Не втратити «кайрос». Україна потребує постійної стратегічної сесії

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

«Відповідальним» за лінійку часу був Хронос, а молодший син Зевса Кайрос був відповідальним за «оновлення» часу. Він також відповідав за невловні щасливі миті, миті удачі, миті, коли Всесвіт дає рідкісний шанс швидких якісних змін.

Можливості вибору і змін ми отримуємо щомиті. Але бувають сприятливі миті, що випадають раз на сотні й тисячі років. І, втрачені, вони не повторюються.  


 Кайрос №1. Поточний.


На символічній вершині літа, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата в Європейський Союз. Ще в травні, за місяць-півтора до засідання історичної Європейської Ради не лише я, а й практично всі експерти, з якими доводилося спілкуватися, були переконані, що маючи на той час противників отримання нами кандидатського статусу в особі європейських «важковаговиків», шанси на отримання кандидатського статусу є навіть не близькими до нуля, а нульовими.

Але саме так і працює «кайрос» - те, що видається неймовірним вчора стає реальністю сьогодні.

В ефірах світових ЗМІ в перші місяці після початку повномасштабного вторгнення росії більша частина сюжетів та ефірного часу була з України та про Україну.

Президент України виступив в десятках парламентів та з десятків інших представницьких трибун. Звичайно, що статус кандидата в ЄС ми змогли отримати завдяки резонансу та наполегливості всіх залучених владних і дипломатичних структур та в максимальній точці в розкрутці «бренду Україна» світовими ЗМІ. Але і без того невловного сприятливого кайросу не обійшлося.

Україна зараз в тренді. Якщо на початку дев’яностих десь в Америці на те, що «я з України», більшість не могли навіть показати, де та Україна на «глобусі Африки» і лише найбільш «просунуті» в географії казали «aaa, its a part of Russia?», то зараз більшість має уявлення про Україну, як таку, що змогла протистояти росії

Бренд Україна став актуальним ціною неймовірних зусиль і жертв, починаючи з Майдану Гідності і завершуючи боротьбою на передньому краї з московською ордою…

До слова, зараз тема України вже не займає, як в перші три місяці від початку повномасштабного вторгнення, по 50-70% інформаційних блоків світових ЗМІ.

Тему війни в Україні розмили та замістили кліматична повістка (пожежі на півдні Європи та втрати через посуху урожаїв рису в Італії, кукурудзи в Румунії та подібні) та епізодичні теми загострення проблем протистояння Косово і Сербії, Ізраїлю та терористичних угрупувань Палестини, навколо Тайваню й інші.

Зараз тема України – це лише 10-15% ефірного часу глобальних телеканалів, та й то половина сюжетів вже не про війну, а про проходження через Босфор розблокованого українського зерна.

Тому, якби ми втратили кайрос «23 червня», то зараз питання нашого кандидатства в ЄС відклали до наступної далекої «сприятливої миті».


Кайрос №2. Поточний.


На рівні бізнесових організацій, регіональної влади, торгово-промислових палат ми бачимо сплеск зацікавлення закордонних інвесторів в Україні.

Якщо раніше ми писали листи в західні компанії й чекали, поки вони за тиждень-два знайдуть якогось низового клерка-виконавця для спілкування з нами, то зараз часто компанії самі звертаються з інвестиційними пропозиціями. А на наші звернення буквально за кілька годин відповідають персонально СЕО та генеральні менеджери серйозних компаній з багаторічною історією.

Це вже не той ризиковий спекулятивний капітал, який раніше шукав в Україні швидких заробітків. І це не компанії з великою долею ручної праці, а цілком сучасні інноваційні виробництва з високою доданою вартістю.

Ми навіть інколи не готові реагувати так швидко, як того хочуть закордонні інвестори. Ми орієнтуємо їх на мирний час, вони у відповідь – «ви не зрозуміли, ми вже були двічі в Україні, привозили гуманітарну допомогу, і хочемо за кілька днів приїхати з інвестиційною пропозицією».

Але подібну ситуацію спалаху зацікавленості інвесторів Україною можемо пригадати у 2005 році…

Той кайрос ми не використали, він швидко згас через нереалізовані очікування швидких реформ і подолання корупції. 


Кайрос №3. Поточний.


Країни Заходу, бізнесмени та урядовці заявляють про бажання взяти шефство або участь у відновленні зруйнованих повністю або частково Маріуполя, Харкова, Бучі, Ірпеня та інших міст, територій, зруйнованих об’єктів культури, освіти, охорони здоров’я та інших.

Ми якось так повинні відгукнутися на їх емоцію і бажання допомогти:

«Творіть нові міста, нову архітектуру, реалізовуйте нові найамбітніші креативні ідеї. Давайте разом будувати майбутнє. Почнімо з простору навколо нас.

Разом з тим - творімо територію нової позитивної економіки, територію вільного бізнесу, вільної творчості.

Зрештою, територію вільних людей».


Кайрос №4. Поточний. 


В нас немає альтернативи тактичному руху до Європи. Цей рух зрозумілий і не викликає великих дискусій в адекватній не марксистській частині експертів.

Він покликаний забезпечити тривалий ріст ВВП не менше ніж 7-10% щороку та перехід від перехідної економіки до економіки, що розвивається (в числах – це зростання за десять років ВВП на душу населення від 4 до 12 тисяч доларів).

Інструментами для реалізації такого росту є:

  • верховенство права та справедливості,
  • економічна диверсифікація і пластичність через розвиток середнього і малого бізнесу,
  • капітальні інвестиції в інфраструктуру та промисловість на рівні третини від ВВП,
  • інновації,
  • зростання долі продукції з високою доданою вартістю: екологічне сільське господарство, перероблення, послуги, ВПК, креативна економіка, туризм (модним може стати не лише треш-туризм на Чорнобильську АЕС, а й в місця де порядок переміг хаос, а демократія деспотію),
  • скорочення ролі держави в економіці – масова приватизація та зменшення перерозподілу через бюджет з наявних 45% ВВП до 20-25%.Кардинальне скорочення апарату чиновників.Тут цікаво пригадати таку історію. Колись в папи Івана XXIII запитали, чи знає він, скільки людей працюють в адміністрації Ватикану, на що він дотепно відповів – «точно не знаю, але думаю, що приблизно половина». Чомусь думається, що в Україні працює значно менше чиновників, а з тих, що і працюють, більшість роблять непотрібну безсенсовну роботу. 

Але є питання стратегічні - що ми будуємо в плані економічної та соціальної моделі на майбутнє. Бо капіталізм є різний – від ексклюзивного класичного капіталізму акціонерів, від соціального популістичного капіталізму, від моделей Маркса і Кейнса, австрійської та Чиказької школи, до інклюзивного капіталізму стейкхолдерів, яку пропагує засновник «Давосу» Клаус Шваб (і який багато експертів-конспірологів вважають димовою завісою світових залаштунків, щоб під виглядом інклюзивності приховати новий тип тотального контролю, «цифрового фашизму» і трансгуманізму в його гірших версіях)…

То ж питання є, відповідей наразі немає. 


Кайрос тисячолітній


Очевидно, що Україна ціною неймовірних зусиль і жертв заходить в той час, коли зявляється шанс епохальних позитивних змін. Шанс тисячолітній, який корінням в часах ще Київської Русі, історія якої видається обірваною і незавершеною.

Ілюзія, що світ можна повернути в «світле минуле» є лише ілюзією.

Захід бажає, якщо не повернути «світле минуле», то хоча б законсервувати поточний стан безпеки, добробуту і комфорту.

Ми рухаємося в ту Європу, яка сама перебуває в стадії невизначеності та сумнівів. Без розуміння майбутнього, без нового проєкту, без великих мрій.

Україна ж на тлі руйнувань економіки, інфраструктури, соціальних конструкцій могла б стати одним із бенефіціарів перемоги, та спробувати запропонувати світу модель нової раціональності.

Звучить теза «економічного вільного степу».

В нашій історії є козацька республіка Запорозької Січі й «вільна селянська республіка» Нестора Махна (спаплюженого комуністичною пропагандою), є космізм Сковороди та Вернадського, є поєднання духовного і раціонального в особі патріарха Андрея Шептицького, який, крім того, що був духовним лідером і праведником світу, ще й надзвичайно прогресивною особистістю того часу – поєднував в собі сучасні ролі ПРООН і ЮНЕСКО (він був засновником Земельного банку, реформатором освіти, засновником системи навчання малого бізнесу, кооперативного руху та провідником екологічної повісткизасновником перших українських заповідників).

І ще багато неймовірних і парадоксальних неосмислених епізодів

Тому, Україна потребує тривалої стратегічної сесії, можливо і багатьох стратегічних сесій.

Щоб напрацювати смисли та не втратити той тисячолітній «кайрос».


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Каркасні будинки для переселенців: як Європа може врятувати себе від біженців з України


Коментарі ()

24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

655
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1326
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2868
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1206
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1445
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

3024

В інформаційному полі України та блогосфері, чи то серед звичайного народу можна натрапити на думку,  що  православний - тотожний російському. Тобто, якщо сповідуєш православ’я, то тобі автоматично приписують проросійські погляди.  

264

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1163

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1754 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1967
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

257
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

584
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

784
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

320
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

872
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

768
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

959
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

583
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

251
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

442
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

551
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

671