"Не карати": івано-франківська психологиня пояснила, чому діти обманюють та що в такому випадку робити батькам

Батькам радять зрозуміти, чому дитина обманює, а після цього запропонувати їй інший спосіб розв'язання проблеми.

Чому діти вдаються до цього та як з цим боротися, дитяча психологиня Ірина Волощук розповіла журналістці Фіртки про різницю між обманом і фантазуванням у дітей та пояснила, чому вони можуть вдаватися до неправди.

За словами фахівчині, обман —  це спосіб змінити реальність з певною метою, наприклад, для захисту, уникнення покарання або задоволення своїх потреб. 

"Фантазування також є зміною реальності, однак воно виконує захисну функцію або допомагає адаптуватися до складних обставин.

Наприклад, дитина може уявляти себе в хатинці, коли їй страшно, або спілкуватися з уявним другом через почуття самотності. Однак головна відмінність між цими поняттями в тому, що обман є способом впливу, а фантазія — інструментом адаптації або творчості".

Ірина Волощук посилається на теорію американської психоаналітикині Карен Хорні, яка визначала дві основні потреби дитини: потребу у задоволенні та потребу у безпеці.

"Часто діти використовують обман, як єдиний доступний спосіб задовольнити ці потреби. Наприклад, дитина може сказати, що її ображають у садочку, щоб залишитися вдома з мамою, якщо вона не почувається там у безпеці.

Також брехня може бути способом маніпуляції чи отримання бажаного".

Психологиня каже, іноді самі дорослі провокують дитячий обман. Наприклад, якщо дитина прогуляла школу і її допитують у суворій обстановці, вона може збрехати через страх покарання. Така реакція є природним механізмом самозахисту.

"Розмежування фантазії та обману пов’язане з віковими особливостями. У віці 3+ формується власне "Я", а у 4 роки починається активна фаза образного мислення.

У цей період діти можуть як фантазувати, так і обманювати через страх або бажання отримати бажане", — зазначає Ірина Волощук.

Фахівчиня радить не сприймати обман дошкільнят як щось надзвичайно погане, оскільки в цьому віці у дітей переважає емоційна сфера, а критичне мислення ще недостатньо розвинене.

Спеціалістка рекомендує спочатку зрозуміти, чому дитина обрала неправду, а потім запропонувати їй інший спосіб розв'язання проблеми. Наприклад, якщо дитина збрехала про використання телефону, краще встановити часові обмеження або заблокувати пристрій, щоб зменшити спокусу.

Щоб допомогти дитині задовольняти свої потреби без обману, психологиня радить:

1. Говорити про почуття: "Тобі було страшно, що я тебе насварю, тому ти сказала неправду?".

2. Домовлятися: "Домовмось, що ми не сваритимемося за помилки".

3. Тренувати чесність через гру із запитаннями, де потрібно відповідати правду навіть у непростих ситуаціях.

"Щодо підлітків, причини обману у них схожі з молодшими дітьми, але для них важливішими є контакт з друзями, збереження позитивного іміджу та уникнення конфліктів.

Батькам варто запитати себе, чому підліток сказав неправду, як вони самі вчинили б у такій ситуації, а також як можна покращити стосунки в родині. Важливо встановити чіткі межі, правила та сприяти відповідальності за свої слова".

Ірина Волощук також зазначає, що діти можуть обманювати через страх перед труднощами або небажання докладати зусилля. Наприклад, дитина може сказати, що в неї болить голова, щоб уникнути контрольної роботи або прибирання.

"Головне — не карати дитину за брехню, а допомогти їй навчитися задовольняти свої потреби чесним шляхом", — підкреслює психологиня.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також: