У 2021 році кількість жінок в лавах Збройних сил України була приблизно 30 тисяч. З початком повномасштабного вторгнення росії й до сьогодні їхня кількість постійно зростає.
Які функції виконують жінки на фронті, чи існує сьогодні гендерний стереотип та про військові будні українських захисників журналістці Фіртки розповіла франківка Христина Кудрява, яка служить у Національній гвардії України.
Далі пряма мова:
Починала свою службу я у військовій частині в Івано-Франківську. Після трьох років служби вирішила, що хочу продовжити свою кар’єру як офіцер і поступила у Харків, де провчилася п’ять з половиною років, після чого отримала офіцерське звання. Первинна посада після закінчення академії за моєю спеціальністю - заступниця командира роти по роботі з особовим складом. Після випуску я обійняла посаду заступниці командира мінометної батареї у четвертій бригаді оперативного призначення.
Зараз частина, у якій я служу, знаходиться під Бахмутом, зокрема на околицях. Противник зрозумів, що він не готовий до ще одного бою в самому місті, тому пробує обійти з околиць, але йому й це не вдається.
Що можете розповісти про медичну складову на фронті?
У цій війні військові здебільшого отримують осколкові поранення. На околицях є населений пункт, куди звозять усіх поранених з Бахмутського напрямку. Там насправді дуже велике навантаження. Згодом, надавши необхідну медичну допомогу, хворих перевозять у Дніпро, а вже звідти розподіляють кого куди.
Мій хороший знайомий зараз їздить з ГУР на операції різного роду. Дуже хороший фахівець. З початку повномасштабного вторгнення він допомагав в Ірпені та Гостомелі, а вже зараз у теперішніх гарячих точках.
Якщо у нашій частині є поранені — ми стараємося своєю машиною довезти їх або до пункту евакуації, де медики ними опікуються, або вже безпосередньо у госпіталь, який знаходиться найближче. Для нас оптимально, отримавши хворого, затампонувати і накласти турнікет.
З тієї статистики, яку ми отримуємо, щодо надання невідкладної медичної допомоги, можна сказати, що в нас дуже хороша підготовка. З боку противника все зовсім інакше. Вони ще донедавна користувалися старими джгутами і нас то дуже тішило. Вони лише зараз почали закуповувати китайські турнікети.
Я частково координую волонтерську допомогу моєму підрозділу, тому постійно наполягаю, і медики зі мною погоджуються, щоб хлопці і дівчата на полі бою мали з собою по два-три турнікети CAT. Відверто, разом з волонтерською допомогою нам часом приходили такі турнікети, що можна було з розуму зійти. Навіть дерев’яні, пластмасові та металеві. Самому накласти їх було нереально. Поле бою — це не та історія, де можна експериментувати.
Як рятуєтесь від осколкових поранень?
Бронежилет захищає добре. Мої розвідники бігають в плитоносках, хоча це менший об’єм захисту. Піхота старається більше екіпіруватись. Все насправді залежить від задач. Одна справа стояти на посту і зовсім інше, коли є необхідність маневрувати. Тоді вже не побігаєш із захистом рук чи паху.
Коли ми говоримо про осколкові поранення — це здебільшого кінцівки. Якщо у нас на полі бою є поранені, то, мабуть, відсотків 90 з них це врятовані. Звичайно, буває й безпосередній приліт снаряда.
Була історія, коли одному хлопцю на щиті попав осколок прямо у серце, ми не змогли його врятувати, а іншого ми ще три дні шукали, бо приліт був дуже потужний, врешті ми знайшли лише частину тіла, щоб батьки змогли поховати сина.
Це була лінія зіткнення, а розвідники виходять за нуль. Тобто ми шукали тіло вже не на своїй території, бо батькам дуже важко сказати, що їхньої дитини вже немає.
Що найкраще захищає від осколків?
Коли були ООС/АТО — військові рили окопи, обладнували бліндажі й ці лінії були незмінні тривалий час. Зараз все зовсім інакше. З окопами набагато складніше, бо це буквально на день-два. Щойно вирили окопи, інженери обладнали бойові позиції — ми вже мусимо рухатися або вперед, або назад.
Але дуже важливо, де б ми не були, окопуватися. Коли ми йдемо на якусь лінію, то з собою всі мають саперні лопатки, бо це насамперед про безпеку. Земля захищає від осколків найкраще.
Якщо немає окопу, шукаємо якісь насипи. Якщо йдеться про бої в місті — найкраще багатоповерхівки. Вони добре тримають оборону, особливо перші поверхи та підвал. Але великий мінус — вони не мають доброго огляду.
Детальніше читайте у матеріалі: Нацгвардійка Христина Кудрява з Івано-Франківська розповіла про жіночу роль на фронті та військові будні у гарячих точках (ФОТО)
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Нові правила взяття на військовий облік: прикарпатцям розповіли про зміни
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці
