Нацгвардійка з Івано-Франківська Христина Кудрява розповіла про бойові будні на фронті

У 2021 році кількість жінок в лавах Збройних сил України була приблизно 30 тисяч. З початком повномасштабного вторгнення росії й до сьогодні їхня кількість постійно зростає.

Які функції виконують жінки на фронті, чи існує сьогодні гендерний стереотип та про військові будні українських захисників журналістці Фіртки розповіла франківка Христина Кудрява, яка служить у Національній гвардії України.

Далі пряма мова:

Починала свою службу я у військовій частині в Івано-Франківську. Після трьох років служби вирішила, що хочу продовжити свою кар’єру як офіцер і поступила у Харків, де провчилася п’ять з половиною років, після чого отримала офіцерське звання. Первинна посада після закінчення академії за моєю спеціальністю - заступниця командира роти по роботі з особовим складом. Після випуску я обійняла посаду заступниці командира мінометної батареї у четвертій бригаді оперативного призначення.

Зараз частина, у якій я служу, знаходиться під Бахмутом, зокрема на околицях. Противник зрозумів, що він не готовий до ще одного бою в самому місті, тому пробує обійти з околиць, але йому й це не вдається.


Що можете розповісти про медичну складову на фронті?


У цій війні військові здебільшого отримують осколкові поранення. На околицях є населений пункт, куди звозять усіх поранених з Бахмутського напрямку. Там насправді дуже велике навантаження. Згодом, надавши необхідну медичну допомогу, хворих перевозять у Дніпро, а вже звідти розподіляють кого куди.

Мій хороший знайомий зараз їздить з ГУР на операції різного роду. Дуже хороший фахівець. З початку повномасштабного вторгнення він допомагав в Ірпені та Гостомелі, а вже зараз у теперішніх гарячих точках.

Якщо у нашій частині є поранені — ми стараємося своєю машиною довезти їх або до пункту евакуації, де медики ними опікуються, або вже безпосередньо у госпіталь, який знаходиться найближче. Для нас оптимально, отримавши хворого, затампонувати і накласти турнікет.

З тієї статистики, яку ми отримуємо, щодо надання невідкладної медичної допомоги, можна сказати, що в нас дуже хороша підготовка. З боку противника все зовсім інакше. Вони ще донедавна користувалися старими джгутами і нас то дуже тішило. Вони лише зараз почали закуповувати китайські турнікети.

Я частково координую волонтерську допомогу моєму підрозділу, тому постійно наполягаю, і медики зі мною погоджуються, щоб хлопці і дівчата на полі бою мали з собою по два-три турнікети CAT. Відверто, разом з волонтерською допомогою нам часом приходили такі турнікети, що можна було з розуму зійти. Навіть дерев’яні, пластмасові та металеві. Самому накласти їх було нереально. Поле бою — це не та історія, де можна експериментувати.


Як рятуєтесь від осколкових поранень?


Бронежилет захищає добре. Мої розвідники бігають в плитоносках, хоча це менший об’єм захисту. Піхота старається більше екіпіруватись. Все насправді залежить від задач. Одна справа стояти на посту і зовсім інше, коли є необхідність маневрувати. Тоді вже не побігаєш із захистом рук чи паху.

Коли ми говоримо про осколкові поранення — це здебільшого кінцівки. Якщо у нас на полі бою є поранені, то, мабуть, відсотків 90 з них це врятовані. Звичайно, буває й безпосередній приліт снаряда.

Була історія, коли одному хлопцю на щиті попав осколок прямо у серце, ми не змогли його врятувати, а іншого ми ще три дні шукали, бо приліт був дуже потужний, врешті ми знайшли лише частину тіла, щоб батьки змогли поховати сина.

Це була лінія зіткнення, а розвідники виходять за нуль. Тобто ми шукали тіло вже не на своїй території, бо батькам дуже важко сказати, що їхньої дитини вже немає.


Що найкраще захищає від осколків?


Коли були ООС/АТО — військові рили окопи, обладнували бліндажі й ці лінії були незмінні тривалий час. Зараз все зовсім інакше. З окопами набагато складніше, бо це буквально на день-два. Щойно вирили окопи, інженери обладнали бойові позиції — ми вже мусимо рухатися або вперед, або назад.

Але дуже важливо, де б ми не були, окопуватися. Коли ми йдемо на якусь лінію, то з собою всі мають саперні лопатки, бо це насамперед про безпеку. Земля захищає від осколків найкраще.

Якщо немає окопу, шукаємо якісь насипи. Якщо йдеться про бої в місті — найкраще багатоповерхівки. Вони добре тримають оборону, особливо перші поверхи та підвал. Але великий мінус — вони не мають доброго огляду.

Детальніше читайте у матеріалі: Нацгвардійка Христина Кудрява з Івано-Франківська розповіла про жіночу роль на фронті та військові будні у гарячих точках (ФОТО)


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Нові правила взяття на військовий облік: прикарпатцям розповіли про зміни

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці


15.02.2023 6463
Коментарі ()

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

468
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1441
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1527
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1331
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3474
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2276

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

970

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1288

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1365

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2669
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

558
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6266
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6258
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

693
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

912
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1709
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1925
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16636
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

197
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

997
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1647
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1899