Родини військових, які зникли безвісти, передусім прагнуть одного — знайти рідних або хоча б отримати достовірну інформацію про їхню долю. Водночас через емоційний стан люди часто стають жертвами шахраїв або користуються неперевіреними джерелами.
Про це під час ефіру «Галичини» розповіли представниця уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталія Пасічник та представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в області Віталій Вербовий, пише Фіртка.
Люди шукають відповіді — і часто натрапляють на шахраїв
За словами Наталії Пасічник, родини очікують швидкого результату — знайти і повернути близьку людину. Якщо це неможливо, вони прагнуть отримати будь-яку інформацію.
Для цього звертаються до державних установ, які займаються пошуком зниклих безвісти, але також шукають дані у соцмережах і телеграм-каналах. Саме там, за словами посадовиці, люди часто натрапляють на шахраїв або ворожі ресурси.
Віталій Вербовий додав: найпоширеніша проблема, з якою звертаються родини, — це право на інформацію.
«На кожній зустрічі люди потребують одного — інформації: де їхні близькі, де їхні рідні», — сказав Віталій Вербовий.
Водночас ситуація з комунікацією з військовими частинами покращилась: нині визначені відповідальні особи, які контактують із родинами.
Шахрайські схеми: від фейкових фото до «платних дзвінків»
Посадовці попереджають: в Україні діють організовані шахрайські групи, які відстежують дописи про зниклих безвісти.
Вони виходять на зв’язок із родинами в перші тижні пошуку — коли люди перебувають у сильному стресі — і пропонують «допомогу» за гроші. Зокрема:
- надсилають фейкові фото, створені за допомогою штучного інтелекту;
- стверджують, що людина в полоні;
- обіцяють надати додаткову інформацію за оплату.
«Це працюють цілі групи шахрайські», — наголосив Вербовий.
Ще одна схема — укладання цивільно-правових договорів на абсурдні «послуги». Наприклад, за 50 тисяч гривень «адвокати» обіцяють зателефонувати посадовцям — і просто здійснюють звичайний дзвінок на відкритий номер.
Ключова порада — користуватися лише офіційними каналами
Посадовці наголошують: усі послуги для родин зниклих безвісти в Україні — безкоштовні.
«Жодна послуга, яка надана державою родині безвісти зниклого, не коштує ні копійки», — підкреслив Вербовий.
Отримувати інформацію варто лише через визначені державою органи — зокрема координаційний штаб, правоохоронні органи та офіційні інституції.
Також не рекомендують звертатися до «гадалок» чи сумнівних посередників.
Що робити, якщо зник зв’язок із військовим
Алгоритм дій для родин вже напрацьований.
Після отримання сповіщення про зникнення безвісти потрібно:
— звернутися до Національної поліції;
— подати заяву про зникнення;
— здати зразки ДНК;
— надати максимум інформації про зниклу особу.
«Фактично в той же день відбувається відбір ДНК-зразків у близьких родичів», — пояснила Наталія Пасічник.
Далі інформацію передають до профільних органів, зокрема Координаційного штабу, МВС, Національного інформаційного бюро та Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Якщо є відео загибелі
У випадках, коли родина має відео, ймовірно пов’язане із загибеллю військового, необхідно передати його слідчому. На його основі можуть призначити судову портретну експертизу, яка допоможе встановити особу.
Якщо тіло перебуває на окупованій території, пошукові дії можливі лише після його евакуації. Якщо ж територія не окупована — евакуацію проводять військові, коли це безпечно.
Водночас закон дозволяє через суд визнати людину загиблою навіть без наявності тіла — за наявності доказів.
Кількість зниклих безвісти зростає
За словами Віталія Вербового, кількість повідомлень про зниклих безвісти почала суттєво зростати з кінця 2023 року.
Це пов’язано зі зміною характеру війни, зокрема активним використанням дронів, що ускладнює евакуацію тіл із поля бою.
«На сьогодні кількість безвісти зниклих фактично зрівнялася з кількістю загиблих», — зазначив представник Уповноваженого.
Яку допомогу можуть отримати родини
Родини зниклих безвісти мають право на державну підтримку, зокрема:
— частину грошового забезпечення військового;
— допомогу від місцевих громад (на Прикарпатті діють відповідні програми);
— пенсію по втраті годувальника для дітей та, за певних умов, батьків;
— пільги на комунальні послуги та медичне обслуговування.
Суми допомоги можуть відрізнятися залежно від громади.
Посадовці підсумовують: родинам потрібно користуватися лише офіційними джерелами інформації та не довіряти стороннім особам, які пропонують «допомогу» за гроші.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
