, інфраструктури, соціальних конструкцій могла б стати одним із бенефіціарів перемоги, та спробувати запропонувати світу модель нової раціональності.

Звучить теза «економічного вільного степу».

В нашій історії є козацька республіка Запорозької Січі й «вільна селянська республіка» Нестора Махна (спаплюженого комуністичною пропагандою), є космізм Сковороди та Вернадського, є поєднання духовного і раціонального в особі патріарха Андрея Шептицького, який, крім того, що був духовним лідером і праведником світу, ще й надзвичайно прогресивною особистістю того часу – поєднував в собі сучасні ролі ПРООН і ЮНЕСКО (він був засновником Земельного банку, реформатором освіти, засновником системи навчання малого бізнесу, кооперативного руху та провідником екологічної повісткизасновником перших українських заповідників).

І ще багато неймовірних і парадоксальних неосмислених епізодів

Тому, Україна потребує тривалої стратегічної сесії, можливо і багатьох стратегічних сесій.

Щоб напрацювати смисли та не втратити той тисячолітній «кайрос».


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Каркасні будинки для переселенців: як Європа може врятувати себе від біженців з України


Коментарі ()

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1613
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2504 5
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1330
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

4083
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3608 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2976 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

540

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

656

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1200

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1766
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1412
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1276
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1270
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3335
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6936
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

978
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44312
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35917 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

507
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

582
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

852
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

926